Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
28 липня 2020 р. Справа №200/6864/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання звіту помилково поданим, скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання звіту помилково поданим, скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, Законом №2464-VI встановлено спеціальний десятиденний строк для звернення до суду щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.
Предметом оскарження в даній справі є дві вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.03.2020 року № Ф-48784-51 та від 18.06.2020 року.
Проте за змістом позовної заяви позивачка вказує, що вона не погоджується з вимогою відповідача від 11.03.2020 року № Ф-48784-51.
З даним позовом позивачка звернулась до суду 23.07.2020 засобами поштового зв'язку, тобто з пропуском встановленого законом строку оскарження вимог. Позивачка у позовній заяві вказує, що тільки 07.07.2020 року отримала копію оскаржуваної вимоги, у якій містилась інформація про те, що вона станом на 29.02.2020 року має заборгованість з ЄСВ в сумі 9 823,72 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Між тим, в порушення вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Окрім цього, позивачка просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Розглядаючи можливість звільнення позивачки від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлені вимоги немайнового та майнового характеру, доказів сплати судового збору до позову не додано. Разом із цим позивачкою заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв'язку із тим, що вона є пенсіонеркою, а її підприємницька діяльність, яка була єдиним джерелом її доходу, була припинена на два місяці у зв'язку із встановленими карантинними заходами, що призвело до скрутного матеріального становища позивачки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон України «Про судовий збір).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 зазначеної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Враховуючи, що позивачка є особою, яка не включена у перелік осіб, стосовно яких може бути прийняте рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а також про зменшення розміру судового збору та звільнення від його сплати, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, - суд не має правових підстав для прийняття рішення про звільнення позивачки від сплати судового збору.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору.
При вирішенні питання щодо розміру сплати судового збору суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2102,00 грн.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору встановлена в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки позивачкою до суду заявлені три позовні вимоги, перша і третя з яких є немайновими, на них слід сплатити по 2 102, 00 за кожну вимогу.
Що стосується другої вимоги, якщо предметом оскарження є дві вимоги, за кожну слід сплатити по 840, 80 грн.
Поряд з цим, позивачка, крім іншого, у своїх позовних вимогах просить суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-48786-51 від 18.06.2020 року, при цьому копії зазначеної вимоги позивачкою до матеріалів справи не додано.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ч. 4. ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч зазначеній вимозі позивачкою не надано суду копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-48786-51 від 18.06.2020 року.
Отже, позивачці слід або уточнити позовні вимоги, або надати суду спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-48786-51 від 18.06.2020 року.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві, крім іншого, зазначається офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти сторін та інших учасників справи, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до ст. 124 КАС передбачено надіслання тексту повісток особам, що беруть участь у справі, електронною поштою.
Разом з цим, у контексті зазначених положень, позовна заява не містить інформації стосовно наявності або відсутності адреси електронної пошти позивачки, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача та його відомих номерів засобів зв'язку (або інформації про причини неповідомлення таких відомостей).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачці 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, тобто, приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 124, 160, 161, 169, 243, 256, 294 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання звіту помилково поданим, скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду:
- належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску нею строку звернення до суду із даним позовом або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на відповідні та належні докази, які стали причиною пропуску такого строку;
- належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову вимог майнового та немайнового характеру в розмірі 5 044, 80 грн у разі оскарження однієї вимоги, та 5885, 60 грн у разі оскарження двох вимог;
- засвідченої належним чином копії спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-48786-51 від 18.06.2020 року у разі її оскарження;
- двох примірників уточненої позовної заяви з зазначенням у ній: власної електронної адреси, офіційної електронної адреси відповідача, відомих номерів засобу зв'язку відповідача (або інформації про причини неповідомлення таких відомостей) та з уточненням позовних вимог.
У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивачку права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Суддя В.А. Голуб