30 липня 2020 року Справа № 160/8671/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов"язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов"язання вчинити певні дії.
Пунктом 2 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закріплено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України, довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина п'ята статті 59 КАС України).
Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII) засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.
У статті 75 Закону № 3425-XII зазначено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Таким чином, допустимим є посвідчення копій документів не лише суддею, а й нотаріусом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.
Тобто, копія довіреності, що видана фізичною особою на право представництва її інтересів в судових установах та посвідчена нотаріусом, повинна бути засвідчена тільки нотаріусом.
Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною в ухвалі по справі №822/2239/17 від 01.03.2018 року.
Судом встановлено, що позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана представником ОСОБА_2 .
На підтвердження своїх повноважень представником до матеріалів позову долучено копію довіреності, видану позивачем на право представництва його інтересів ОСОБА_2 .
Вказана копія довіреності засвідчена особою, якій вона видана - ОСОБА_2 .
Таким чином, копія довіреності не оформлена належним чином, оскільки засвідчена особою, якій вона видана, а отже не є належним доказом на підтвердження повноважень представника позивача на подання позову від імені позивача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, у якої відсутні повноваження на вчинення таких дій.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Керуючись статтями 169, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов"язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова