27 липня 2020 року Справа №160/493/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у адміністративній справі №160/493/19 позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
18.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку з 01.07.2015 раніше призначеної пенсії та виплаті йому пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, загальний розмір яких складає 36251 грн. 71 коп. відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 №50, які позивач отримував на протязі 2013-2015 років, тобто на протязі 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове держане соціальне страхування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.07.2015 перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому пенсію, виходячи з 70% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, загальний розмір яких складає 36251 грн. 71 коп. відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 №50, які позивач отримував на протязі 2013-2015 років, тобто на протязі 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове держане соціальне страхування.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у справі №160/493/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку з 01.01.2016 року раніше призначеної пенсії та виплаті йому пенсії з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які він отримував на протязі 2014-2015 роках, - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 року № 50. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому пенсію, виходячи з 70 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які він отримував на протязі 2014-2015 роках, - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 року № 50.
Рішення суду від 18.02.2019 року в апеляційному порядку не оскаржувалося.
Таким чином, рішення є таким, що набрало законної сили станом на 21.03.2019 року.
28.02.2018 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі №160/493/19, в якій просив суд:
- винести рішення про звернення до негайного виконання стягнення з відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, всієї суми боргу присуджених платежів, а саме виплати пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 947 від 18.11.2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268" та довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 50 від 13.12.2018 року, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру.
Ухвалою суду від 01.03.2019 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №160/493/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
З метою забезпечення виконання вказаного рішення суду позивачу 05.04.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист по справі №160/493/19 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому пенсію, виходячи з 70 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які він отримував на протязі 2014-2015 роках, - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 року № 50.
На підставі виконавчого листа №160/493/19 Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження №58841714.
04.12.2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшла постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.11.2019 року про закінчення виконавчого провадження №58841714.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що перевіривши виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у справі №160/493/19 Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області встановлено, що державним виконавцем, в порядку ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України. Керуючись п.11 ч.1 ст. 39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/493/19 від 05.04.2019 року закінчити.
17.07.2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у справі №160/493/19 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконати вказане Рішення суду в частині проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року з включенням до останнього нарахованого йому прирівняного грошового забезпечення, з розміру якого він на момент даного перерахунку отримує пенсію, загальної суми матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, згідно довідки від 13.12.2018 року № 50;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в десятиденний термін подати звіт про виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі № 160/493/19 з урахуванням визначеного у п. 1 зобов'язання.
В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що 17.01.2018 року рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі № 201/18057/17 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок його пенсії з 01 січня 2016 року у визначеному в цьому рішенні порядку. 18.02.2019 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/493/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок раніше призначеної мені пенсії та виплатити її виходячи з 70 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які я отримував на протязі 2014-2015 "роках, - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 року №50. Протиправність рішень, дій вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/493/19 полягає у наступному, згідно послідовно прийнятих судами рішень. Позивач зазначає, що перше рішення суду - рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2018 року у справі №201/18057/17 набрало законної сили 13.03.2018 року, проте, згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-0302-8/49283 від 01.07.2020 року вказане рішення виконано Пенсійним фондом - 03.06.2020 року. На виконання цього судового рішення розмір його грошового забезпечення з якого нараховується пенсія становить 11378,86 грн., з яких посадовий оклад - 3400 грн.; оклад за звання - 2200 грн.; надбавка за стаж служби - 2900 грн.; сума додаткових видів - 2678,86 гривень. Основний розмір пенсії за вказаним перерахунком становить 7965,20 гривень. Друге рішення суду - 18.02.2019 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/493/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок раніше призначеної мені пенсії та виплатити її виходячи з 70 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які я отримував на протязі 2014-2015 роках, - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 року № 50. Позивач зазначає, що під час розгляду справи №160/493/19 судом наголошувалось (мотивувальна частина рішення) на проведенні перерахунку саме з 01.01.2016 року у зв'язку з набуттям чинності Постанови КМ України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", якою власне і встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, і право позивача щодо перерахунку пенсії на виконання цього рішення суду з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог ч.3 ст. 51 закону України №2262-ХІІ. На думку позивача, згідно викладеного обґрунтування відповідач повинен був після виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2018 року у справі №201/18057/17 здійснити перерахунок його пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у справі №160/493/19, дотримуючись логічної послідовності їх прийняття та набрання законної сили. Тобто до розміру його прирівняного грошового забезпечення з якого нараховується його пенсія, що становить 11378,86 грн. підлягають включенню матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, що становить 36251,71 гривень. 30.06.2020 року він звертався до Пенсійного фонду із відповідною заявою, в якій серед іншого просив виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у справі № 160/493/19 з урахуванням його описової частини та провести перерахунок його пенсії включивши до суми грошового забезпечення з розміру якого нараховується пенсія, станом на дату подання цієї заяви, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, що становить 36251,71 гривень. Згідно письмової відповіді від 15.07.2020 року №13107-12870/С-03/8-0400/20 встановлено, що відповідачем протиправно зменшено розмір його грошового забезпечення при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у справі № 160/493/19 та всупереч вимогам Постанови КМ України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" відповідачем сформовано відносно позивача наступне грошове забезпечення: посадовий оклад - замість 3400 грн. вказано 1407 грн; оклад за звання - замість 2400 грн. вказано 135 грн; надбавка за стаж служби - замість 2900 грн. вказано 616,80 гривень. На його звернення до Пенсійного фонду з приводу виконання цього рішення суду у визначений в ньому спосіб мені було відмовлено без будь-якого правового обґрунтування. Таким чином, на думку позивача, дії працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час виконання вказаного судового рішення у справі № 160/493/19 є протиправними, а його незгода із порядком виконання даного рішення, є підставою для оскарження таких протиправних дій Відповідача у порядку ст.383 КАС України.
Розглянувши подану позивачем заяву в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій Пенсійного фонду щодо невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у адміністративній справі №160/493/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, слід зазначити про таке.
18.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку з 01.07.2015 раніше призначеної пенсії та виплаті йому пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, загальний розмір яких складає 36251 грн. 71 коп. відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 №50, які позивач отримував на протязі 2013-2015 років, тобто на протязі 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове держане соціальне страхування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.07.2015 перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому пенсію, виходячи з 70% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, загальний розмір яких складає 36251 грн. 71 коп. відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 №50, які позивач отримував на протязі 2013-2015 років, тобто на протязі 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове держане соціальне страхування.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України. 17.12.2018 року звернувся з письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій просив у відповідності з вимогами ст. 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснити з 01.07.2015 року перерахунок раніше призначеної пенсії та виплатити позивачу пенсію, виходячи з 70% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, загальний розмір яких складає 36251 грн. 71 коп. відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 №50, які позивач отримував на протязі 2013-2015 років, тобто на протязі 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ, - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове держане соціальне страхування. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2018 року № С19574-18 у задоволенні заяви було відмовлено. Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у справі №160/493/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку з 01.01.2016 року раніше призначеної пенсії та виплаті йому пенсії з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які він отримував на протязі 2014-2015 роках, - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 року № 50. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому пенсію, виходячи з 70 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які він отримував на протязі 2014-2015 роках, - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 року № 50.
Судове рішення набрало законної сили 21.03.2019 року.
05.04.2019 року позивачу було видано виконавчий лист по справі № 160/493/19.
Так, згідно матеріалів справи, позивачем не заперечується та обставина, що відповідачем здійснено на виконання рішення суду у квітні 2019 року перерахунок пенсії з урахуванням даних, зазначених у довідці від 13.12.2018 року №50, яка надана ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області, з урахуванням пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Де середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням), з такими видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 1407,00 грн., оклад за спеціальним званням - 135,00 грн.; 40% надбавка за стаж служби - 616,80 грн.; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ, у т.ч.: 8446,94 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; надбавка за інформ.-аналітичне забезпечення; надбавка за особливо важливі завдання; премія; матеріальна допомога для вирішення соці.-побут питань; матеріальна допомога для оздоровлення. Всього грошове забезпечення - 10605,74 грн. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення - 7424,02 грн. (вислуга років 33) у розмірі: Вид підвищення або надбавки до пенсії: учасник АТО Учасник бойових дій (ст. 6) - 409,00 грн., Учасник бойових дій 40,00 грн., особливі заслуги (33%) 540,54 грн.; доплата до попереднього розміру пенсії 541,18 грн.; підсумок пенсії (з надбавками): - 8955,24 грн. Також, до середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення - 8446,94 грн., увійшли наступні надбавки та премія, а саме: надбавка за службу в умовах режимних обмежень 140,70 грн.(3376,80/24=140,70 грн.); премія - 5012,85 грн. (120308,32/24=5012,85 грн.); надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення - 703,50 грн. (16884,00/24=703,50 грн.); надбавка за особливо важливі завдання - 1079,40 грн. (25905,60/24=1079,40 грн.); матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 748,44 грн. (17962,56/24=748,44 грн.); матеріальна допомога для оздоровлення - 762,05 грн. (18289,15/24=762,05 грн.).
Викладене вище, також підтверджується листом Пенсійного фонду №13107-12870/С-03/8-0400/20 від 15.07.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Водночас, на думку позивача, послідовність та розрахунок його пенсійних виплат здійснено з порушенням норм чинного законодавства, що також спричинило невиплату пенсії в повному обсязі.
Стосовно цих тверджень позивача суд зауважує про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).
Водночас, позивач просить суд, згідно положень ст. 383 КАС України, постановити окрему ухвалу, обґрунтовуючи наявність порушень законодавства з боку Пенсійного фонду обставинами, які не слугували предметом розгляду справи №160/493/19. Посилаючись на невірний спосіб та відповідно невірний розрахунок пенсійних виплат позивач фактично заявляє нові позовні вимоги, про що свідчить матеріали справи, зокрема, позовна заява та рішення суду, ухвалене за результатами розглядом справи №160/493/19. При цьому, означені питання фактично виникли вже на стадії виконання вказаного судового рішення та по своїй суті є окремим спором, який не може бути вирішений шляхом постановлення окремої ухвали.
Крім того, слід зазначити, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті першої Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, Законом України "Про виконавче провадження" також визначено наслідки невиконання рішення та передбачено заходи, які вживає державний виконавець у випадку невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 40 вказаного закону, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно матеріалів справи, на підставі виконавчого листа №160/493/19 Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження №58841714.
04.12.2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшла постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.11.2019 року про закінчення виконавчого провадження №58841714.
Як свідчать норми положень ст. 383 КАС України подання до суду заяви у порядку, передбаченому ст. 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі № 805/1458/17-а.
Як свідчать встановлені обставини справи, 22.11.2019 року державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №58841714 за виконавчим листом №160/493/19 від 05.04.2019 року.
Доказів оскарження вказаної постанови виконавця суду не надано.
Враховуючи викладені обставини, підстави для задоволення заяви про постановлення окремої ухвали відсутні.
Щодо застосування положень ст. 382 КАС України, слід зазначити про таке.
Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За умови неможливості виконання судового рішення, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вигляді зобов'язання подати звіт про його повне виконання є безпідставним.
У спірних правовідносинах відсутні обставини, з якими ст.382 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, саме у відповідності до цієї норми КАС України.
Також, слід звернути увагу позивача, що положеннями статті 382, 383 врегулювано один із способів судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах.
Керуючись статтями 241-243, 248, 249, 250, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у адміністративній справі №160/493/19 позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач : Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков