01 червня 2020 року Справа № 160/65/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» про застосування заходів реагування, -
03 січня 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69», в якій позивач просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: житлового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 69 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» (код ЄДРПОУ - 39492630), до повного усунення недоліків;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єкта, а саме: житлового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 69 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» (код ЄДРПОУ - 39492630), до повного усунення недоліків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» допущені порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які викладені в акті перевірки від 21.11.2019 року №191/12. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, у зв'язку із чим, подальша експлуатація будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 69 із вказаними порушеннями створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому, є негайна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаного об'єкту до повного усунення порушень.
Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено судове засідання на 17 лютого 2020 року о 11:00 год.
13 лютого 2020 від відповідача засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивачем помилково віднесено ОСББ до суб'єктів господарювання, не беручи до уваги вимоги положення Господарського кодексу України (ОСББ здійснює виключно господарче забезпечення діяльності не господарюючого суб'єкта), що повністю нівелює позовні вимоги щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) багатоквартирного будинку. Отже, до ОСББ не можуть застосовуватись вимоги частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V та частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України щодо заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) житлового будинку за адресою: Дніпропетровська Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 69, оскільки відсутній сам суб'єкт господарювання та відсутнє право власності у ОСББ на вказаний житловий будинок.
У зв'язку з неявкою позивача в судове засідання 17 лютого 2020 року, розгляд справи було відкладено на 02.03.2020 на 12:30 год.
02 березня 2020 року від представників сторін до суду надійшли клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з необхідністю проведення позапланової перевірки усунутих відповідачем порушень, відображених в акті, та надання часу для можливого примирення сторін.
Ухвалою суду від 02 березня 2020 року задоволено клопотання сторін про зупинення провадження у справі. Судове засідання призначено на 25.03.2020 року.
10.03.2020 року до суду засобами поштового зв'язку надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що порушення, зазначені в акті перевірки від 21.11.2019 року № 191/12 відповідачем не усунуті, що свідчить про те, що робота об'єкту створює реальну та невідворотню загрозу життю та здоров'ю людей. Також зазначив, що не погоджується з твердженням відповідача, що ОСББ не є суб'єктом господарювання, який підпадає під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки ОСББ зобов'язане забезпечувати належний протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам, додержуватися правил пожежної безпеки. За таких обставин, наявні підстави для задоволення позову.
19 березня 2020 року до суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання від позивача про перенесення розгляду справи.
25 березня 2020 року ухвалою суду поновлено розгляд справи № 160/65/20. Судове засідання було призначено до розгляду на 06.04.2020 року.
06 квітня 2020 року до суду надійшли пояснення відповідача в яких зазначено, що оскільки ОСББ «ЗАРІЧЧЯ 69» не є суб'єктом господарювання, на нього не розповсюджуються норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року провадження у справі зупинено до 18 травня 2020 року.
07 квітня 2020 року до суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
08 квітня 2020 року до суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання від позивача про зупинення провадження у справі № 160/65/20.
15 травня 2020 року до суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання від позивача про перенесення розгляду справи на іншу дату.
18 травня 2020 року провадження у справі № 160/65/20 було поновлено та призначено до розгляду на 01.06.2020 року.
В судове засідання 01.06.2020 року сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавали.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 1 ст. 257 КАС України).
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 258 КАС України).
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
В період з 19.11.2019 року по 21.11.2019 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері
господарської діяльності» на підставі наказу від 11.11.2019 року № 69 та посвідчення (направлення) від 18.11.2019 року № 1245/02-5-19 посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ЗАРІЧЧЯ 69» (далі - ОСББ «ЗАРІЧЧЯ 69») за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 69.
Актом перевірки об'єкта ОСББ «ЗАРІЧЧЯ 69» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 21.11.2019 року № 191/12 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Державних будівельних норм України «ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ», затверджено наказом Держбуду України від 18 травня 2005 року № 80 (далі - ДБН В.2.2-15-2005), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 року №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН ВЛ Л -7:2016), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), а саме:
- будівлю не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (розділ V, п. 1.2 ППБУ Дод. А. табл.. А.1 п. 12; п. 4.24, дод. Г. п. 1; п. 5.1, дод. Б табл.. Б1 п. 16 ДБН В.2.5-56-2014);
- частково відсутні двері, що ведуть з коридору до незадимлювальної сходової клітини (Розділ III, п. 2.37 ППБУ п. 4.9 ДБН В. 2.2- 15-2005 п. 7.2.11 ДБН В. 1.1-7-2016);
- не проведено заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (Розділ IV, п. 1.20 ППБУ);
- будівля не в повному обсязі укомплектована сертифікованими первинними засобами пожежогасіння відповідно до Типових норм належності вогнегасників (Розділ V, п, ЗЛО ППБУ);
- система внутрішнього водопроводу знаходиться у несправному стані, а саме: відсутні внутрішні пожежні кран - комплекти (Розділ V, п.2.2, п.п.1 ППБУ);
- система димовидалення знаходиться у несправному стані (Розділ V, п. 1.1 ППБУ а 4.9 ДБН В. 2.2- 15-2005);
- допускається засклення отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітинах (Розділ III, п. 2.23, п.4.15 ДБН В. 2.2- 15-2005);
- відсутній світловий датчик «Вихід» на евакуаційних виходах (Розділ III, п.2.32 ППБУ);
- відсутній план евакуації будинку (Розділ II, п.5 ППБУ ст. 5 ППБУ ст. 55, п. 1 КЦЗУ);
- не проведено перевірку системи блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (Розділ IV, п. 1.21 ППБУ);
- не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (ст. 57 КЦЗУ);
- не забезпечено проведення навчання керівного складу на територіальних курсах з питань цивільного захисту (ст. 69, п.2 КЦЗУ, ст. 15 ПКМУ № 444 від 26.06.2013 року).
З огляду на наявність вищевказаних порушень, на думку Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, подальша експлуатація будівель та територій відповідача із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю і здоров'ю людей.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України № 877-V).
Відповідно до статті 1 Кодексу Цивільного захисту України встановлено, що Кодекс регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;
Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Абзацом 7 ч. 1 ст. 6 Закону України № 877-V передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів визначено доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з п. 6 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 року № 20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", та пунктом 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Згідно з пп. 27 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 №661) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.
Частиною 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Таким територіальним органом на території Донецької області є позивач.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними уст. 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з ч.ч. 1, 2 та 3ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 51та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб'єктів господарювання.
Згідно із п.п. 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч. 1ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб'єкта господарювання покладається обов'язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
Отже, державний нагляд (контроль) здійснюється уповноваженим органом щодо суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів.
Разом з цим, суд зазначає, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не здійснює господарську діяльність та не є суб'єктом господарювання з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189 - VIII, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, причому учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. При цьому зазначено, що балансоутримувач та управитель залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Виробником, у розумінні статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги, а виконавцем - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності, між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.
Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб'єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність. Стаття 3 Господарського кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність не господарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності не господарюючих суб'єктів, а не господарською діяльністю.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється з метою забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Ця ж стаття визначає предмет діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку: основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Як встановлено судом, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» є юридичною особою, зареєстроване 17.11.2014 року, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 227 102 0000 016145, ідентифікаційний код 39492630, місцезнаходження: 50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-ий Зарічний, будинок 69. Основний вид економічної діяльності: комплексне обслуговування об'єктів.
Відповідно до п. 1 розділу І Статуту відповідача, затвердженого загальними зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» відповідно до протоколу № 4 від 20.11.2016 року, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 50081, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок № 69 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно з п.2 розділу І Статуту, об'єднання діє відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та Статуту.
Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (пункт 1 розділу ІІ Статуту).
Об'єднання є неприбутковою організацією (пункт 2 розділу ІІ Статуту).
Пунктом 4 розділу ІІ Статуту передбачено, що завданням та предметом діяльності об'єднання є:
- забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном;
- забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;
- сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за економічно обґрунтованими цінами та тарифами;
- забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відтак, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» є неприбутковою організацією, не має на меті одержання прибутку та його розподілу між співвласниками, основною функцією якого є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників у формі здійснення господарчого забезпечення діяльності негосподарюючого суб'єкта.
Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18.05.2019 року по справі № 915/907/16.
Окрім того, власником у розумінні статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.
Оскільки, відповідно до статті 382 Цивільного кодексу України у дво- або багатоквартирному будинку приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання належать власникам квартир, і об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є власником таких квартир, то об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є власником будинку чи окремих приміщень і обладнання в ньому.
Крім того, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №420/6512/18 (№К/9901/16043/19).
Таким чином, захід реагування у вигляді повного зупинення роботи багатоквартирного житлового будинку за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 69, до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Так, поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суд не повинен обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Крім того, відповідач не є суб'єктом господарювання, до якого можуть застосовуватися заходи реагування у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України.
Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено обгрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, м.Дніпро, вул. Короленка, 4, 49600) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 69, код ЄДРПОУ 39492630) про застосування заходів реагування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтею 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева