27.07.2020 Справа № 908/1833/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,
розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29-А)
до відповідача: Запорізької митниці Державної фіскальної служби України у Запорізькій області (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд.12)
про стягнення 50 357,02 грн.
20.07.2020 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" від 20.07.2020 до Запорізької митниці Державної фіскальної служби України у Запорізькій області про стягнення коштів в сумі 50 357,02 грн. за договором підряду № 223 від 06.03.2019.
При цьому в позовній заяві позивач просить справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивач в тексті поданої суду позовної заяви від 20.07.2020 зазначає, що 02.07.2013 позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою на рішення про визначення коду товару КТ-112050000-0003-2013 від 23.01.2013. Департаментом митної справи Міндоходів України рішенням №7676/6/99-99-24-02-02-16 від 26.07.2013 розглянуто скаргу та встановлено, що рішення КТ-112050000-0003-2013 від 23.01.2013 р. підлягає відкликанню та перегляду.
Також зазначає, що перелічені вище обставини встановлені Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі № П/808/276/14 і не підлягають доказуванню перед судом.
Проте, до позову не надано вказане рішення №7676/6/99-99-24-02-02-16 від 26.07.2013 та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі № П/808/276/14.
Умовами пункту 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно із ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
За змістом п. 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (з наступними змінами та доповненнями), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до п. 61 вказаних Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006 № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Так, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу(ам) та іншим учасникам справи відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Згідно п.п. 17, 17.1 та 17.3 "Перехідні положення" ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі ; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи в паперовій формі.
Відповідно до абзацу 2 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Позивачем до поданої позовної заяви в електронній формі не додано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів в паперовій формі, що є порушенням наведених вище положень ГПК України.
Разом з тим, 24.07.2020 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено копію фіскального чеку від 23.07.2020 та опис вкладення у цінний лист за від 23.07.2020 з якого вбачається, що Запорізькій митниці ДФС за адресою: 69041, м. Запоріжжя, вул. С.Сіненка, 12 було направлено (дослівно):
"1. Копія позовної заяви з додатками, кількість предметів 1
2. Копія позовної заяви з додатками, кількість предметів 1
3. Копія позовної заяви з додатками, кількість предметів 1
Загальний підсумок предметів оголошеної цінності на суму 299,00 грн.".
З наданого опису вкладення не можливо встановити: які саме документи були надіслані відповідачу, чому було надіслано аж три позовні заяви та які саме позовні заяви з додатками (у т.ч. суду не зрозуміло чи мають відношення такі не конкретизовані позовні заяви до предмету позову у цій справі).
Отже, заявнику необхідно надати опис вкладення у цінний лист на ім'я Запорізької митниці ДФС про направлення саме тієї позовної заяви, яку надіслано саме до Господарського суду Запорізької області з докладним поіменним переліком направлених документів (додатків до позову).
Таким чином, позивачем порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Як свідчить зміст позовних вимог, викладених у позовній заяві від 20.07.2020, ТОВ "Технохімреагент" просить суд стягнути 50 357,02 грн. компенсації немайнової шкоди.
У відповідності до абз. 3 п. 3 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.19995 № 4, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Згідно із п. 10-1. вищевказаної постанови пленуму, при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції України судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. Дія цієї норми не поширюється на випадки заподіяння моральної шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю недержавних органів, їх посадових чи службових осіб. Така шкода за наявності необхідних підстав може бути відшкодована на підставі ст. 440-1 ЦК чи іншого законодавства.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.
При розгляді вказаної категорії справ у позовній заяві про відшкодування немайнової шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Однак, із тексту позовної заяви за вих. від 21.07.20 не зрозуміло в чому полягає немайнова шкода заявника, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, зокрема, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.
Згідно з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 20.03.2019 у справі № 522/16923/16-ц, позовні вимоги про захист честі та гідності відповідно до ст. 297 ЦК України притаманні лише фізичній особі, яка і має право звернутись до суду з позовом про захист її гідності та честі. Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Відтак, з підстав вище викладених, позивачу слід надати належне обґрунтування позовних вимог, а саме зазначивши правові підстави позову щодо обраного позивачем способу захисту прав та інтересів, а також вказати якими неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно немайнову шкоду позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати:
- рішення №7676/6/99-99-24-02-02-16 від 26.07.2013 (в належним чином засвідчених копіях);
- постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного судувід 01 липня 2015 року у справі № П/808/276/14(в належним чином засвідчених копіях);
- докази надсилання саме цієї позовної заяви за від 20.07.2020 з поіменним переліком додатків на адресу відповідача (опис вкладення та фіскальний чек в оригіналах);
- детальне обґрунтування позовних вимог вказавши правові підстави позову щодо обраного позивачем способу захисту прав та інтересів;
- пояснення, в яких зазначити, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно немайнову шкоду позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 172, ч. 1 ст. 174, 234 ГПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" від 20.07.2020 - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені недоліки до 17.08.2020 без руху проте не більше 10 днів з дня вручення позивачу ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та подати до суду відповідні докази, а саме:
- рішення №7676/6/99-99-24-02-02-16 від 26.07.2013 (в належним чином засвідчених копіях);
- постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного судувід 01 липня 2015 року у справі № П/808/276/14(в належним чином засвідчених копіях);
- докази надсилання саме цієї позовної заяви за від 20.07.2020 з поіменним переліком додатків на адресу відповідача (опис вкладення та фіскальний чек в оригіналах);
- детальне обґрунтування позовних вимог вказавши правові підстави позову щодо обраного позивачем способу захисту прав та інтересів;
- пояснення, в яких зазначити, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно немайнову шкоду позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.07.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Г.Смірнов