Рішення від 29.07.2020 по справі 904/2104/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2020м. ДніпроСправа № 904/2104/19 (904/497/20)

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко О.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГУМА" (07403, Київська область, м. Бровари, вулиця Кутузова (Онікієнка), 127; ЄДРПОУ 35115248) про прийняття додаткового рішення

у справі № 904/2104/19(904/497/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГУМА" (07403, Київська область, м. Бровари, вулиця Кутузова (Онікієнка), 127; ЄДРПОУ 35115248)

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043)

про видачу судового наказу

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

25.01.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВГУМА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення заборгованості у розмірі 279 754,71 грн., з яких 207 805,44грн. - основний борг, 25 147,30грн. - пеня, 41 561,09грн. - штраф, 2 442,43грн. - 3% річних, 2 798,45грн. - інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 4 196,32 грн.

Ухвалою суду від 03.02.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

16.07.2020р. до суду від позивача надійшла заява № б/н від б/д, в якій просить суд вирішити питання про судові витрати в частині витрат позивача на надання професійної правничої (правової) допомоги після ухвалення рішення по суті позовних вимог; зобов'язується протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду подати докази щодо розміру судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката, пов'язану зі справою. Судом заяву прийнято до розгляду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020р. позов задоволено частково. Провадження в частині стягнення основної заборгованості за Договором № 19-0789-02 від 08.04.2019 у розмірі 207 805,44грн. - закрито. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-б; код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГУМА" (07403, Київська область, м. Бровари, вулиця Кутузова (Онікієнка), 127; ЄДРПОУ 35115248) 3 % річних у розмірі 3 911 (три тисячі дев'ятсот одинадцять) гривень 29 копійок, інфляційні втрати у розмірі 3 948 (три тисячі дев'ятсот сорок вісім) гривень 31 копійка, та судовий збір у розмірі 3 234 (три тисячі двісті тридцять чотири) гривні 98 копійок, про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Заяву позивача № б/н від б/д про розгляд в судовому засіданні витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката задоволено. Призначено судове засідання для розгляду заяви позивача № б/н від б/д про розгляд в судовому засіданні витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката на 29.07.2020р. об 10:15год. Зобов'язано позивача надати суду докази щодо розміру судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката, пов'язану зі справою.

24.07.2020р. до суду від позивача надійшла заява № б/н від 20.07.2020р. про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 19 000,00грн. та компенсацію фактичних витрат адвоката в розмірі 3 957,04грн.. Судом заяву прийнято до розгляду.

28.07.2020р. до суду від відповідача надійшли заперечення № 017/МС-671 від 28.07.2020 на заяву про ухвалення додаткового рішення. Судом заперечення прийняті до відома.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.

В судовому засіданні прийнято додаткове рішення.

Розглянувши матеріали справи, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та компенсацію витрат, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем - ТОВ "Київгума" (Клієнт) та адвокатом Марченко Л.Є. (Адвокат) 03.01.2020 року був укладений договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, відповідно до п.3.1 якого за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар), а також компенсує понесені Адвокатом витрати, необхідні для надання правової допомоги. Розмір винагороди визначається сторонами в Додатку № 1 до договору. Розмір фактично наданої Адвокатом правової допомоги зазначається в Акті про надання правової допомоги, який подається Адвокатом на підпис Клієнтові протягом 3 (трьох) робочих днів з дня ухвалення судом рішення у справі або закриття провадження у справі. Фактичні витрати адвоката (у т.ч. транспортні (квитки) оплачуються Клієнтом окремо на підставі розрахунку, зазначеного в Акті надання правової допомоги, при умові надання Адвокатом документів, що підтверджують здійснені ним витрати.

За результатами надання професійної правничої (правової) допомоги згідно договору від 03.01.2020р. Адвокат надав ТОВ "Київгума" правову допомогу, загальний розмір винагороди (гонорару) за яку склав 19 000,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч гривень), розмір фактичних витрат, а саме, вартість проїзду потягами з міста Києва до міста Дніпро та в зворотному напрямку з метою представництва в господарському суді Дніпропетровської області склав 3 957,04грн., загальна сума витрат на професійну правничу (правову) допомогу складає 22 957,04грн.

Надання професійної правничої допомоги та понесення витрат адвоката, пов'язаних з її наданням підтверджується Актом надання правової допомоги від 20 липня 2020р.. Підписаний Акт є підставою для сплати клієнтом коштів (винагороди та компенсації витрат) адвокатові протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його підписання.

В своїй заяві позивач просить суд при ухваленні додаткового рішення відповідно до частини 4 статті 256 Господарського процесуального кодексу, враховувати висновки щодо застосуванні норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 та № 902/347/18 від 22.11.2019р., в яких об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, а саме, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Щодо закриття провадження судом в частині стягнення основної заборгованості в зв'язку зі сплатою заборгованості відповідачем після відкриття провадження у справі позивач повідомив, що ухвалою суду від 03.02.2020р. було відкрито провадження по справі, спірну суму коштів (суму заборгованості за договором) відповідач перерахував позивачу лише 20.05.2020. Оплата була проведена після надання відповідачем відзиву, в якому відповідач не визнавав факт наявності заборгованості, а також отримання відповіді на відзив, заяви про зменшення позовних вимог та проведення двох засідань 04.03.2020р. та 18.03.2020р..

Відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Так як суд закрив провадження в справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості внаслідок оплати такої заборгованості відповідачем після відкриття провадження у справі та проведення двох судових засідань, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

В порядку ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, до заяви позивач надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом Марченко Л.Є. та здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 904/2104/19(904/497/20), який був досліджений судом в судовому засіданні 29.07.2020р.

Відповідач заперечує щодо задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГУМА" № б/н від 20.07.2020р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 19 000,00грн., просить суд відмовити в задоволенні вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи наступним.

Відповідно до положень п.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На виконання рішення суду від 16.07.2020р., позивачем були направлені докази на підтвердження розміру судових витрат 21.07.2020р., про що свідчить дані на конверті, Вважає, що позивачем порушено строк на подання заяви, оскільки такі докази позивач повинен був надати суду до 21.07.2020р.

Також, відповідно до п.2.3. Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 03.01.2020р., Адвокат зобов'язаний належним чином своєчасно надавати Клієнту правову допомогу в строки та об'ємах, вказаних в цьому Договорі та/або Додатках до нього.

Згідно до розділу 3 Договору за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар), а також компенсує понесені Адвокатом витрати, необхідні для надання правової допомоги та/або виконання Договору. Розмір винагороди (гонорару) визначається у Додатку №1 до Договору. Розмір фактично наданої Адвокатом правової допомоги згідно з цим Договором та Додатками до нього та/або Додатковими угодами зазначається в акті про надання правничої допомоги, який подається Адвокатом на підпис Клієнтові протягом 3 робочих днів з дня ухвалення судом рішення у справі або закриття провадження у справі. Окрім плати винагороди за фактично надану допомогу відповідно до Додатку Клієнт може сплачувати Адвокатові гонорар за досягнення позитивного результату, розмір якого також визначений Додатком до даного Договору.

Клієнт сплачує Адвокатові винагороду (гонорар) відповідно до даного Договору, а також суму компенсації фактично здійснених витрат Адвоката, необхідних для надання правничої допомоги протягом (десяти) робочих днів з моменту підписання сторонами акту надання правової допомоги з розрахунком фактичних витрат.

Відповідно до п.3.4 Договору якщо обсяг правової допомоги (виконаних дій або складених документів Адвокатом), а також здійснених витрат в процесі виконання договору був збільшений в зв'язку з неналежним виконання Адвокатом своїх обов'язків за Договором - Клієнт вправі не визнавати в Акті таку допомогу та витрати, і не оплачувати їх.

Згідно з п. 3.5 Договору фактичні витрати Адвоката (оплата роботи фахівців, транспортні витрати (паливо, квитки тощо) оплачуються Клієнтом на підставі розрахунку, зазначеного в Акті надання правової допомоги з урахуванням вимог, зазначених в Додатку №1. Адвокат при підписанні Акту надання правової допомоги з розрахунком фактичних витрат зобов'язаний надати документи, що підтверджують здійснені ним витрати.

Додатком №1 до Договору передбачені розміри адвокатської винагороди (гонорару) та умови компенсації фактичних витрат адвоката (надалі -Додаток).

Зокрема, п.1.1 Додатку встановлена вартість вивчення документів, здійснення розрахунків заборгованості, санкцій тощо, складення та подання позовної заяви в розмірі б 000,00грн.

Пунктом 1.2 Додатку вартість підготовки, складення та подання відповіді на відзив, заяви про зменшення/збільшення позовних вимог тощо - складає 2 000,00грн за кожний документ.

Згідно з п.1.3 Додатку представництво Клієнта у судовому розгляді справи, зокрема, в суді першої інстанції з урахуванням виїзду з міста Бровари до міста Дніпро з метою участі в судовому засіданні - 2 500,00грн за кожне засідання.

Відповідно до п.1.4 Додатку складення та подання письмової заяви, клопотання або заперечення з процесуальних питань ( у тому числі про відкладення розгляду справи, розгляд справи за відсутності представника тощо) - 500 грн за кожний такий документ.

20.07.2020 року Адвокатом та Клієнтом підписаний Акт про надання правової допомоги (надалі - Акт), в якому зазначені види правової допомоги на загальну суму 19 000,00грн., а саме: вивчення документів, здійснення розрахунку заборгованості, санкцій, тощо, складання та подання позовної заяви - 6 000,00грн., підготовка, складення та подання відповіді на відзив - 2 000,00грн., підготовка, складення та подання заяви про зменшення позовних вимог, пов'язана з неналежним виконанням клієнтом (несвоєчасним поданням протоколу узгодження розбіжностей до договору) та розрахунків до неї - 2 000,00грн., представництво Клієнта в судовому засіданні 03.03.2020р. - 2 500,00грн., складення та подання клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з запровадженням карантину від 17.03.2020р. - 500,00грн., складення та подання клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з запровадженням карантину від 29.05.2020р. - 500,00грн., Представництво Клієнта в судовому засіданні 18.06.2020р. - 2 500,00грн., Складення та подання клопотання про проведення 16.07.2020р. засідання в режимі відеоконференції від 06.07.2020р. - 500,00грн., представництво Клієнта в судовому засіданні 16.07.2020р. - 2 500,00грн.

Відповідач не погоджується з вартістю робіт за підготовку позовної заяви та розрахунку до неї в розмірі 6 000,00грн., вважає є не співмірним із складністю справи, оскільки позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості за єдиною накладною № 3400 від 29.07.2019р., поставка за якою частково сплачена відповідачем та не підлягала особливого доведення, наявність заборгованості не потребувала складної доказової бази, в якості нормативного обґрунтування позовних вимог наведені загальні норми Цивільного кодексу України застосування яких не потребує поглибленого аналізу застосування цих приписів закону та судової практики.

Розрахунок санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання також не потребував складних підрахунків і складається з 3% річних та інфляційних, які є стандартними нарахуваннями для такого виду позовів, підрахунок яких виконується із застосуванням стандартної програми, яка міститься в системі "Ліга-Закон" та не є складним.

Також відповідач зазначає, що визначення обсягу виконаних робіт словом "тощо" ( п.1 Акту про надання правової допомоги) не є належним визначенням об'єму виконаних робіт, як цього потребує наведена вище норма ч.4 ст.126 ГПК України і суперечить правилу, встановленому ч. 4 зазначеної статті.

Стосовно стягнення відшкодування витрат на правову допомогу за подання заяви про зменшення позовних вимог (п.3 Акту про надання правової допомоги) відповідач зазначає, що підґрунтям для подання такої заяви, як свідчать матеріали справи, стало не стільки несвоєчасне подання Клієнтом Адвокату протоколу узгодження розбіжностей до договору № 19-0789-02 від 08.04.2019 року на поставку товару, а неналежне надання Адвокатом послуг за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги.

Відповідач вважає, що подання заяви про зменшення позовних вимог має бути віднесене на відповідальність Адвоката, а визначені в Акті про надання правової допомоги грошові кошти а розмірі 2 000,00грн за підготовку, складення та подання заяви про зменшення позовних вимог не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Відповідно до п.2 Акту про надання правової допомоги послуга із підготовки, складення та подання відповіді на відзив у розмірі 2 000,00грн., відповідач також вважає, що не підлягає відшкодуванню, оскільки цей документ практично повністю дублює викладене у заяві про зменшення позовних вимог; підготовка процесуальних документів, які не є заявами по суті справи і вчинення (виконання) яких не вимагається згідно з процесуальним законом не є обов'язковими для відшкодування у кожному випадку.

У зв'язку із встановленням відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" карантину на всій території України та згідно із заявою голови Ради суддів України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11.03.2020р. на офіційному веб-сайті Ради суддів України, відповідач зазначає, що подання представником позивача клопотань про відкладення розгляду справи, не були обов'язковими, оскільки суд самостійно приймав рішення про відкладення судових засідань, а тому вважає, що витрати на підготовку таких клопотань в загальному розмірі 1000,00грн. не підлягають відшкодуванню.

Суд не погоджується із вказаними доводами відповідача, та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до акту від 20.07.2020р. про надання правової допомоги згідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 03.01.2020р., є розумною та співмірною з їх обсягом та значенням, а саме, вивчення документів, здійснення розрахунку заборгованості, санкцій, тощо, складання та подання позовної заяви - 6 000,00грн., підготовка, складення та подання відповіді на відзив - 2 000,00грн., підготовка, складення та подання заяви про зменшення позовних вимог, пов'язана з неналежним виконанням клієнтом (несвоєчасним поданням протоколу узгодження розбіжностей до договору) та розрахунків до неї - 2 000,00грн., представництво Клієнта в судовому засіданні - 2 500,00грн., складення та подання клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з запровадженням карантину - 500,00грн., складення та подання клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з запровадженням карантину - 500,00грн., представництво Клієнта в судовому засіданні - 2 500,00грн., складення та подання клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції від 06.07.2020р. - 500,00грн., представництво Клієнта в судовому засіданні - 2 500,00грн.

Слід також відзначити, що адекватність та розумність розміру вказаних витрат вбачається також із їх співмірності із розміром судового збору за подання позовної заяви у даній справі.

Здійснивши аналіз суті та вартості кожної наданої послуги, суд дійшов до висновку, що посилання відповідача на їх цілком неспівмірність з ціною позову, є необґрунтованою та суб'єктивною думкую відповідача, яка не підтверджена жодним доказом.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, що у даній справі відповідачем не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00грн. та компенсація витрат адвоката у сумі 3 957,04грн., яка заявлена до стягнення позивачем.

Отже, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 19 000,00грн. та компенсація фактичних витрат адвоката в розмірі 3 957,04грн., відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача, оскільки наявний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача (порушення ним договірних зобов'язань).

Керуючись ст.ст.126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГУМА" № б/н від 20.07.2020р. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГУМА" (07403, Київська область, м. Бровари, вулиця Кутузова (Онікієнка), 127; ЄДРПОУ 35115248, IBAN НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок та компенсацію фактичних витрат адвоката в розмірі 3 957 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 04 копійки.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено - 30.07.2020

Суддя І.В. Владимиренко