Додаткова постанова
29.07.2020 Справа № 908/1290/18
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.
секретар судового засідання Грачов А.С.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аверс Україна" про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у справі
за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 (суддя Левкут В.В.; рішення ухвалене о 12:25 год. у місті Запоріжжя, повне рішення оформлено та підписано 19.12.2019) та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2019 (суддя Левкут В.В.; додаткове рішення оформлено та підписано 20.12.2019) у справі №908/1290/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аверс Україна", м.Запоріжжя
до відповідача фізичної особи-підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича, м.Запоріжжя
про стягнення 822884,94 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 у справі №908/1290/18 позов задоволено.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аверс Україна" 822884,94 грн. вартості втраченого товару відповідно до договору перевезення вантажу №2604189 від 26.04.2018, 39700,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 42495,15 грн. витрат на проведення судових експертиз та експериментальних досліджень та 12343,28 грн. судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2020 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 у справі 908/1290/18 залишено без змін.
При ухваленні судом апеляційної інстанції означеної вище постанови за результатами перегляду справи, судом було призначено судове засідання на 29.07.2020 по розгляду заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У судове засідання 29.07..2020 учасники справи не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступні обставини та виходить у вирішенні цього питання з таких мотивів.
З матеріалів справи встановлено, що під час перегляду справи судом апеляційної інстанції 03.06.2020 позивачем подана до матеріалів справи заява про долучення доказів на підтвердження судових витрат та розподіл цих витрат, а судовому засіданні 22.07.2002 до початку судових дебатів представник позивача заявив клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн., у зв'язку з розглядом справи в апеляційній інстанції.
27.07.2020 відповідач надав в матеріали справи заперечення, в яких просив зменшити суму витрат позивача на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача за результатами апеляційного перегляду справи, оскільки вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованим, участь кількох адвокатів у судовому засіданні не є необхідною, розмір гонорару не відповідає обсягу фактично наданих послуг.
28.07.2020 в матеріали справи надійшла заява позивача про долучення доказів на підтвердження судових витрат та розподіл цих витрат.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до вимог статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданої до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частини перша статті 221 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в судовому засіданні 03.06.2020 інтереси позивача представляли адвокат Кравцов В.М. на підставі ордера АР №1016544 від 03.06.2020 та адвокат Доля Д.М. на підставі ордера ЗП №107170 від 01.10.2019, а в судовому засіданні 22.07.2020 інтереси позивача представляли адвокат Порхун на підставі ордеру серії АА №0001746 від 17.07.2020 та адвокат Доля Д.М. на підставі ордеру серії ЗП №107170 від 01.10.2019.
На підтвердження фактично здійснених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано в матеріали справи: копію протоколу узгодження ціни №9 від 12.03.2020, акту приймання-передачі виконаних робіт від 24.03.2020, рахунку №09/03 від 27.03.2020 на суму 3000,00 грн., платіжного доручення №367 від 30.03.2020 на суму 3000,00 грн., копію протоколу узгодження ціни №10 від 02.06.2020, рахунку №01/06 від 02.06.2020 на суму 4000,00 грн.; копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 23.07.2020; копію платіжного доручення №50 від 23.07.2020 на суму 4000,00 грн., копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 22.07.2020, рахунку №09/03 від 27.03.2020 на суму 3000,00 грн., копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 03.06.2020, копію рахунку №07/07 від 08.07.2020 на суму 4000,00 грн., акт приймання-передачі від 22.07.2020 про наданих послуг за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 14.07.2020 №137/20 на суму 6000,00 грн., платіжне доручення №42 від 14.07.2020 на суму 6000,00 грн.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що загальний розмір фактично понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу у зв'язку з розглядом цієї справи судом апеляційної інстанції становить 17000,00 грн.
Як зазначено вище, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем надано клопотання про зменшення судових витрат позивача на оплату правничої допомоги, які понесені позивачем у зв'язку з переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, однак колегія суддів відмовляє в його задоволення з наступних підстав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Матеріалами справи підтверджується надання позивачу послуг правничої правової допомоги означеними вище адвокатами у кількості двох осіб у зв'язку зі складністю цієї справи. До того ж колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено тієї обставини, що розмір понесених позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, беручи до уваги рішення місцевого господарського суду про задоволення позову у повному обсязі, суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу наведених вище процесуальних норм інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, зокрема, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються повністю на відповідача.
На підставі викладеного колегія суддів суду апеляційної інстанції, дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджено понесення витрат на правову допомогу, вважає, що клопотання позивача про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги понесених у зв'язку з переглядом цієї справи судом апеляційної інстанції є обґрунтованим, а тому такі вимоги підлягають задоволенню в сумі 17000,00 грн., для стягнення яких слід ухвалити відповідну додаткову постанову.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аверс Україна" про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аверс Україна" суму 17000,00 грн. судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, у зв'язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови.
Повна додаткова постанова складена 30.07.2020.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.Л. Кузнецова