28.07.2020 року м. Дніпро Справа № 908/1238/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів : Кузнецової І.Л., Чус О.В.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання
Фермерського господарства "Зибарєвих"
про зупинення провадження за апеляційною скаргою
Фермерського господарства "Зибарєвих"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2020 р.
( суддя Дроздова С.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 20.01.2020 р.)
у справі
за позовом Керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області
( Запорізька область, м. Бердянськ )
в інтересах держави в особі органу,
який уповноважений від імені держави
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Чернігівської селищної об'єднаної
територіальної громади Чернігівського району Запорізької області
( Запорізька область Чернігівський район, селище Чернігівка )
до відповідача: Фермерського господарства "Зибарєвих"
( Запорізька область, Чернігівський район, с. Розівка )
про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння
Керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства "Зубарєвих", про витребування із незаконного володіння фермерського господарства "Зибарєвих" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 2325586800:01:008:0027, що розташована на території Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області площею 40,8 га, котра була надана в постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 30 грудня 2001 року серії І -ЗП № 007936 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 22, який втратив чинність зі смертю ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог Прокурор зазначав, що право користування спірної земельною ділянкою не входить до складу спадщини, а відповідно припинилось у господарства зі смертю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), якому було надано у користування зазначену земельну ділянку, а відповідно з вказаного часу господарство безпідставно користується вказаною земельною ділянкою в порушення вимог ст. ст. 116, 118, 126 Земельного Кодексу України та ст. 407 ЦК України, чим завдається значної шкоди інтересам держави у вигляді неотриманої орендної плати, що у відповідності до положень ст. ст. 317, 319, 387, 1212 ЦК України надає Прокурору право для звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.01.2020 р. позов задоволено - витребувано із незаконного володіння Фермерського господарства "Зибарєвих" на користь держави в особі Чернігівської селищної об'єднаної територіальної громади Чернігівського району Запорізької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 2325586800:01:008:0027, що розташована на території Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області площею 40,8 га, котра була надана в постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 30.12.2001 р. серії І-ЗП № 007936, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 22, який втратив чинність зі смертю ОСОБА_1 .
Мотивуючи рішення, Господарський суд Запорізької області виходив з того, що право постійного користування земельною ділянкою нерозривно пов'язане з особою, котрій дано таке право згідно з державним актом на право користування земельною ділянкою, та не може бути передано або автоматично перейти до створених ним юридичних осіб, а також вказане право не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, а відповідногосподарство втратило право користування спірною земельною ділянкою зі смертю 14.12.2016 р. його засновника Зибарєва Михайла Миколайовича, якому вказана земельна ділянка була надана у постійне користування.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "Зибарєвих" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що право постійного користування землею згідно з державним актом про право постійного користування від 30.12.2001 р. серії І-ЗП № 007936, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 22 не припинилось зі смертю ОСОБА_1 , оскільки фактично увійшло до складу статутного (складеного) капіталу Фермерського господарства "Зибарєвих", яке в свою чергу успадковано як цілісний майновий комплекс ОСОБА_2 , а отже користування вказаним фермерським господарством спірною земельною ділянкою є правомірним та жодним чином не порушує права держави, визначені ст. 13 Конституції України.
Таким чином, на думку Скаржника, законодавець як на час отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки ( 30.12.2001 р. ), так і на час створення Господарства ( 19.04.2002 р.) встановив спеціальну мету надання земельної ділянки у постійне користування - для створення СФГ, а також закріпив у законі неможливість створення СФГ без отримання землі на праві власності, оренди чи постійного користування.
Скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені ним в оскаржуваному рішенні, щодо того, що "право постійного користування земельною ділянкою нерозривно пов'язане з особою, котрій дано таке право згідно з державним актом на право користування земельною ділянкою, та не може бути передано або автоматично перейти до створених ним юридичних осіб" суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним в постанові від 16.01.2019 р. в справі № 483/1863/17.
Скаржник також вказує на те, що Прокуратурою не було надано суду належних та допустимих доказів того, що орган, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави в даних правовідносинах, як на час звернення з позовом до суду ( Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області ), так і на час винесення оскаржуваного рішення (Чернігівська селищна рада Чернігівського району Запорізької області ), не здійснював його взагалі, чи здійснював неналежним чином. Вказаній обставині, на думку Скаржника, в порушення вищенаведених норм діючого законодавства, судом першої інстанції належна оцінка надана не була.
Крім того, Скаржник зазначає на те, що місцевий господарський суд відмовив в задоволенні клопотання про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням в справі - обґрунтування позовних вимог в якій є ідентичними аргументам Відповідача в даній справі щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Заступник прокурора Запорізької області, у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
В обгрунтування своїх заперечень, стосовно доводів викладених у апеляційній скарзі, Керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області зазначає на тому, що доводи Скаржника суперечать положенням ст. ст. 78, 92, 93, 102-1, 116, 118, 122-124, 126 ЗК України, ст. 407 ЦК України, ст. ст. 19, 20, 23 Закону України "Про фермерське господарство", та взагалі не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції по суті спору.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2020 р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Зибарєвих" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2020 р. у справі № 908/1238/18 залишено без руху, та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: для надання доказів сплати судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 26.03.2020 р.
Судове засідання 26.03.2020 р. не відбулось через запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 р. № 215, на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів. Учасникам справи було повідомлено, що про дату та час судового засідання вони будуть повідомленні додатково.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.04.2020 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, для вирішення питання про призначення справи до розгляду.
Автоматичною системою документообігу для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І. Л., Широбокової Л.П.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2020 р. розгляд скарги призначено в судове засідання на 26.05.2020 р.
Розпорядженням керівника апарату суду від 25.05.2020 р., у зв'язку з виходом на роботу після відпустки судді Чус О.В., для дотримання принципу незмінності колегій суддів при розгляді справи, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2020 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено в судове засідання на 28.07.2020 р..
В судовому засіданні 28.07.2020 р. представник Відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 908/1238/18 до закінчення розгляду Верховним Судом касаційної скарги Фермерського господарства "Зибарєвих" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 р. у справі № 908/1611/19.
В обгрунтування свого клопотання представник Відповідача посилається на те, що ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.03.2020 р. в справі № 908/1611/19 за позовом Фермерського господарства "Зибарєвих" до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області про визнання права постійного користування земельною ділянкою відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Зибарєвих" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 р. у справі № 908/1611/19. Предметом судового розгляду у справі № 908/1611/19 є визнання за Відповідачем права постійного користування земельної ділянки розміром 40,8 гектарів, яка находиться на території Просторівської сільської ради, зареєстрована 13.12.2013 р. в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 2325586800:01:008:0027, що була надана ОСОБА_1 на підставі розпоряджень голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області № 318 від 28.12.2001р. та № 316 від 28.12.2001р. у постійне користування. Результати розгляду касаційної скарги у справі № 908/1611/19, на думку представник Відповідача, безпосередньо впливають на наявність підстав і для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції у справі № 908/1238/18, та має суттєве значення для правильного вирішення справи.
Представник Прокурора заперечував проти задоволення клопотання Відповідача про зупинення апеляційного провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у клопотанні доводи, подані заперечення, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Відповідача про зупинення апеляційного провадження у справі № 908/1238/18, враховуючи наступне.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
За змістом пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
По суті, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
При цьому суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Поділяючи правову позицію заявника щодо доцільності зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначалося раніше, предметом спору по справі № 908/1238/18 є вимоги Прокурора про витребування із незаконного володіння фермерського господарства "Зибарєвих" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 2325586800:01:008:0027, що розташована на території Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області площею 40,8 га, котра була надана в постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 30.12.2001 р. серії І-ЗП № 007936, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 22, який втратив чинність зі смертю ОСОБА_1 .
Предметом спору у справі № 908/1611/19 є вимоги Фермерського господарства "Зибарєвих" про визнання права Фермерського господарства "Зибарєвих" на постійне користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2325586800:01:008:0027, площею 40,8 га, що розташована на території Просторівської сільської ради народних депутатів Чернігівського району Запорізької області. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 було отримано для створення господарства і після його створення перейшло безпосередньо до господарства (увійшло до його статутного фонду), а відповідно і не припинилось з його смертю.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 р. у справі № 908/1611/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення місцевого господарського суду вмотивовано посиланням на те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства без укладання договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, належить такій особі та припиняється зі смертю такої особи.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. у задоволенні апеляційної скарги фермерського господарства "Зибарєвих" відмовлено, рішення Господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 р. у справі № 908/1611/19 залишено без змін з посиланням на аналогічну правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 р. у справі № 922/3312/17.
У провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 908/1611/19 за касаційною скаргою Фермерського господарства "Зибарєвих" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 р.
Судовою колегією Верховного Суду було встановлено, що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду передано справу № 922/989/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, що полягає у необхідності забезпечення єдності судової практики у вирішені питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім'я засновника фермерського господарства - юридичної особи.
Ураховуючи, що у касаційній скарзі ставиться питання щодо підстав набуття фермерським господарством права постійного користування на земельну ділянку, а висновок Великої Палати Верховного Суду поставленої у справі № 922/989/18 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд касаційної інстанції зупинив провадження у справі № 908/1611/19, до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 922/989/18.
Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції Велика Палата Верховного Суду у справі № 922/989/18 ( Провадження № 12-205гс19) прийняла постанову від 23.06.2020 р. в якій здійснила відступлення від правових позицій викладених в постановах Верховного Суду: від 24.04.2019 р. по справі № 922/2103/17; від 18.03.2019 р. по справі № 922/3312/17, зробивши правовий висновок, відповідно до якого у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з доводами заявника про те, що вказані справи є пов'язаними, адже предметом розгляду обох справ є земельна ділянка розміром 40,8 гектарів, яка находиться на території Просторівської сільської ради, зареєстрована 13.12.2013 р. в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 2325586800:01:008:0027, надана ОСОБА_1 на підставі розпоряджень голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області № 318 від 28.12.2001 р. та № 316 від 28.12.2001 р. у постійне користування, зокрема, правомірність користування нею фермерським господарством "Зибарєвих". Від результату розгляду справи № 908/1611/19, яка на даний час знаходиться в провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, залежить наявність підстав на яких ґрунтуються позовні вимоги Прокурора в даній справі, зокрема, встановлення безпідставності користування фермерським господарством "Зибарєвих" спірною земельною ділянкою, що є підставами для задоволення або відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі, тому об'єктивно неможливо здійснювати розгляд даної справи до закінчення розгляду Верховним Судом касаційної скарги Фермерського господарства "Зибарєвих" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 р. у справі № 908/1611/19, що є підставою для зупинення провадження у справі.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні спору у даній справі самостійно встановити обставини, які є предметом розгляду справи № 908/1611/19 не уявляється можливим, виходячи з того, що суд обмежений доводами та вимогами сторін, викладеними у позовних заявах, а в даній справі вимог про визнання права Фермерського господарства "Зибарєвих" на постійне користування спірною земельною ділянкою не заявлялось.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість необхідності зупинення провадження у цій справі через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, судом апеляційної інстанції також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, окрім того, в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції свідчить, що право на мотивоване ( обґрунтоване ) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов'язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.
Отже, враховуючи наведене, та з метою надання належної правової оцінки встановленим у іншій справі обставинам та аргументам учасників справи, всебічного і повного з'ясування і перевірки обставин, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішенню спору, залежно від прийнятого рішення у іншій справі, яке матиме суттєве значення для вирішення даної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку зупинити провадження у справі. Як було зазначено вище, підставою для зупинення провадження у даній справі є неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами.
За наявності передбачених законом підстав господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, у даному випадку, на строк до набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, обставини встановлені у якому безпосередньо та істотно можуть вплинути на вирішення даної справи.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Суд звертається до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в п. 22 якого Суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").
Враховуючи викладене, виходячи з обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Фермерського господарства "Зибарєвих" про зупинення провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Зибарєвих" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2020 р. у справі №908/1238/18 до закінчення розгляду Верховним Судом касаційної скарги Фермерського господарства "Зибарєвих" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 р. у справі № 908/1611/19.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Зупинити провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Зибарєвих" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2020 р. у справі № 908/1238/18 до закінчення розгляду Верховним Судом касаційної скарги Фермерського господарства "Зибарєвих" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 р. у справі № 908/1611/19.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя І. Л. Кузнецова
Суддя О.В. Чус