проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"30" липня 2020 р. Справа № 922/808/20
Суддя Білоусова Я.О.
розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 (вх.№1814 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі № 922/808/20 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жигалкіним І.П., повне рішення складено та підписано 06.07.2020)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м.Балаклія Харківської області,
до Військової частини НОМЕР_1 , м. Балаклія Харківської області,
про стягнення коштів,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 в рахунок відшкодування шкоди в розмірі 948692,40 грн, з яких 892740,00 грн - матеріальна шкода, завдана майну позивача; 5942,40 грн - витрати позивача на оплату експертного дослідження; 50000,00 грн - моральної шкоди.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2020, з урахуванням ухвали суду від 20.07.2020 про виправлення описки, в позові відмовлено частково.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 882740,00 грн - матеріальної шкоди, завданої майну позивача; 5942,40 грн - витрат позивача на оплату експертного дослідження; 50000,00 грн - моральної шкоди, а також суму судового збору 14080,23 грн.
В іншій частині в позову відмовлено.
Військова частина НОМЕР_1 з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі № 922/808/20 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що оскаржуване рішення отримано ним лише 10.07.2020.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступних підстав.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами п.4 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору з апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 4 ст.6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Враховуючи те, що скаржник оскаржує рішення суду щодо задоволених позовних вимог (882740,00 грн - матеріальна шкода, завдана майну позивача; 5942,40 грн - витрати позивача на оплату експертного дослідження; 50000,00 грн - моральної шкоди) у загальному розмірі 938682,40 грн, а подання апеляційної скарги у даній справі повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 21 120,35 грн (938682,40 грн *1,5%*150%).
Апелянт в апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору до моменту розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік осіб, яким судом може бути надано відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак апелянт до вказаного переліку не відноситься.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, п.1 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону від 18.12.2019 N 390-IX) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 підписана юрисконсультом військової частини НОМЕР_1 ст.лейтенантом юстиції Лисенко В.Ю. До апеляційної скарги додано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №185 від 26.05.2020 «Про організацію самопредставництва інтересів військової частини НОМЕР_1 , її посадових осіб у судах та інших державних органах», яким командир військової частини уповноважує - юрисконсульта військової частини НОМЕР_1 ст.лейтенанта юстиції ОСОБА_2 здійснювати самопредставництво військової частини НОМЕР_1 у судах та інших державних органах.
Однак, в матеріалах справи № 922/808/20 відсутні та до апеляційної скарги не надані належним чином засвідчені документи на підтвердження наявності у юрисконсульта ОСОБА_2 права діяти від імені військової частини НОМЕР_1 відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), в порядку самопредставництва юридичної особи, передбаченому ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Наказ, не є достатнім та належним доказом, що підтверджує повноваження юрисконсульта Лисенко В.Ю. здійснювати самопредставництво Військової частини НОМЕР_1 відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд з тим, дана справа не є малозначною справою, в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, і ОСОБА_2 не є адвокатом, а тому, довіреність №1532 від 29.05.2020, яка міститься в матеріалах справи, не може бути документом, що підтверджує його повноваження на представництво інтересів апелянта в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі № 922/808/20 залишити без руху.
3. Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
4. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Я.О. Білоусова