28.07.2020
Справа № 497/1801/19
Провадження № 2/497/130/20
28.07.2020 рокуБолградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,
за участю: представника позивача - адвоката Плачкова Ф.І.,
відповідача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Татар В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди та матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя сторона на боці відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай",
28.11.2019 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним уточненим позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача залишок не відшкодованого збитку в розмірі 60901грн., та судові витрати: на професійну правничу допомогу та інші витрати - у сумі 18973,57грн.; судовий збір просить стягнути на користь держави з відповідача, оскільки вона, позивач є інвалідом 2-ї групи.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.08.2019 року о 10:00 год. на проспекті Небесної сотні, біля будівлі №101м, у с.Лиманка Овідіопольського району Одеської області у напрямку ж/м «Чорноморка» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "DAF" державний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , та транспортного засобу "Volkswagen Toureg" державний знак НОМЕР_2 , що належить їй, ОСОБА_2 .
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.09.2019 року винним у цій ДТП визнано ОСОБА_1 , він був притягнутий до відповідальності за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340грн., це судове рішення набрало законної сили.
Таким чином, з-за вказаної ДТП, з вини ОСОБА_1 , був пошкоджений її, позивача, транспортний засіб. У досудовому порядку позивач, як власник вищевказаного транспортного засобу, що пошкоджено у ДТП, у встановленому законом порядку звернулася до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай"» - яка є страховиком відповідача, з вимогою виплатити страхове відшкодування, надавши повний пакет документів, необхідний для ухвалення рішення та виплати страхового відшкодування, однак на час подання цього позову, страховик не виконав страхові зобов'язання в повному обсязі, оскільки ним не відшкодовано позивачу усіх витрат на відновлення автомобіля - матеріальної шкоди, що завдана внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Тому вона, позивач, змушена звернутися до суду за захистом свого права.
02.01.2020 року відповідач подав відзив на позовну заяву, 12.05.2020 року він також подав відзив на уточнення позовної заяви в яких виклав свої заперечення проти задоволення позову та просив суд відмовити в його задоволенні.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні.
Третя особа на боці відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" у судове засідання не направила свого представника, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки суду повідомлено ним не було.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, але частково, - за наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 27.08.2019 року о 10:00 год. на проспекті Небесної Сотні, біля будівлі №101м, у с.Лиманка Овідіопольського району Одеської області, у напрямку ж/м «Чорноморка» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «DAF», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , що належить відповідачу ОСОБА_1 та транспортного засобу "Volkswagen Toureg", державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , що належить позивачу ОСОБА_2 .
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.09.2019 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та він притягнутий до відповідальності у виді штрафу в розмірі 340грн., постанова набрала законної сили ( а.с.9).
У відповідності до положень ст.82 ЦПК України, вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного ДТП та обставини цього ДТП, не потребують доказування, та й сторони не спростовували ці обставини.
З матеріалів справи вбачається, що в результаті вказаної ДТП транспортному засобу "Volkswagen Toureg", державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , що належить позивачу ОСОБА_2 на праві власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.12) , були завдані механічні пошкодження.
Для відновлювального ремонту свого автомобілю, пошкодженого в наслідок ДТП, яка відбулася 27.08.2019 року, позивач звернулася до ФОП ОСОБА_3 , який надав її рахунок-фактуру №GAS-102 від 30.09.2019 року - щодо вартості відновлювального ремонту та акту виконаних робіт №GAS-102-АВР від 18.10.2019 року, загальна сума вартості відновлювального ремонту, згідно вказаного рахунку, становить 91750,58 грн.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 застрахував свою цивільну правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третім особам під час експлуатації наземного транспортного засобу автомобілю «DAF» з д/з НОМЕР_1 - особам, що його використовують (поліс №АО/1298612 від 04.06.2019 року, а.с.57). У зв'язку з чим ТДВ «СК'Ю.ЕС.АЙ» зобов'язана виплати страхову виплату на відшкодування шкоди в розмірі не більш 100000 (ста тисяч) гривень.
Ст.1166 ЦК України регламентовано, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої ст. 1187 ЦК України, встановлена відповідальність за завдання шкоди особи, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Тобто, якщо особа під час керування автомобілем має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на нього, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб (п.2.2 Правил дорожнього руху), то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідачем сума вартості відновлювального ремонту автомобіля, позивачу в добровільному порядку не відшкодована.
Згідно висновку спеціаліста ТДВ «»СК'Ю.Ес.Ай», сума страхового відшкодування була розрахована на підставі калькуляцій ремонту після ДТП №19-6706 від 25.10.2019 року та розрахунку страхового відшкодування, яка складає суму в розмірі 30849,01грн. (а.с.92-95), яка була виплачена позивачу страховиком відповідача.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми в розмірі 60901,57грн. - різницю між фактичною вартістю відновлювальних робіт автомобіля позивача, та між виплаченою страховиком суми, і є залишок невідшкодованого збитку для відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, а тому підлягає стягненню з відповідача, оскільки між позивачем та вказаним страховиком відсутні будь-які договірні правовідносили, з-за чого позивач невзмозі стягувати відшкодування з юридичної особи - зі страховика відповідача.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до договору № 001-19 від 14.01.2019 року про надання правової допомоги, позивачу надана правова допомога її представником - ОСОБА_4 (а.с.27).
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, сплачені на правову допомогу в розмірі 3000грн. за складання позовної заяви, та витрати представника на прибуття до суду для участі у судовому засіданні.
Так, згідно матеріалів справи, представник прибував до суду чотири рази: для отримання копії ухвали про забезпечення позову для направлення його на виконання у найкоротші строки, що є обгрунтованим, а також - тричі - для участі у судовому засіданні, чому є підтвердження в матеріалах справи у виді протоколів судового засідання та власних розписок представника, наданих ним у приміщенні суду про сповіщення його про наступну дату судового засідання, проте, твердження представника позивача про припбуття його до до Болградського районного суду з метою особистого подання цивільного позову - не є доцільним та необхідним, оскільки подання позову ЦПК України передбачає також іншим, зручним для позивача способом - електронним, поштовим зв'язком, кур'єрським, натомість, представником обрано найдорожчий спосіб, обраний саме ним, тому витрати щодо прибуття до суду за 250км. від місця проживання позивача саме для подання позову до канцелярії суду - не підлягають стягненню з відповідача і є особистою відповідальністю представника позивача. Крім того, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача усі витрати на пальне для автомобіля, яким представник прибував до суду, оскільки між м.Одеса та м.Болград існує міжміське автобусне сполучення, вартість квитка в один бік становить 250грн., а тому витрати на явку представника позивача у судове засідання становлять обов'язкову необхідність в розмірі 500грн., а до 4-х судових засідань - в розмірі 2000грн. Решта витрат на пальне - це особисте бажання представника щодо підвищених вимог комфорту, тому ці витрати слід залишити на його відповідальності чи на відповідальності позивача.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК за серії 2-18 ОД№084698 від 08.06.2011 року позивач є інвалідом ІІ групи безстроково, тому вона звільнена від сплати судового збору на підставі .
Тому відповідно з вимогами п.9ч.1'ст.5 ЗУ "Про судовий збір" та ч.6ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 840,80 гривень.
Керуючись ст.ст.1-4,11,16,19,20,22,316-319,325,ст.386,ч.2,1166 ЦК України, ст.ст. 1-5,10-13,15,16,19,58,64,76, 81-83, 89, 95, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди та матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя сторона на боці відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай".
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) - 60901 (шістдесят тисяч дев'ятсот одну) гривню 57 копійок матеріальної шкоди та 11 (одинадцять тисяч) гривень матеріальних збитків, понесених відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а разом - 71901 (сімдесят одну тисячу дев'ятсот одну) гривню 57 копійок.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання ним повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення виготовлено 29.07.2020 року.
Суддя А.В. Кравцова