Справа № 310/3595/20
2/310/1612/20
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
28 липня 2020 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Кошевої О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Ледовської А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим будинком,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ., про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням, посилаючись на наступне. Позивач вказала, що їй належить на праві власності Ѕ частки будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 09.09.2014 року. Відповідач значиться зареєстрованим у вказаному будинку, як попередній власник зазначеного будинку та повинний був знятись з реєстрації, але до теперішнього часу ним цього не зроблено.
В судове засідання позивач не з"явився, надав судові заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату та місце судового засідання, Причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливим провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно договору дарування від 09.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Степаненко Тетяною Анатоліївною, ОСОБА_1 на праві власності належить Ѕ частки будинку АДРЕСА_1 .
Згідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 12.10.2018 року ОСОБА_1 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Відповідно до домової книги, будинку АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач по справі - ОСОБА_2
З"ясовано, що відповідач є попереднім власником вказаного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави вважати, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю (постанова Верховного Суду України від 16.01.2012 р. №6-57цс11).
Судом встановлено, що, ніяких речей відповідачей там не було, ніколи відповідач туди не з'являвся та не заявляв свої права на житло. Відповідач не спростував обставини, викладені у позовній заяві.
Оцінивши усі докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги законими та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), ст.ст.4 ч.1, 258-259, 263, 264-265, 273, 280, 353, 354 ЦПК України (2017 р.),
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим будинком,- задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О. А. Кошева