Справа № 309/1502/20
Провадження № 3/309/635/20
20 липня 2020 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Кемінь В.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вищою освітою, одруженої, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, приватного підприємця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за ст.44-3 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -
Протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №151782 від 25 червня 2020 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3КУпАП, а саме в тому, що 25 червня 2020 року біля 13 годин 30 хвилин як орендар кафе «Троянда» в м. Хуст по вул. Майдан Незалежності здійснила допуск відвідувачів в приміщення кафе, чим порушила карантинні заходи, зокрема здійснювала обслуговування клієнтів.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбачені ст. 268 КУпАП та ст. ст. 10, 63 Конституції України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Звинувачення за даною адміністративною справою ОСОБА_1 заперечила, свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не визнала та пояснила, що 25 червня 2020 року о 13 годині 30 хвилин вона дійсно перебувала в кафе «Троянда», що розташоване на території ринку в м. Хуст, Майдан Незалежності, однак обслуговування відвідувачів не здійснювала, а обговорювала з ОСОБА_2 , яка працює поваром в кафе та родичем ОСОБА_3 замовлення їжі, яке останній бажав зробити в зв'язку з народження в його сім'ї доньки. Коли в кафе прийшли працівники поліції саме це вони й побачили.
Такі пояснення ОСОБА_1 підтвердили в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що були очевидцями події, яка мала місце 25.06.2020 року в кафе «Троянда» на території ринку в м. Хуст, Майдан Незалежності.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 251 КупАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами показаннями технічних приладів та технічних засобів та іншим. Орган (посадова особа) відповідно до ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, ст.44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Питання карантинних заходів в період складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 регулювалося в Україні нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова № 500), якою було внесено зміни в Постанову Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 « Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів».
При дослідженні Постанови КМУ №550 в судовому засіданні встановлено, що вона не містить заборони на роботу закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо) у здійсненні замовлень на винос. Пункт п.4 вказаної Постанови визначено: «У регіонах, в яких здійснюється посилення протиепідемічних заходів, можуть встановлюватися за поданням головного державного санітарного лікаря регіону особливості діяльності та обмеження щодо:
проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів; діяльності закладів, що надають послуги з розміщення; здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжобласному сполученні; перевезення пасажирів метрополітеном; відвідування закладів дошкільної освіти; роботи закладів фізичної культури і спорту, спортивних залів, фітнес-центрів, закладів культури; діяльності закладів харчування.»
Під час розгляду справи не встановлені докази того, що на території Закарпатської області встановлено інші особливості діяльності та обмеження закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо).
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; так само суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
До суду направлений протокол про адміністративне правопорушення серія АПР18 №151782 від 25 червня 2020 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 25 червня 2020 року біля 13 годин 30 хвилин як орендар кафе «Троянда» в м.Хуст по вул.Майдан Незалежності здійснила допуск відвідувачів в приміщення кафе, чим порушила карантинні заходи, зокрема здійснювала обслуговування.
З пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , наданих ними у судовому засідання вбачається, що ОСОБА_1 не порушувала карантинних заходів, зокрема не здійснювала обслуговування клієнтів.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
В рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія АПР18 №151782 від 25 червня 2020 року не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, заслухавши пояснення особи, що притягається до відповідальності та свідків події, а також досліджених в судовому засіданні доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 268, 283-285, суддя,-
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена на протязі 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.