Справа № 308/4682/20
27 липня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., за участю секретаря судового засідання Скраль В.В., розглянувши заяву адвоката Суботи Михайла Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом адвоката Суботи Михайла Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою адвоката Суботи Михайла Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
27.07.2020 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про забезпечення позову, у якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №9476 від 04 жовтня 2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що станом на сьогодні відкрито виконавче провадження №55441900, в межах якого накладено арешт на картковий рахунок. позивача. Даний арешт здійснено в рамках виконання виконавчого напису нотаріуса, що є предметом позову.
Зазначає, що вищевказаний виконавчий напис має очевидні ознаки незаконності та є таким, що вчинений з грубим порушенням чинного законодавства та порушенням її прав.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Тобто, вжиті судом заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об'єктивний характер.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису.
На підставі викладеного, враховуючи те, що між сторонами наявний спір про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку про достатність підстав для вжиття заходу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.
Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, -
Заяву адвоката Суботи Михайла Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №55441900 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича №9476, виданого 04.10.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 1 457 301,54 грн.
Ухвалу для виконання надіслати Новоград-Волинському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т.Р. Деметрадзе