Справа № 308/7287/20
28 липня 2020 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в особі представника ОСОБА_2 про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 r.o., ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Володимирович про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановив:
24.07.2020 до суду надійшла вищевказана позовна заява. Разом із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,499 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 407833821101, кадастровий номер 2110100000:46:001:0256, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та забороною всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки.
Заява вмотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову можуть бути порушені права позивача або буде існувати реальна загроза їх порушення, що надалі утруднить чи зроблять неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.
Згідно з положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно з положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Предмет позову у вказаній цивільній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,499 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 407833821101, кадастровий номер 2110100000:46:001:0256, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Вказана земельна ділянка, як вбачається з заяви про забезпечення позову, зареєстрована на праві власності за відповідачкою ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння та заявлені представником позивача заходи забезпечення позову є взаємопов'язаними, а невжиття вказаних заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.
Беручи до уваги предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, зокрема шляхом попередження можливого подальшого відчуження ОСОБА_4 земельної ділянки третім особам, суд вважає за можливе вжити заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,499 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 407833821101, кадастровий номер 2110100000:46:001:0256, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки.
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-159 ЦПК України, суд
постановив:
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,499 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 407833821101, кадастровий номер 2110100000:46:001:0256, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,499 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 407833821101, кадастровий номер 2110100000:46:001:0256, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвалу може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Суддя Ужгородського А.П. Іванов
міськрайонного суду