Справа №491/628/20
Провадження №1-кс/491/60/20
29 липня 2020 року м. Ананьїв
Слідчий суддя Ананьївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , подане 29 липня 2020 року в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020160210000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, про накладення арешту на документи вилучені 28 липня 2020 року в Одеській дирекції Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі ухвали слідчого судді від 23 липня 2020 року про тимчасовий доступ до речей і документів,
До Ананьївського районного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , подане 29 липня 2020 року в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020160210000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, про накладення арешту на документи вилучені 28 липня 2020 року в Одеській дирекції Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі ухвали слідчого судді від 23 липня 2020 року про тимчасовий доступ до речей і документів.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020160210000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, здійснюється слідчим СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , що підтверджується доданим до клопотання витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Слідчий СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 до суду на розгляд клопотання не з'явився, проте надав до суду заяву, в якій просив клопотання розглядати за його відсутності, зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
У відповідності до положень ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
При цьому, відповідно до положень ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що документи, на які планується накласти арешт, були вилучені у відповідності до положень ст.165 КПК України слідчим на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, якою було надано дозвіл на їх вилучення.
Частиною 1 статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частинами 1-2 статті 168 КПК України визначено випадки в яких майно може бути тимчасово вилучене в особи, а саме в разі законного затримання особи в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу, а також під час огляду або обшуку.
З наведеного вбачається, що документи, на які планується накласти арешт не є тимчасово вилученим майном.
При цьому, слідчий в клопотання про арешт майна зазначає, що документи, на які планується накласти арешт є доказами у кримінальному провадженні та в разі їх повернення особі, в якої вони були вилучені будуть створені умови для їх знищення, зміни, переховування або пошкодження.
Враховуючи викладене слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна за відсутності слідчого та особи, в якої було вилучено майно.
При цьому, відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши надані матеріали, з'ясувавши обставини, викладені в клопотанні слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Так, з клопотання вбачається, що 11 червня 2020 року до чергової частини Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява директора Одеської дирекції АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_10 про те, що 27 травня 2020 року під час проведення раптової перевірки у відділенні поштового зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено нестачу цінностей на загальну суму 18127,50 грн., з них: товари народного споживання - 15186,08 грн., ЗПО - 954,91 грн., газети роздрібу - 1986,51 грн.
11 червня 2020 року заява від директора Одеської дирекції Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_10 зареєстрована в журналі єдиного обліку за №1574. Відомості за вказаною заявою відповідно до вимог ст.214 КПК України внесені слідчим СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160210000106 від 11 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.
Органами досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу (розпорядження) начальника Центру поштового зв'язку №2 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку (УДППЗ) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_11 «Про тимчасове прийняття на роботу» №216-к від 08 серпня 2016 року ОСОБА_12 з 10 серпня 2016 року прийнято тимчасово на посаду начальника відділення поштового зв'язку с.Долинське Центру поштового зв'язку №2 Одеської дирекції УДППЗ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Адміністрацією Центру поштового зв'язку №2 Одеської дирекції УДППЗ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 10 серпня 2016 року з ОСОБА_12 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та ОСОБА_12 є службовою особою, тобто особою, яка обіймає посаду, пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у своїй роботі керується Конституцією України, законами, чинним законодавством України про поштовий зв'язок, постановами та розпорядженнями керівництва УДППЗ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », положенням про Центральне відділення поштового зв'язку №2 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », тобто здійснювала керівництво трудовим колективом в установі державної власності виконувала, повноваження по управлінню, розпорядженню майном. Також, обов'язки ОСОБА_13 визначалися посадовою інструкцією начальника відділення поштового зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Крім того, з ОСОБА_12 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Як зазначено в клопотанні, у середині лютого місяця 2020 року, точної дати та часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, у ОСОБА_12 , у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем виник злочинний умисел, спрямований на привласнення коштів ІНФОРМАЦІЯ_3 Одеської дирекції АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у вигляді готівки, які знаходились в її оперативному, управлінні.
Реалізуючи свій злочинний умисел, працюючи на посаді начальника відділення поштового зв'язку с.Долинське Центру поштового зв'язку №2 Одеської Дирекції Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_12 будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в порушення своїх посадових обов'язків в період часу з середини лютого місяця 2020 року, точної дати та часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою привласнення чужого майна, яким внаслідок службового становища остання мала право оперативного управління, перебуваючи в приміщенні відділення поштового зв'язку с.Долинське Центру поштового зв'язку № НОМЕР_1 Одеської дирекції Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , маючи доступ до грошових коштів, що знаходяться в касі відділення поштового звязку будучи відповідальною особою за їх збереження та облік, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнила частину грошових коштів в сумі 15186 гривні 08 копійок, які обліковувались по касі як в залишку за товари народного споживання, готівкові кошти у сумі 957 гривень 91 копійка, які обліковувались по касі як в залишку за знаки поштової оплати, готівкові гроші у сумі 1986 гривень 51 копійка, які обліковувались по касі як в залишку за газети в роздріб, що надходили до відділення поштового зв'язку при проведенні операцій з готівковими коштами.
Таким чином, ОСОБА_12 шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем привласнила на свою користь грошові кошти на загальну суму 18127 гривень 50 копійок, які належали відділенню поштового зв'язку Долинське Центру поштового зв'язку Одеської дирекції Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підпорядкованого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Своїми навмисними діями ОСОБА_12 завдала ІНФОРМАЦІЯ_5 Одеської дирекції Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », підпорядкованого Міністерству інфраструктури України шкоду на загальну суму 18127 гривень 50 копійок.
Надалі, ОСОБА_12 , діючи у відповідності свого злочинного умислу обернула вказані грошові кошти на свою користь, та витратила їх на свій розсуд.
26 червня 2020 року ОСОБА_12 повідомлено відповідно до ст.ст.42, 276, 277, 278 КПК України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, тобто у привласненні та розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
28 липня 2020 року представником Одеської Дирекції АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_14 на підставі ухвали слідчого судді від 23 липня 2020 року було надано тимчасовий доступ до: Акту про результати інвентаризації готівкових коштів від 27 травня 2020 року на 1 арк.; Акту про результати інвентаризації ІНФОРМАЦІЯ_6 від 27 травня 2020 року на 1 арк.; Акту про результати інвентаризації ТМЦ товар пошти від 27 травня 2020 року на 1 арк.; Акту про результати інвентаризації ТМЦ товар від 27 травня 2020 року на 1 арк.; Акту про результати інвентаризації ТМЦ газети від 27 травня 2020 року на 1 арк.; Акту про виявлення непридатного або зіпсованого товару від 27 травня 2020 року на 1 арк.; Акту про результати інвентаризації ТМЦ від 27 травня 2020 року на 1 арк.; Акту про результати інвентаризації поштових відправлень та поштових переказів від 27 травня 2020 року 1 арк.; Акту про результати перевірки наявності та відповідності розрахункових книжок, розрахункових квитанцій, відомостей на виплату пенсій та грошових допомог від 27 травня 2020 року на 1 арк.; Акту про результати перевірки від 27 травня 2020 року на 1 арк., щодо результатів ревізії у відділенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Вказані документи вилучено, опечатано в паперовий пакет та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_7 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Клопотання про накладення арешту обґрунтовується тим, що документи, вилучені в Одеській дирекції АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в ході здійснення 28 липня 2020 року тимчасового доступу до речей і документів, можуть бути використані, як доказ в суді, тому є необхідність їх збереження від знищення, оскільки дані документи мають обмежений термін зберігання і можуть бути знищені або змінені зацікавленими особами.
Абзацом 1 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у ІНФОРМАЦІЯ_8 , інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у ІНФОРМАЦІЯ_9 , одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020160210000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2020 року, за підозрою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, що підтверджується доданим до клопотання витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.5).
З доданої до клопотання копії протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28 липня 2020 року (а.с.22-23) вбачається, що слідчим СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 28 липня 2020 року у місті Одеса за участю представника особи, яка була зазначена в ухвалі слідчого судді, як володілець речей та документів - провідного юрисконсульта Одеської дирекції АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_15 та понятих, на підставі ухвали слідчого судді Ананьївського районного суду Одеської області від 23 липня 2020 року ознайомився з оригіналами документів зазначених в ухвалі слідчого судді, складених за результатами проведення ревізії у відділенні поштового зв'язку №2 ОДАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
З додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28 липня 2020 року «Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді» (а.с.24) вбачається, що вході здійснення тимчасового доступу слідчим було вилучено оригінали наданих документів, а саме: 1) акту про результати інвентаризації готівкових коштів від 27 травня 2020 року на 1 арк.; 2) акту про результати інвентаризації ІНФОРМАЦІЯ_6 від 27 травня 2020 року на 1 арк.; 3) акту про результати інвентаризації ТМЦ товар пошти від 27 травня 2020 року на 1 арк.; 4) акту про результати інвентаризації ТМЦ товар від 27 травня 2020 року на 1 арк.; 5) акту про результати інвентаризації ТМЦ газети від 27 травня 2020 року на 1 арк.; 6) акту про виявлення непридатного або зіпсованого товару від 27 травня 2020 року на 1 арк.; 7) акту про результати інвентаризації ТМЦ на 1 арк.; 8) акту про результати інвентаризації поштових відправлень та поштових переказів від 27 травня 2020 року на 1 арк.; 9) акту про результати перевірки наявності та відповідності розрахункових книжок, розрахункових квитанцій, відомостей на виплату пенсій та грошових допомог від 27 травня 2020 року на 1 арк.; 10) акту про результати перевірки від 27 травня 2020 року на 1 арк.
В рамках кримінального провадження №12020160210000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2020 року, здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.
Частиною 2 статті 191 КК України передбачено відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Злочин, передбачений ч.2 ст.191 КК України, входить до розділу VI «Кримінальні правопорушення проти власності» Кримінального кодексу України.
Пленум Верховного Суду України в пункті 23 Постанови від 06 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» зазначив, що предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.
З наведеного вбачається, що предметом злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, є матеріальні цінності, які в результаті незаконних дій особи вибувають з законного володіння фізичної або юридичної особи.
Наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року №879 затверджено «Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» (далі - Положення про інвентаризацію), яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за №1365/26142.
Пунктами 1 та 2 Розділу І «Загальні положення» Положення про інвентаризацію визначено, що це Положення визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів. це Положення застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності.
При цьому, пунктом 5 Розділу І «Загальні положення» Положення про інвентаризацію, визначено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
Таким, чином акти інвентаризації, на які просить накласти арешт слідчий можуть, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме встановлення факту вибуття матеріальних цінностей та активів з законного володіння Одеської дирекції АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ».
Частиною 1 статті 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
При цьому, з наведеного вбачається, що документи, на які слідчий просить накласти арешт, можуть містити відомості про обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При цьому, частиною 1 статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до частини 2 статті 84 КПК України визначено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Таким, чином документи, вилучені в Одеській дирекції АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в ході здійснення 28 липня 2020 року тимчасового доступу до речей і документів, можуть бути використані при доказуванні у кримінальному провадженні.
З наведеного вбачається, наявність підстав для арешту майна та ризиків, передбачених ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України, зокрема, що документи на які планується накласти арешт можуть бути доказами у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим в разі їх повернення особам, в яких їх було вилучено буде створено можливість для їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З клопотання вбачається, що майно на яке планується накласти арешт було вилучено під час здійснення тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді від 23 липня 2020 року (а.с.16-21), у зв'язку з чим відповідно до положень ст.ст.167-168 КПК України воно не підпадає під визначення тимчасово вилученого майна.
Абзацом 1 частини 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З наведеного вбачається, що документи, на які планується накласти арешт можуть бути використані в якості доказів у кримінальному провадженні, при цьому існує обґрунтована можливість знищення або переховування вилученого майна у разі його повернення особам, в яких його було вилучено, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 173, 369-371 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , подане 29 липня 2020 року в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020160210000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, про накладення арешту на документи вилучені 28 липня 2020 року в Одеській дирекції Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі ухвали слідчого судді від 23 червня 2020 року про тимчасовий доступ до речей і документів, - задовольнити.
Накласти арешт на оригінали документів, складених за результатами проведення ревізії у відділенні поштового зв'язку с.Долинське Центру поштового зв'язку №2 Одеської дирекції Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вилучені 28 липня 2020 року в Одеській дирекції Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під час здійснення тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Ананьївського районного суду Одеської області від 23 липня 2020 року, а саме:
1)акту про результати інвентаризації готівкових коштів від 27 травня 2020 року на 1 арк.;
2)акту про результати інвентаризації ІНФОРМАЦІЯ_6 від 27 травня 2020 року на 1 арк.;
3)акту про результати інвентаризації ТМЦ товар пошти від 27 травня 2020 року на 1 арк.;
4)акту про результати інвентаризації ТМЦ товар від 27 травня 2020 року на 1 арк.;
5)акту про результати інвентаризації ТМЦ газети від 27 травня 2020 року на 1 арк.;
6)акту про виявлення непридатного або зіпсованого товару від 27 травня 2020 року на 1 арк.;
7)акту про результати інвентаризації ТМЦ на 1 арк.;
8)акту про результати інвентаризації поштових відправлень та поштових переказів від 27 травня 2020 року на 1 арк.;
9)акту про результати перевірки наявності та відповідності розрахункових книжок, розрахункових квитанцій, відомостей на виплату пенсій та грошових допомог від 27 травня 2020 року на 1 арк.;
10)акту про результати перевірки від 27 травня 2020 року на 1 арк.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Зберігання арештованого майна здійснювати у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Копію ухвали направити слідчому та тертій особі, щодо майна якої вирішено питання про арешт майна.
Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1