Справа № 308/6769/20
24 липня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
за участі секретаря судових засідань Боти О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ужгороді скаргу адвоката Сільваші Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,
встановив:
14.07.2020 представник скаржника адвокат Сільваші В.М. звернувся до суду в інтересах скаржника ОСОБА_1 із скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), адреса: 88000, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, оф.57, в особі начальника Плиска Андрія Степановича (головний державний виконавець: Гусєв Олександр Олександрович), яка полягає у не знятті арешту з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовується для зарахування пенсії та з рахунку № НОМЕР_3 в АТ «Комінвестбанк», який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовується для зарахування заробітної плати, що накладений Постановою старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєва Олександра Олександровича №50378775 від 29.04.2020 та зобов'язати Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби ПівденноЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), адреса: 88000, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, оф.57, в особі начальника Плиска Андрія Степановича (головний державний виконавець: Гусєв Олександр Олександрович), зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовується для зарахування пенсії та з рахунку № НОМЕР_3 в АТ «Комінвестбанк», який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовується для зарахування заробітної плати, що накладений Постановою старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєва Олександра Олександровича №50378775 від 29.04.2020.
Вказана скарга обґрунтована тим, що у провадженні головного державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєва Олександра Олександровича перебуває виконавче провадження №50378775 відносно боржника ОСОБА_1 згідно з виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/4475/14-ц, виданого 13.01.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суму боргу 3 429 931,88 грн. та 3 654,00 грн. судових витрат. Станом на 18 травня 2020 року згідно з виконавчого провадження №50378775 відносно ОСОБА_1 обліковується заборгованість перед АБ «Укргазбанк» в розмірі 88100,99 грн. Тобто, на сьогоднішній день, близько 70 % боргу погашено боржником та продовжує погашатися в межах виконавчого провадження. Станом на 04.06.2020 здійснюється стягнення із коштів ОСОБА_1 із 3-х джерел доходів. Однак боржнику стало відомо про блокування усіх його рахунків у банківських установах (в т.ч. тих на які боржник отримує заробітні платні та пенсію). Вказує, що вищевказані рахунки відкриті виключно для зарахування пенсії та заробітної плати скаржника, наявність арештів на таких, накладених за постановою державного виконавця від 29.04.2020, позбавляє його засобів для існування. Окрім цього зазначає, що звернення стягнення на такі кошти забороняється Законом.
Скаржник ОСОБА_1 та представник скаржника адвокат Сільваші В.М. в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання, в якому зазначив, що вимоги скарги підтримує в повному обсязі та просить суд провести розгляд справи за їх відсутності.
Суб'єкт, дії якого оскаржуються, а саме представник Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повідомлявся судом про час та місце розгляду скарги, однак до суду не з'явився.
Суд розглядає дану скаргу без участі сторін, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги.
За таких обставин, суд проводить слухання справи у відсутність сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали скарги, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до постанови про прийняття виконавчого провадження №50378755 від 15.01.2020 у провадженні головного державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєва Олександра Олександровича перебуває виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/4475/14-ц, виданого 13.01.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суму боргу 3 429 931,88 грн. та 3 654,00 грн. судових витрат.
Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.04.2020 в межах виконавчого провадження №50378755 постановлено звернути стягнення на доходи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що отримує дохід у ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ «ГУРМАН». Здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача за наступними реквізитами: UA628201720355259000000700857, МФО 820172, ДКСУ м. Київ, код 35045464. у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 3747495.53 грн
Постановою про арешт коштів боржника від 29.04.2020 в межах виконавчого провадження №50378755 постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: АБ «Південний» МФО 328209, АТ "Універсал Банк" МФО 322001, АБ «Укргазбанк» МФО 320478, АТ «А-Банк» МФО 307770, АТ «Альфа-Банк» МФО 300346, АТ КБ«ПриватБанк» МФО 305299, АТ «Комінвестбанк» МФО 312248, АТ «ОТП Банк» МФО300528, АТ «Ощадбанк» МФО 300465, АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 300335, АТ «УкрСиббанк» МФО 351005, АТ «Укрексімбанк» МФО 322313, АТ «Таскомбанк» МФО 339500 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 .
Згідно з банківськими виписками на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюються виплати з Пенсійного фонду, пенсія; на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Комінвестбанк», який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюється зарахування заробітної плати.
Згідно з вимог ч.1 ст.69 ЗУ «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною 2, 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
В той же час, відповідно до статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01липня 1949 року №95, ратифікована 23 червня 1992року, заробітна плата може стати об'єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Відповідно до статі 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, накладення арешту на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Комінвестбанк», який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на який здійснюється зарахування заробітної плати, призводить до порушення конституційних прав скаржника, та позбавлення його коштів на існування.
Відповідно до частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Отже, накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на який здійснюються виплати з Пенсійного фонду, пенсія, призводить до порушення конституційних прав скаржника та позбавлення його коштів на існування.
Згідно з вимог ч.2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
04.06.2020 скаржник ОСОБА_1 звернувся до начальника Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Плиски А.С. з заявою про зняття арешту з вищевказаних рахунків., оскільки у зв'язку з наявністю арештів на таких, ним не отримані заробітна плата та пенсія за травень 2020 року.
Згідно з відповіді начальника Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Плиски А.С. від 02.07.2020 встановлено відсутність підстав для зняття арешту з рахунку боржника, а відтак відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тож, суд приходить до висновку, що розглядуваний арешт зокрема на рахунках, які використовуються ОСОБА_1 для зарахування пенсії та заробітної плати, позбавляє скаржника джерел до існування та порушує його право на соціальний захист, при цьому законодавцем встановлено особливий порядок відрахувань з таких.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що надані скаржником докази в підтвердження обставин, викладених у скарзі, є належними, допустимими, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної скарги та зобов'язання Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.19, 43 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 175, 260, 447-451 ЦПК України, ст.1, 18, 52, 59, 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст.5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», суд
постановив:
Зобов'язати Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), адреса: 88000, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, оф.57, в особі начальника Плиска Андрія Степановича та головного державного виконавця Гусєва Олександра Олександровича, зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовується для зарахування пенсії та з рахунку № НОМЕР_3 в АТ «Комінвестбанк», який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовується для зарахування заробітної плати, накладеного за постановою старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєва Олександра Олександровича №50378775 від 29.04.2020.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов