Справа № 583/2344/20
2-а/583/44/20
29 липня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ярошенко Т.О.
з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до інспектора поліції 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Малярова Станіслава Олексійовича, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
01.07.2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.06.2020 року відносно нього інспектором поліції другого батальйону першої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Маляровим С. О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ №2645211 за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, в тім, що виявлено залишки небезпечного вантажу на тарі, в якій ОСОБА_1 перевозив вантаж (дизельне паливо) 00Н1202, чим порушив п. 22 Правил дорожнього руху України.
Дану постанову позивач вважає незаконною, яка підлягає скасуванню, оскільки докази, які б свідчили про порушення ним правил дорожнього руху, відсутні, так як відповідач визначив брудну пляму від дорожнього бруду, як залишок дизельного палива, що є неможливим, так як відсутні признаки потьоків, також відповідачем при винесенні постанови не роз'яснено йому його права, не вказано про причину зупинки транспортного засобу, відеофіксації чи фотофіксації при розгляді справи інспектором не здійснювалось.
У зв'язку з викладеним просить скасувати постанову серії ЕАМ№2645211 від 06.06.2020 року інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Малярова С. О. відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02.07.2020 року вказаний позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а. с. 20).
На виконання вказаної ухвали 15.07. 2020 року представником позивача надано клопотання про поновлення процесуального строку (а. с. 24).
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.07.2020 року вказаний позов повторно залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а. с. 34).
На виконання вказаної ухвали представником позивача 24.07.2020 року надано заяву (а. с. 36).
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 липня 2020 року поновлено позивачу строк звернення до суду з вказаним позовом, відкрито провадження у даній справі, залучено до участі в справі другого відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на 29.07.2020 року. Відповідачам роз'яснено право подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, на яких він ґрунтується в строк не пізніше 27.07.2020 року. Вказані документи з урахуванням особливостей провадження у вказаній категорії справ відповідно до положень ст.286 КАС України вручені відповідачу в установленому законом порядку, відзиву на позовну заяву у встановлений строк та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідач не надав.
Положеннями ч.5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Представник позивача при зверненні до суду з позовом просив проводити судовий розгляд за участю осіб та зі стороною позивача просив проводити в режимі відео конференції з системи EASYCON з робочого кабінету ОСОБА_2 .
Оскільки, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи з повідомленням (викликом) сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відповідачі не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не заперечували проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а тому у відповідності до положень ст. ст. 4, 257, 260, 262 КАС України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів справи.
Згідно із ст. 10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом, в розумінні ст.ст. 4, 262 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. У такому випадку судове засідання не проводиться, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 251 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. В розумінні ст.262 КАС України суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.
Суд проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що інспектором поліції другого батальйону першої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Маляровим С. О. 06.06.2020 року винесено постанову серії ЕАМ№ 2645211 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч.1 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 06.06.2020 року о 17 год. 48 хв. керував транспортним засобом DAF 460 FT ХF державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Підгородне по трасі М04 на 38А км, транспортний засіб містив залишки небезпечного вантажу на тарі, в якій перевозився вантаж (дизельне паливо) ООН 1202, чим порушив п. 22 Правил дорожнього руху України порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (а. с. 13-14).
Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а також даючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з такого.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, ст.7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст.246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" за №3353 від 30.06.1993р., встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачені, зокрема, статтею 132-1. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Частина 2 ст.258 КУпАП надає право Національній поліції не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно на ці правовідносини поширюється і положення ч.4 ст.258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.
Згідно п.4 р.І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ст.132-1 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов'язок складати протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.2 р.ІІІ вказаної Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Слід зазначити, що згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлена відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Однак, в постанові у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2645211 від 06.06.2020 року не вказано, які саме правила проїзду великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами порушив позивач.
Зокрема п.22 Правил дорожного руху регламентовано перевезення вантажу та вказаний пункт містить у собі сім пунктів (22.1-22.7), однак, яке конкретно порушення скоїв позивач інспектор поліції в постанові не зазначає, а вказує загальний пункт 22 ПДР.
Суд звертає увагу, що Європейський Суд з прав людини своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки, особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що інспектор поліції при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та нормами КУпАП, що виключає законність притягнення позивача до адміністративної відповідальності та свідчить про достатність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Згідно ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.
Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст. 73 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2020 року по справі №524/9716/16-а, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17 та від 15.11.2018 у справі №524/5536/17.
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення" від 24 червня 1988 року № 6, розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7).
На підставі викладеного, за відсутності доказів порушення позивачем ПДР України, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню у судовому порядку.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Висновок суду.
Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, перевіряючи чи прийнято відповідачем постанову обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, суд приходить до висновку, оскільки відповідачем належним чином не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем правил дорожнього руху, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та про необхідність скасування постанови серіяЕАМ № 2645211 від 06.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Щодо судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп., вказані витрати у відповідності до ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора поліції 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Малярова Станіслава Олексійовича, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнязадовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2645211, винесену 06 червня 2020 року інспектором поліції 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Маляровим Станіславом Олексійовичемпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Стягнути на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн.80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження:вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Рішення складено 29 липня 2020 року.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Т.О. Ярошенко