Справа № 583/1898/20
3/583/659/20
27 липня 2020 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На розгляд до суду надійшов протокол серії БД № 351929 від 18.05.2020 про адміністративне правопорушення, складений інспектором СРПП № 1 Охтирського ВП Пасюга О.С., згідно якого ОСОБА_1 18.05.2020 року о 14 год. 40 хв. в с. Веселий Гай по вул. Вишнева керував автомобілем ВАЗ-2101 державний номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6810 та в закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, дане порушення вчинене повторно протягом року, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що близько 12 год. він у себе вдома разом зі своїм товаришем ОСОБА_2 розпивали алкогольні напої. Близько 13.30 год. приїхала ОСОБА_3 , бо хотіла придбати його автомобіль. Вона сіла за кермо його автомобіля ВАЗ 2101 і вони поїхали до неї додому. Він ( ОСОБА_1 ) сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_4 сів ззаду. Біля двору домоволодіння вони зупинилися, вийшли з автомобіля, присіли на траві та стали вживати алкогольні напої. В цей час повз них проїжджала голова сільської ради ОСОБА_5 , яка почала кричати на них, що вони вживають спиртне, та викликала поліцію. Працівники поліції приїхали десь через 40 хв. та сказали йому ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_6 сідати до їх службового автомобіля та поїхати в райвідділ. Приїхавши до райвідділу поліції, його ( ОСОБА_1 ) відвели до дільничного інспектора та дали на підпис протокол, сказавши, що його притягують до відповідальності за дрібне хуліганство. Однак в протоколі він ( ОСОБА_1 ) побачив ст. 130 КУпАП і не став його підписувати. Потім його відвезли до лікарні, де він ( ОСОБА_1 ) продув прилад та пройшов флюорографію. Потім його посадили «на сутки». Він ( ОСОБА_1 ) говорив працівникам поліції, що не їхав за кермом автомобіля. Він ( ОСОБА_1 ) не керував транспортним засобом, бо позбавлений права керування. Також зазначив, що йому ніхто не пропонував пройти огляд на стан сп'яніння. Відносно нього було складено протокол за ст. 173 за висловлювання нецензурною лайкою та він відбув 3 доби арешту.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння встановлюється статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом №1452/735 від 09.11.2015 Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.
Відповідно до вказаних правових актів огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З викладеного слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп'яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення є протокол (а.с.1), що не підписаний ОСОБА_1 і обставини викладені в якому заперечуються останнім.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Будь-яких інших доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять. Натомість, як стверджує ОСОБА_1 , він автомобілем не керував, а за кермом перебувала ОСОБА_7 .
Такі твердження ОСОБА_1 підтверджуються показами свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що 18.05.2020 р. близько 13.30 год. приїхала разом з ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , щоб подивитися автомобіль, який він продає. Вона ( ОСОБА_7 ) оглянула автомобіль, однак їй треба було, щоб його оглянув спеціаліст. В неї ( ОСОБА_7 ) є права на керування транспортними засобами, тому з дозволу ОСОБА_1 вона сіла за кермо автомобіля ВАЗ 2101 та поїхала до себе додому. ОСОБА_9 сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_4 сів ззаду. ОСОБА_8 їхав позаду на своєму автомобілі. Зупинившись біля свого двору, обдивившись автомобіль, вона вирішила його купити у ОСОБА_10 . З цього приводу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , знаходячись біля двору, почали вживати алкогольні напої, «обмиваючи» угоду. Під час вживання ними алкогольних напоїв, у ОСОБА_1 виник конфлікт з головою сільської ради, яка проїжджала повз них, та яка потім викликала поліцію. Коли приїхали працівники поліції, автомобіль ОСОБА_1 стояв біля двору, а ОСОБА_10 та ОСОБА_4 неподалік вживали алкогольні напої. ОСОБА_10 за кермом автомобіля не був. При ній працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Такі покази ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7 також підтвердили свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , які в судовому засіданні зазначили, що 18.05.2020 р. за кермом автомобіля ОСОБА_10 їхала ОСОБА_7 .
Письмові покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 , додані до протоколу, суд не бере до уваги, так як вони не підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем 18.05.2020 р.
Інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, зокрема акту огляду на стан сп'яніння, відеозапису чи іншого, матеріали справи не містять.
За вище викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доводити свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Таким чином, суду не було надано доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, а саме доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, приймаючи до уваги покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , які підтвердили обставини, зазначені ОСОБА_1 щодо його непричетності до скоєння адміністративного правопорушення, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності достатніх та переконливих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що сукупністю доказів у справі не доведено скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова