Справа № 576/1576/20
Провадження №3/576/903/20
29 липня 2020 року м. Глухів
Суддя Глухівського міськрайонного суду Мазур С.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
-про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
До Глухівського міськрайонного суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за статтею 44-3 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 , 28.07.2020 о 00 год. 05 хв. при перетині державного кордону України КПП «Бачівськ» та відмовився від обов'язкової госпіталізації до обсерватора розміщеного за адресою: Сумська область, Конотопський район, вул. Заводська 68 та не встановив додаток «Дія», чим порушив порядок проведення обов'язкової обсервації, які здійснили перетин державного кордону визначений постановою КМУ 393 від 20.05.2020 та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 44-3 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказану справу слід направити до органу, який склав протокол, для належного оформлення, виходячи з такого.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам статті 256 КУпАП, в якому має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Під час вивчення адміністративної справи та виконання вимог статті 278 КУпАП з'ясовано, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений без належного дотримання вимог статті 256 КУпАП, оскільки не містить відомостей необхідних для вирішення справи на основі суворого додержання законності, як передбачено статтею 7 КУпАП.
Так, статтею 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Тобто вказана норма ст. 44-3КУпАП є банкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на нормативний акт, а повинно також містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією ст. 44-3 КУпАП з конкретизацією суті порушення у відповідності до вказаного Закону.
Водночас, поліцейським взагалі не викладено суть правопорушення у відповідності до диспозиції ст.44-3 КУпАП, яка чітко визначає, що повинно бути встановлено порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Тобто, є незрозумілим, що саме порушив ОСОБА_1 , так як, згідно поданого протоколу, останній відмовився від госпіталізації в обсерватор (ізолятор), однак жодних підтверджуючих документів не має. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейський послався лише на те, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 р. визначено, що підставами для обсервації особи є перетин державного кордону особою, яка прибула з держави із значним поширенням COVID-19.
Водночас, у матеріалах справи відсутні відомості: 1) про власне перетин ОСОБА_1 державного кордону; 2) з якої держави від прибув в Україну; 3) докази того, що ця країна станом на час перетину кордону є країною із значним поширенням COVID-19.
За таких обставин, суд позбавлений можливості перевірити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та прийняти в справі законне і об'єктивне рішення.
Відповідно до ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Так, в рішенні ЄСПЛ «Карелін проти Російської Федерації» (KARELIN v. RUSSIA), заява № 926/08, остаточне від 06.03.2017, суд дійшов висновку, що суддя не може самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже це становитиме порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Вказані недоліки заважають своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності із законом, забезпечити виконання винесеної постанови за результатами розгляду, а також виявленню причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушення, запобіганню правопорушенню, вихованню громадянина у дусі додержання законів, зміцнення законності. Крім того, вказане суттєво порушує права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її право на захист.
За таких обставин, з метою повного, всебічного та правильного розгляду адміністративного матеріалу, недопущення порушення прав особи, відносно якої складено адміністративний протокол, вказаний матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 необхідно повернути до Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області для належного оформлення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 221, 245, 256, 268, 277, 278 КУпАП,-
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за статтею 44-3 КУпАП повернути Глухівському відділу поліції ГУНП в Сумській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Мазур