28 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/461/20 пров. № А/857/7962/20
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Довгої О. І., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року (рішення ухвалене у м. Рівне судом у складі головуючого судді Зозулі Д. П., повний текст рішення складено 06.04.2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2019 року № 5594-5305-1712, № 5594/1-5305-1712 та № 5594/2-5305-1712.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем протиправно нараховано йому податкові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб оскаржуваними повідомленнями-рішеннями, оскільки земельна ділянка, договір оренди якої визнано продовженим в судовому порядку, та за користування якою було нараховано орендну плату, не виділена в натурі, а розроблена позивачем технічна документація на неї не підписана посадовими особами Корецької міської ради, що унеможливило процедуру затвердження технічної документації та затвердження розміру ставки орендної плати за землю у відсотках. Просив позов задоволити.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення про нарахування ОСОБА_1 орендної плати за землю № 5594-5305-1712, № 5594/1-5305-1712 та № 5594/2-5305-1712 від 01.11.2019 року.
Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДПС у Рівненській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.03.2003 року між ОСОБА_1 , як орендарем та Корецькою міською радою Рівненської області, як орендодавцем, укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким, земельна ділянка, яка знаходиться по АДРЕСА_1 загальною площею 0,013 га, на якій знаходиться торговий кіоск, передана в оренду на 4 роки ОСОБА_1 . Пунктом 2.3 договору визначена орендна плата у розмірі сорока розмірів земельного податку в рік.
Після спливу строку дії вказаного договору, відмову Корецької міської ради Рівненської області у продовженні договору оренди землі позивач оскаржував в судовому порядку.
Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 30.06.2016 року у справі №563/8283/16-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 13.10.2016 року, позов задоволено повністю. Визнано незаконними дії голови Корецької міської ради Дмитрук Л.М. у зволіканні в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, що за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язано Корецького міського голову Дмитрук Л.М. укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано договір оренди земельної ділянки, що за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 25 березня 2003 року між Корецькою міською радою Рівненської області та ОСОБА_1 продовженим до 25 березня 2019 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.11.2016 відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою Корецької міської ради Рівненської області на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 30 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 13 жовтня 2016 року та зупинено виконання рішення Корецького районного суду Рівненської області від 30 червня 2016 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Постановою Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі № 563/283/16 касаційну скаргу Корецької міської ради Рівненської області задоволено частково. Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 30 червня2016 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 13 жовтня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про покладення зобов'язань на Корецького міського голову Рівненської області укласти додаткову угоду до договору оренди скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Корецької міської ради Рівненської області про покладення зобов'язань на Корецького міського голову Рівненської області укласти додаткову угоду до договору оренди відмовлено. В іншій частині рішення Корецького районного суду Рівненської області від 30 червня 2016 року та ухвала апеляційного суду Рівненської області від 13 жовтня 2016 року залишено без змін.
Листом від 04.10.2019 № 03-12/1183 Корецька міська рада Рівненської області надала інформацію для відповідача для нарахування орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки у АДРЕСА_1 , площею 0,013 га.
01.11.2019 Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесено податкові повідомлення-рішення №5594-5305-1712 про нарахування позивачу 2141,63 грн. орендної плати за землю за 2019 рік; №5594/1-5305-1712 про нарахування позивачу 9418,03 грн. орендної плати за землю за 2018 рік; податкове повідомлення-рішення №5594/2-5305-1712 про нарахування позивачу 9418,03 грн. орендної плати за землю за 2017 рік, які за результатами оскарження позивачем в адміністративному порядку, були залишені без змін.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (36.2 статті 36 Податкового кодексу України).
Пунктом 36.5. статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Положеннями пункту 10.1 статті 10, підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України визначено, що податок на майно, складовою якого є плата за землю, відноситься до місцевих податків.
Згідно з п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Відповідно до пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Таким чином, Податковим кодексом України визначено обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України та ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.
Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Положеннями п.286.1ст.286 Податкового кодексу України закріплено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Пунктом 288.1, 288.4 ст.288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, в якому встановлюються розмір та умови внесення орендної плати. При цьому, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме, з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Як слідує з матеріалів справи, 25.03.2003 року між ОСОБА_1 , як орендарем та Корецькою міською радою Рівненської області, як орендодавцем, було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким, земельна ділянка, яка знаходиться по АДРЕСА_1 загальною площею 0,013 га, на якій знаходиться торговий кіоск, передана в оренду на 4 роки ОСОБА_1 .
Після спливу строку дії вказаного договору, Корецька міська рада Рівненської області відмовила ОСОБА_1 у продовженні дії договору. Вказана відмова оскаржувалася позивачем в судовому порядку.
Так, постановою Верховного Суду від 19.09.2018 року залишено без змін рішення Корецького районного суду Рівненської області від 30.06.2017 року в частині визнання договору оренди земельної ділянки, що за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 25 березня 2003 року між Корецькою міською радою Рівненської області та ОСОБА_1 , продовженим до 25 березня 2019 року.
З огляду на викладене, оскільки дію договору оренди на підставі судового рішення було продовжено до 25 березня 2019 року, користування вказаною земельною ділянкою підлягало оформленню відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Як слідує з матеріалів справи, на виконання постанови Верховного Суду від 19.09.2018 року до Головного управління ДПС у Рівненській області надійшла інформація від Корецької міської ради щодо необхідності нарахування орендної плати позивачу, однак у контролюючого органу була відсутня повна інформація для нарахування орендної плати, а саме, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, розмір орендної плати у відсотках, кадастровий номер та сума орендної плати. Поряд з цим, згідно переліків орендарів, з якими укладено договори оренди землі, що надавалися Корецькою міською радою в термін до 01 лютого (2015-2019 роках), відомості щодо вищевказаного договору відсутні.
З метою отримання повної інформації для достовірного нарахування орендної плати за вказану земельну ділянку 09.08.2019 року Корецькій міській раді направлено лист від 08.08.2019 року № 7850/9/17-00-50-13 та повторний лист від 01.10.2019 року № 988/17-00-53-05, відповідь на який отримано листом від 04.10.2019 року № 03-12/1183.
Так, згідно з наданою інформацією, нормативно-грошова оцінка запитуваної інформації склала: у 2016 році - 72593,3 грн, у 2017-2019 роках - 78483,60 грн, а розмір орендної плати відповідно до договору оренди складає сорок розмірів земельного податку в рік. Відповідно, орендна плата повинна була становити за 2017 рік - 40811,47 грн, 2018 рік - 78483,60 грн, по 24.03.2019 рік - 5063,52.
З урахуванням наданої інформації, Головним управлінням ДПС у Рівненській області було здійснено нарахування ОСОБА_1 орендної плати за землю за 2017, 2018, 2019 роки оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Слід зазначити, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта станом на 18.07.2019 року за ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0130 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.
Як вже зазначалося вище, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 статті 286 ПК України).
Згідно з п.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України.
Відповідно до частини 2статті 20 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року №1378-IV(далі -Закон № 1378-IV), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини 1, 3статті 23 Закону №1378-IV).
Разом з тим, в матеріалах справи відсутній Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,013 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, відповідач безпідставно використав при визначенні бази оподаткування лист Корецької міської ради Рівненської області від 04.10.2019 року № 03-12/1183, оскільки такий не дає підстав для нарахування позивачу орендної плати за землю за 2017-2019 роки.
Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 , як орендарем, та Корецькою міською радою Рівненської області, як орендодавцем, не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність нарахування позивачу орендної плати за землю за 2017, 2018, 2019 роки оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та наявність підстав для їх скасування.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі № 460/461/20- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді О. І. Довга
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 29.07.2020р.
помічник заступника голови суду