28 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/3654/20 пров. № А/857/7930/20
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Глушка І.В., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року про зупинення провадження (постановлена у м. Рівне судом у складі головуючого судді Дорошенко Н.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
У травні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті з 17.07.2018 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року починаючи з 17 липня 2018 року.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року зупинено провадження у справі № 460/3654/20 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду України в адміністративній справі № 510/1286/16-а.
Ухвалу суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення «подібні правовідносини».
Тлумачення цього словосполучення міститься у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 року (справа № 802/3999/15-а), від 03.07.2019 року (справа № 826/27404/15).
Відповідно до цих рішень Верховного Суду подібність правовідносин, зокрема, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Позивач у цій справі оскаржує відмову відповідача у нарахуванні та виплаті щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинність якої відновлена рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-рп/2018.
Натомість, предметом спору у справі № 510/1286/16-а є визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят та зобов'язання управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії державного службовця на виконання статті 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят, а предметом розгляду - питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 99 КАС України.
Наведене свідчить про те, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі № 510/1286/16-а, до набрання законної сили рішенням суду у якій, суд першої інстанції зупинив провадження.
Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не обґрунтовано зупинив провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення неправильного рішення.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 320, 321, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року про зупинення провадження у справі № 460/3654/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді І. В. Глушко
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 29.07.2020р.
помічник заступника голови суду