Справа № 727/1988/13-а
29 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача -ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання рішень (розпоряджень) нечинними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії (пенсійних виплат), як інваліду війни та дитині війни, відшкодувати завдану шкоду та вчинити певні дії,
у провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду перебуває зазначена справа.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2020 року визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач - Моніч Б.С., судді - Капустинський М.М., Сапальова Т.В.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2020 та від 22.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами, поданими представниками позивача Саламановичом Олександром Георгійовичом та ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 лютого 2020 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2020 року у даній справі.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.07.2020.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 доручено Чернівецькому окружному адміністративному суду забезпечити проведення відеоконференції судового засідання призначеного на 30 липня 2020 року за участю сторін.
27.07.2020 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі Моніча Б.С., Капустинського М.М., Сапальової Т.В. від розгляду справи №727/1988/13-а.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що суддею-доповідачем та судом апеляційної інстанції залишилися поза увагою подані ним разом з апеляційною скаргою клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні в частині, про витребування в порядку підготовки справи до судового розгляду журналу реєстрації рішень органу, що призначає пенсію (2011 рік), про розгляд справи в режимі відеоконференції, не усунуто недоліків суду першої інстанції та не надано йому строку для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, яка на даний час судом не розглянута. Заявником також вказано, що колегія суддів зазначених недоліків не усунула та, крім того, призначила справу до судового розгляду під час дії карантину.
На думку заявника , зазначене свідчить про упередженість та відсутність безсторонності суду, порушення гарантій справедливого розгляду справи, а також дають обґрунтовані підозри вважати, що суд проявляє особисту зацікавленість, про що свідчить стабільність у порушенні судом, в складі даної колегії суддів, принципів верховенства права та норм Кодексу суддівської етики.
Розглянувши заяву про відвід складу суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає подану заяву необґрунтованою з таких підстав.
Право на подання заяви про відвід складу суду є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Положення ч.4 ст.36 КАС України визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Зокрема, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення ЄСПЛ по справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення ЄСПЛ по справі Білуха проти України.
Згідно із ч.3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід повинен бути вмотивованим.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Вивчивши зміст заяви, суд дійшов висновку, що викладені у заяві про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Моніча Б.С., суддів: Капустинського М.М., Сапальової Т.В. обставини, не можуть слугувати підставами для відводу зазначеної колегії, як такі, що викликають сумнів у їх об'єктивності та неупередженості.
Фактично заява про відвід мотивована незгодою учасника процесу з прийнятим судом процесуальним рішенням, а саме закриттям підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Заявник фактично підтверджує факт його незгоди з процесуальними рішеннями суддів вказаної колегії, що відповідно до вимог ч.4 ст.36 КАС України, не може бути підставою для відводу.
Прийняття суддею (судом) процесуальних дій, передбачених КАС України, під час апеляційного розгляду, є здійснення судом правосуддя і не є обставиною, що свідчить про упередженість суддів.
У разі незгоди з зазначеними процесуальними ухвалами позивач, з урахуванням положень ст. 328 КАС України, не обмежений у можливості їх касаційного оскарження до Верховного Суду.
Крім цього, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
Заявлені представником позивача доводи щодо відводу колегії суддів не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, матеріали заяви не містять.
На переконання суду, не є підставами для відводу суддів заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а відтак, така заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Отже, вказані заявником обставини упередженості колегії суддів у розгляді даної справи є виключно його суб'єктивним уявленням, яке не співвідноситься з існуючими фактами.
Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід суддів не вбачається, заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд
Визнати необґрунтованим заявлений представником позивача ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі Моніча Б.С., Капустинського М.М., Сапальової Т.В. у справі №727/1988/13-а.
Справу №727/1988/13-а передати для вирішення питання про відвід, судді, що визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.