про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 240/11638/19
28 липня 2020 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Мацький Є.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило його у апеляційному порядку.
Перевіривши дотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статті 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з тих підстав, що скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
Водночас, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано відсутністю коштів для сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд приходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Із змісту чинного законодавства вбачається, що термін «майновий стан сторони» не охоплює випадки, коли стороною у справі є держава, представником якої у цьому спорі є відповідач.
Згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
З вказаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня встановлено у розмірі 1921 грн.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Із матеріалів справи вбачається, що скаржник оскаржує рішення суду у повному обсязі, яким задоволено дві вимоги немайнового характеру. Позов подано юридичною особою у 2019 році.
Таким чином, розмір судового збору, який має бути сплачено особою, яка звернулась з апеляційною скаргою, становить 5763,00 грн (1921 х 2 х 150%).
Суд звертає увагу скаржника, що з 03.01.2020 судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується за новими реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці/отг (м. Вінниця), код платежу 22030101
Код ЄДРПОУ: 38054707
Банк: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Р/р: UA728999980313171206081002856.
Документ про сплату судового збору подається тільки в оригіналі.
Недоліки апеляційної скарги слід усунути шляхом надання доказів про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.
Суд зауважує, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення буде вирішуватись після виконання скаржником вимог, передбачених ст. 296 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
2. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
3. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Мацький Є.М.