Справа № 681/332/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горщар А.Г.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
28 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
11 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанови № 55/03 про накладення адміністративного стягнення, винесену 17 лютого 2020 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю., якою його притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.59 КУпАП за порушення правил охорони водних ресурсів, та закриття провадження у справі за відсутністю в діях складу правопорушення.
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2020 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач вказує на те, що суд першої інстанції не дав правильної правової оцінки тому, що протокол вимірювання показників складу та властивостей вод №10-20 від 10.02.20 містить похибки вимірювання, однак результати вимірювань не виходили за межі допустимої похибки. Оскільки під час проведення перевірки всі результати вимірювання показників складу та властивостей вод знаходились в межах похибок, визначених відділом інструментально - лабораторного контролю, то перевищення якісних показників вод відсутні, а відтак, відсутнє порушення екологічного законодавства.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом, ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика - Україна» (ТОВ «ПКПФ - Україна») здійснює господарську діяльність з виробництва гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари на території смт. Понінка Полонського району Хмельницької області.
При цьому, діяльність ТОВ «ПКПФ - Україна» є первинним водокористувачем та здійснює спеціальне водокористування на підставі:
- дозволу № 1376 на спеціальне водокористування, виданого Департаментом екології та природних ресурсів, терміном дії з 11.04.2017 року по 11.04.2020 року (спеціальне водокористування передбачає забір поверхневих вод з річки Хомора для забезпечення господарсько-побутових та виробничих потреб та скид виробничих та господарсько-побутових стічних вод у річку Хомора, у тому числі скид господарсько-побутових стічних вод смт. Понінка, що відводяться на очисні споруди суб'єкта господарювання (випуск №1));
- дозволу № 105/ХМ/49д-17 на спеціальне водокористування, виданого Державним агентством водних ресурсів України, терміном дії з 23.11.2017 року по 23.11.2020 року (спеціальне водокористування передбачає скид виробничих (умовно чистих) вод від промивки цеолітових фільтрів у річку Хомора (випуск №2)).
В ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством 05 лютого 2020 року встановлено факт скиду із очисних споруд ТОВ «ПКПФ - Україна» у річку Хомора зворотних вод з випусків № 1 та № 2 з перевищенням гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт.
Під час перевірки спеціалістами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області відібрані проби зворотних вод з випуску № 1, випуску № 2 та поверхневих вод р. Хомора у контрольних створах.
За результатами проведених інструментально-лабораторних вимірювань складено протокол № 10-20 від 10 лютого 2020 року, яким встановлено наступне:
- скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами з очисних споруд (випуск № 1) у річку Хомора з перевищенням нормативів ГДС по ХСК (150 мгО/дм3 при нормативі ГДС 148,10 мгО/дм3), по БСК5 (25,8 мгО/дм3 при нормативі ГДС 25,0 мгО/дм3); фіксується погіршення якості річкової води у контрольному створі 500 м нижче скиду (випуск № 1) в порівнянні із контрольним створом 100 м вище скиду по завислих речовинах в 1,04 рази, ХСК в 1,03 рази, хлоридах в 1,1 рази, фосфатах в 1,2 рази, азоту амонійному в 1, 3 рази, нітрит-іонах в 1,5 рази, нітрат-іонах в 1,1 рази, аніонних СПАР в 1,3 рази, залізу загальному в 2,8 рази, нафтопродуктах в 1,3 рази;
- скидання зворотних вод з очисних споруд (випуск № 2) у річку Хомора з перевищенням нормативів ГДС по ХСК (16,9 мгО/дм3 при нормативі ГДС 14,8 мгО/дм3); фіксується погіршення якості річкової води у контрольному створі 500 м нижче скиду (випуск № 2) в порівнянні із контрольним створом 100 м вище скиду по: сухому залишку в 1,04 рази, завислих речовинах в 1,02 рази, ХСК в 1,0 рази, хлорид-іонах в 1,5 рази, сульфатах в 1,0 рази, фосфатах в 1,1 рази, азоту амонійному в 1,2 рази, нітрат-іонах в 1,7 рази.
За таких обставин, 10 лютого 2020 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 005377 відносно в.о. начальника цеху водопостачання та водовідведення ТОВ «ПКПФ - Україна» ОСОБА_2., копію якого отримано останнім в цей же день про що свідчить його підпис.
За змістом протоколу, ОСОБА_2 , як посадовою особою, допущено забруднення річки Хомора внаслідок скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами з випусків №1 та №2 з перевищенням гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт.
На підставі складеного протоколу, 17 лютого 2020 року відповідачем винесено постанову № 55/03, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення правомірно прийнята уповноваженою особою, за формою та змістом відповідає нормам закону, а розмір накладеного штрафу відповідає санкції частини першої статті 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, колегія суддів перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.
Підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Згідно ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.67 Водного кодексу України, річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства України їх використання з цією метою повністю чи частково заборонено. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України. Всі судна та інші плавучі засоби мають бути обладнані ємкостями для збирання лояльних та інших забруднених вод, які повинні систематично передаватися на спеціальні очисні споруди для очищення та знезараження. Забороняється заходження в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту і не обладнані цистернами і закритими фановими системами для збирання стічних вод будь-якого походження чи установками для очищення та знезараження цих вод, що відповідають міжнародним стандартам.
Згідно ч.1, п.п.2, 13 ч.3 ст.110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод; порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.
Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:
- можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;
- містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;
- містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;
- містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;
- перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;
- за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;
- призводять до підвищення температури води водного об'єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;
- є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05 червня 2014 року вимірюванням вважається процес експериментального визначення одного або декількох значень величини, які можуть бути обґрунтовано приписані величині.
Результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань.
Так, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20 липня 2009 року затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (Методика).
Дана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування. Також, встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами.
Пунктом 2.1 Методики визначено, що наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються:
- скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;
- скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту;
- скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;
- самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.
Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом (п. 2.2 Методики).
Відповідно до п. 2.3 Методики при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.
Вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів. Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному.
При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не враховані наявність похибок, оскільки наведеними нормами не передбачено врахування похибки вимірювань.
Частиною 1 ст. 59 КУпАП України визначено, що забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 14 КУпАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Пунктом 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу; з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 55/03 від 17 лютого 2020 року є правомірною, а відтак адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, які наводяться скаржником в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення місцевим судом норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 липня 2020 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.