Справа № 560/12/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
23 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
секретар судового засідання: Ільчука Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (ухвалене у м. Хмельницькому 19.02.2020 о 10:17, повний текст якого виготовлено 21.02.2020) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 07.06.2019 №1186573/3051506098 про відмову в реєстрації податкової накладної;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №1 від 16.04.2019.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Хмельницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що спірне рішення від 07.06.2019 №1186573/3051506098 прийнято в порядку та строки, визначені законодавством, з огляду на подання позивачем недостатніх документів для реєстрації вказаної податкової накладної від 16.04.2019 №1. Так, позивачем на надано виписок з особових рахунків, карток рахунків, актів звірок, тощо.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Державної податкової служби України не подано відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 08.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атоммонтажсервіс" (надалі - Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - Підрядник) було укладено договір підряду №01-04-19.
Згідно умов вказаного договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується власними силами виконати відповідно до умов цього Договору монтаж системи вентиляції і кондиціювання ресторану та санвузлів номерного фонду готелю з матеріалів та обладнання поставки Підрядника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи, обладнання та матеріали. Об'єктом будівництва по цьому Договору є споруда за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин , вул. Лісова , 3.
Ціна робіт за цим Договором становить: 851 020,00 грн, крім того ПДВ 20%: 170 204,00 грн., всього ціна Договору становить: 1 021 224,00 грн. Договірна ціна є динамічною. Уточнення договірної ціни може здійснюватися в процесі виконання робіт в разі: - зміни проектних рішень та уточнення обсягів робіт Замовником; - зміни цін на ресурси та товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), які постачає Підрядник; - інших обставин, які за згодою Сторін потребують зміни цінових умов Договору. Форма розрахунків - платіжне доручення.
На виконання умов вказаного договору позивачем складено картки рахунки, повідомлення про прийняття працівників на роботу, акт звіряння розрахунків станом на 31.05.2019, видаткові накладні № 852 від 03.06.2019, №ПК-0010609 від 06.05.2019, №3б-06/0177 від 27.06.2019, №160 від 05.06.2019, №2249 від 21.06.2019, №76 від 20.06.2019, №166 від 13.06.2019, №67 від 30.05.2019, №Г-2028 від 30.05.2019, №34 від 14.05.2019, №8016 від 23.05.2019, №6314 від 18.04.2019, №КК190417/88 від 17.04.2019, №701 від 17.04.2019, №1355 від 25.04.2019, №25-04/3 від 25.04.2019, №630 від 24.04.2019, №02/1722 від 24.04.2019, №6744 від 17.04.2019, №02/2068 від 21.05.2019, №1804-04 від 18.04.2019, №1028 від 01.04.2019, №ПК-0010609 від 06.05.2019, №6744 від 17.04.2019, №1804-04 від 18.04.2019, №701 від 17.04.2019, №34 від 14.05.2019, №6314 від 18.04.2019, №КК190417/88 17.04.2019, №25-04/3 від 25.04.2019, №02/1722 від 24.04.2019, №02/2068 від 21.05.2019, №630 від 24.04.2019, №3б-05/0107 від 27.05.2019, №ПК-0010609 від 06.05.2019, №Г-2028 від 30.05.2019, №8016 від 23.05.2019, №67 від 30.05.2019, №1355 від 25.04.2019, цивільно-правові договори від 17.04.2019 та від 06.05.2019, акти здавання - приймання виконаної роботи до цивільно-правових договорів, заключні виписки за періоди з 01.06.2019 по 24.06.2019, з 01.05.2019 по 31.05.2019, з 01.04.2019 по 30.04.2019, з 01.09.2019 по 30.09.2019, з 01.08.2019 по 31.08.2019, з 01.07.2019 по 31.07.2019, з 01.06.2019 по 30.06.2019, з 01.05.2019 по 31.05.2019, з 01.04.2019 по 30.04.2019, договір оренди автомобіля від 29.07.2019, договір поставки товарів №077 від 17.04.2019, договір поставки товарів №ПО-14/19 від 03.06.2019, договір поставки №1834 від 01.04.2019, договір поставки №36-ПС від 20.05.2019, договір купівлі-продажу товарів №121 від 30.05.2019, договір купівлі-продажу №1704-01 від 17.04.2019, акт звіряння розрахунків станом на 30.09.2019, акт списання матеріалів у виробництві №1 від 30.09.2019, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019, акт приймання виконаних будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1, договірна ціна на будівництво монтаж систем вентиляції та кондиціонування ресторану та санвузлів номерного фонду готелю по вул. Лісовій, 3 у м. Нетішин, підсумкова відомість ресурсів до договірної ціни, платіжні доручення №2780 від 16.04.2019, №27 від 14.05.2019, №125 від 19.06.2019.
За фактом отримання оплати за надані послуги по договору підряду №01-04-19 від 08.04.2019 позивачем виписано податкову накладну №1 від 16.04.2019 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, згідно з отриманої квитанції №9099132831 від 14.05.2019 податкову накладну №1 від 16.04.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено. Зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем направлено до органу ДФС України повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Рішенням голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.06.2019 №1186573/3051506098 відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 16.04.2019. В якості підстави для відмови зазначено ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не надано до повідомлення виписок з особових рахунків, карток рахунків, актів звірок, тощо.
Позивач оскаржив рішення від 07.06.2019 №1186573/3051506098 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України, однак рішенням Комісії Державної податкової служби України з питань розгляду скарг скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін.
Не погоджуючись із результатом адміністративного оскарження та вважаючи рішення від 07.06.2019 №1186573/3051506098 протиправним, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення не відповідає вимогам обґрунтованості. Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Атоммонтажсервіс", а також те, що такі документи, та пояснення стосовно них, були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому для захисту та відновлення порушених прав позивача необхідно зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №1 від 16.04.2019.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
за приписами абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до вимог пункту 10 Порядку №117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 №26010-06-5/20111.
Критерії ризиковості платника податку станом на час виникнення спірних правовідносин були визначені в листі ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.
Згідно із пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і
пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.
Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно частини другої статті 6 КАС України та частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" №37801/97 від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про:
- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №1 відповідачем не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку визначених пунктом 1.6 Критеріїв, якому відповідає позивач, а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Матеріали справи також не містять доказів прийняття рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.
Отже, зупинення реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №1 не є законним.
Встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення від 07.06.2019 №1186573/3051506098 слугував висновок комісії про те, що позивачем не надано копії первинних документів, достатніх для реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №1, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Разом з цим, відповідачем не зазначено мотивів неврахування поданих позивачем первинних документів на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №1, у тому числі: заключних виписок за періоди з 01.06.2019 по 24.06.2019, з 01.05.2019 по 31.05.2019, з 01.04.2019 по 30.04.2019, з 01.09.2019 по 30.09.2019, з 01.08.2019 по 31.08.2019, з 01.07.2019 по 31.07.2019, з 01.06.2019 по 30.06.2019, з 01.05.2019 по 31.05.2019, з 01.04.2019 по 30.04.2019; платіжних доручень №2780 від 16.04.2019, №27 від 14.05.2019, №125 від 19.06.2019.
В ході судового розгляду судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних.
Поряд з викладеним, суд враховує постанову Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, у якій вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Якщо оскаржується рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, на підставі того, що воно не відповідає вимогам, які висуваються до його змісту та форми, суди не можуть самостійно, в межах судового провадження, досліджувати реальність здійснених операцій.
Суд наголошує на тому, що згідно наведених вище норм контролюючий орган зобов'язаний дотримуватись вимог щодо чіткості своїх зауважень.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").
З огляду на наведені обставини суд вважає, що посилання у спірному рішенні на неподання позивачем копій первинних документів, в якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №1, за умови відсутності будь-якого обґрунтування такого висновку та незаконності зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, свідчить про протиправність рішення від 07.06.2019 №1186573/3051506098.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.04.2019 №1 датою її фактичного надходження.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 липня 2020 року.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.