Справа № 824/1370/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір Віталіна Олександрівна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
28 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Смілянця Е. С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
предстаників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року (повний текст судового рішення складено 10.02.2020р. у м.Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів,
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просив суд визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області: від 04.10.2019р. №610 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади; від 17.10.2019р. за №160о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 17.10.2019р. та переведення на посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідком проведеного службового розслідування, призначеного щодо поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , складено висновок службового розслідування, яким встановлено, що останні допустили порушення службової дисципліни, у зв'язку з чим підлягають звільненню. Позивач вказує, що на підставі зазначеного висновку на нього було накладено дисциплінарне стягнення за порушення службової дисципліни у вигляді звільнення з посади, оскільки, ОСОБА_2 був у його підпорядкуванні. Накази про його звільнення, прийняті на підставі вказаного висновку, позивач вважає незаконними, в обґрунтування чого вказує, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. Крім того, посилаючись на положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службового розслідування, зазначає, що стосовно нього не було призначено проведення службового розслідування, до застосування дисциплінарного стягнення відповідач не зажадав від нього жодних письмових пояснень, відтак, на думку позивача, відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області:
- від 04.10.2019р. №610 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади;
- від 17.10.2019р. за №160о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 17.10.2019р. та переведення на посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 18.10.2019р.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40грн.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що висновком службового розслідування було встановлено факт порушення поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 службової дисципліни, за що до них підлягає до застосування дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби. За висновком службового розслідування встановлено, що допущені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дисциплінарні проступки стали можливими внаслідок неналежного виконання вимог ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України їх безпосередніми та прямими керівниками, в тому числі, начальником СРПП №2 Кельменецького відділу поліції капітаном поліції ОСОБА_1. На думку відповідача, їх керівники, в тому числі і позивач, несуть персональну відповідальність за дотримання службової дисципліни підлеглими та зобов'язані аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу щодо її зміцнення та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Також відповідач зазначає, що, надаючи оцінку діям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також їхнім безпосереднім та прямим керівникам, дисциплінарна комісія врахувала вимоги керівництва Національної поліції України, визначені у вказівці НПУ від 18.02.2019р. №1884/01/12- 2019 та рішенні протоколу наради керівництва НПУ від 05.06.2019р. №13, в частині застосування до поліцейських, які скоїли кримінальні корупційні правопорушення, дисциплінарного стягнення аж до їх звільнення із служби в поліції, а їхніх керівників - з посади. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що звільнення позивача з посади було здійснено у відповідності до чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.11.2015р. проходив службу в органах Національної поліції України, з 14.09.2017р. - на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (далі - СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області), капітан поліції (а.с.79).
07.09.2019р. заступником начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області М.Горбаном складено доповідну записку на ім'я начальника ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6, у якій зазначено, що до ГУНП в Чернівецькій області надійшла інформація про те, що 07.09.2019р., близько 12год. 30хв., у м.Кельменці Чернівецької області працівниками УСБУ в Чернівецькій області спільно з працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, задокументований факт отримання у громадянина «А» неправомірної вигоди у сумі 7000грн. інспектором СРПП №1 Сокирянського відділення поліції Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3, який перебував поза службою, без однострою та вогнепальної зброї. Попередньою перевіркою встановлено, що поліцейський ОСОБА_3 вказану неправомірну вигоду повинен був передати інспектору СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 за вирішення питання щодо не притягнення громадянина «А» до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП. Факт вчинення громадянином «А» адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, був виявлений ОСОБА_2 напередодні, під час несення ним служби у складі наряду ГРПП. 07.09.2019р. поліцейського ОСОБА_2 , який перебував на службі, в однострої та з вогнепальною зброєю, затримано у порядку ст.208 КПК України, у с.Дністрівка Кельменецького району Чернівецької області. На даний час процесуальний статус поліцейського ОСОБА_3 невідомий. У зв'язку із цим, ОСОБА_5 у доповідній записці клопотав про призначення за вказаним фактом службового розслідування (а.с.52-53).
З аналогічним змістом заступником начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області М.Горбаном 07.09.2019р. подано рапорт на ім'я начальника ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 (а.с.57).
Начальником управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області Г.Федорюком 07.09.2019р. складено інформаційну довідку про правопорушення або подію на ім'я начальника Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України ОСОБА_7 з викладом обставин, що є аналогічним змісту інформаційної довідки (а.с.54-55).
За фактом порушення службової дисципліни поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно наказу ГУНП в Чернівецькій області від 09.09.2019р. №1137 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію (а.с.51).
Згідно повідомлення від 17.09.2019р. №28-2192-19, направленого прокурором у кримінальному провадженні В.Федюком - заступнику начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5, прокуратурою Чернівецької області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019160000000145 від 05.09.2019р. за ч.3 ст.368 КК Україна за фактом вимагання інспектором СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2. неправомірної вигоди у ОСОБА_4 в сумі 7тис. грн. за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП. За результатами досудового розслідування, 08.09.2019р. інспектору поліції ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та 09.09.2019р. Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави. Крім цього, 09.09.2019р. ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області підозрюваного ОСОБА_2 відсторонено від займаної посади інспектора СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області на строк по 01.11.2019р. включно (а.с.93-99).
Дисциплінарною комісією за наслідком службового розслідування за вказаним вище фактом, розглянуто відповідні матеріали та 23.09.2019р. складено висновок службового розслідування. Згідно змісту складеного висновку, комісією, зокрема, встановлено, що інспектор СРПП №2 Кельменецького відділу поліції ОСОБА_2, перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їхні негативні наслідки, вступив у неділові стосунки з ОСОБА_4 , від якого вимагав неправомірну вигоду в сумі 7000 грн. за не притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП. На підставі зазначених висновків, дисциплінарною комісією вирішено, серед іншого, вважати відомості, що стали підставою службового розслідування такими, що підтвердилися.
Крім того, комісією вирішено, з-поміж іншого, до ОСОБА_1 , як безпосереднього керівника ОСОБА_2 , за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пунктів 6-8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади (а.с.105-111).
Згідно з пунктом 4 наказу ГУНП в Чернівецькій області №610 від 04.10.2019р., за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пунктів 6-8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пунктів 1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» до начальника СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1. вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади (а.с.112-116).
На підставі наказу ГУНП в Чернівецькій області №610 від 07.10.2019р. та подання начальника Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_6. №160 о/с від 17.10.2019р. (по особовому складу) капітана поліції ОСОБА_1. призначено в порядку переведення чи просування по службі на посаду старшого інспектора-чергового СРПП №3 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, увільнивши від посади начальника СРПП №2 Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 17.10.2019р. (а.с.13).
Наказом від 02.01.2020р. №1о/с внесено зміни до наказу ГУНП в Чернівецькій області №160 о/с від 17.10.2019р. у частині підстави звільнення капітана поліції ОСОБА_1. , а саме замінено дату наказу №610 з « 07.10.2019р.» на « 04.10.2019р.» (а.с.144).
Позивач вважає, що його звільнено незаконно, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт не виконання вказаних обов'язків, як керівника, не може констатуватись лише на підставі встановлення факту порушення службової дисципліни підлеглого.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно частини 1 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).
У відповідності до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов"язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Тому, за порушення службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об"єктивного з"ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Відтак, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018р.
Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.2 розділу VI Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно з п.4 розділу VI Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку (п. 5 розділу VI Інструкції).
Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Інструкції слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для призначення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стала інформація про те, що працівниками УСБУ в Чернівецькій області спільно з працівниками Генеральної прокуратури України у рамках кримінального провадження №42019260000000145 від 05.09.2019р. за ч.3 ст.368 КК України, задокументований факт отримання у громадянина «А» неправомірної вигоди у сумі 7000 грн. інспектором СРПП №1 Сокирянського відділення поліції Кельменецького ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_8. Попередньою перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 вказану неправомірну вигоду повинен був передати інспектору СРПП №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 за вирішення питання щодо не притягнення громадянина «А» до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП. Саме на підставі відомостей про порушення службової дисципліни, допущених вказаними поліцейськими було призначене службове розслідування.
Разом з тим, в ході службового розслідування також встановлювалися обставини відповідальності прямих і безпосередніх керівників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Так, у ході службового розслідування допитано начальника СРПП №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1 , який у відповідності до функціональний обов'язків, здійснює керівництво діяльністю сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького ВП, тобто, є безпосереднім керівником поліцейського ОСОБА_2 (а.с.147).
ОСОБА_1 в ході службового розслідування пояснив, що 07.09.2019р. о 09год.00хв., він спільно з поліцейським ОСОБА_2 заступили в наряд ГРПП Кельменецького ВП. Під час несення служби, близько 14год. 30хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в с.Дністрівка Кельменецького району, оскільки поступило повідомлення, що в даному населеному пункті викрадено автомобіль. Близько 15год. 30хв. до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які перебували в салоні службового автомобіля, під'їхав автомобіль марки «Фольксваген», з якого вийшли 4 невідомі їм особи та, відрекомендувавшись працівниками УСБУ в Чернівецькі області, запитали хто із них ОСОБА_2 , а дізнавшись, повідомили, що його затримано у порядку ст.208 КПК України (а.с.107 на звороті).
У письмових пояснення, наданих ОСОБА_1 в ході службового розслідування, останній також зазначив, що підстави затримання ОСОБА_2 йому не відомі, пізніше від колег він дізнався, що ОСОБА_2 затримали за нібито вчинення кримінального правопорушення, проте чи міг він його вчинити ОСОБА_1 невідомо (а.с.63).
Комісія в ході службового розслідування дійшла висновку, що вчинені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дії свідчать про допущене ними порушення службової дисципліни, за що вони заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, поряд із цим, допущені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дисциплінарні проступки стали можливими внаслідок, зокрема, неналежного виконання вимог ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України начальником СРПП №2 Кельменецького відділу поліції капітаном поліції ОСОБА_1. (а.с.109).
З наведених вище обставин слідує, що до висновку про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пунктів 6-8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пунктів 1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» комісія дійшла фактично на підставі висновку про порушення службової дисципліни його підлеглим - ОСОБА_2 .
Колегія суддів наголошує на тому, що доказів того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок та порушив службову дисципліну у висновку службового розслідування не відображено. Вчинення дисциплінарного проступку позивачем не підтверджується, як матеріалами самого службового розслідування, так і матеріалами справи.
Щодо вимог в частині безальтернативного звільнення керівників з посади за вчинення поліцейськими, які є їх підлеглими, кримінальних корупційних правопорушень, що викладені у вказівці НПУ від 18.02.2019р. №1884/01/12-2019 та рішенні протоколу наради керівництва НПУ від 05.06.2019р. №13, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за своєю правовою природою указані документи не є нормативно-правовими актами, які визначають обсяг відповідальності поліцейських.
Таким чином, зважаючи на не дотримання відповідачем процедури щодо встановлення індивідуальної дисциплінарної відповідальності позивача, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у невиконанні пунктів 6-8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту та пунктів 1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію України" є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує, що за висновками Європейського суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад. Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) дисциплінарного провадження про порушення позивачем вимог чинного законодавства, здійснений без вирішення питання про винуватість чи невинуватість позивача.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин шляхом виконання свого обов'язку діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в частині неналежного проведення службового розслідування, унаслідок чого оскаржуваний наказ прийнято не у спосіб, який визначений Дисциплінарним статутом, необґрунтовано, без дотримання принципів рівності перед законом, пропорційності та права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду належних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у невиконанні пунктів 6-8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту та пунктів 1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію України" є необґрунтованим та безпідставними.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 липня 2020 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Смілянець Е. С.