Справа № 120/987/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс Михайло Богданович
Суддя-доповідач - Совгира Д. І.
28 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року (повний текст якої складено в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЛАЙ» до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Подільської митниці Держмитслужби в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.11.2019 № UA401000/2019/000084/1 про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ФІЛАЙ» зареєстрований Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 28.07.2017 № 11741020000015332. Основний види діяльності КВЕД 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля (а.с.8-12).
07.10.2019 між ТОВ «ФІЛАЙ» (Покупець) та «NOUR EL HABIB IMPORT AND EXPORT» (Продавець), було укладено контракт № 07/10/19 на придбання фруктів.
Згідно п.п. 1.1 Договору, Продавець продає а Покупець купує фрукти (далі - товар).
Асортимент, ціна, кількість кожної партії товару зазначається в Специфікації, яка погоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору).
Ціна кожної партії товару визначається згідно рахунку, який виставляється при відправці кожної партії товару (п.п. 1.3 Договору).
Загальна вартість Договору орієнтовно становить 500 000 дол. США 00 центів (п.п. 2.3 Договору).
Оплата кожної партії товару проводиться в доларах США шляхом 100 % оплати простим банківським переказом на валютний рахунок (п.п. 5.2 Договору) (а.с.13-19).
Згідно Специфікації до договору від 07.10.2019, яка є його невід'ємною частиною, Продавець передав Покупцю гранат свіжий у кількості 20 т. по ціні 210 дол. США за 1 т. на загальну суму 4200 дол. США (а.с.20).
Товар було відправлено з порту Said (Єгипет) до порту м. Одеса, про що свідчить інвойс від 16.10.2019 № 1 з метою його розмитнення та подальшої реалізації (а.с.22).
З метою визначення митної вартості ввезеного товару позивачем 18.11.2019 було укладено договір з Вінницькою торгово - промисловою палатою.
За результатами експертної оцінки Вінницькою торгово - промисловою палатою надано Звіт № О-103 про експертну оцінку майна, що ввозиться на митну територію України від 18.11.2019, яким встановлено вартість граната свіжого, що є об'єктом оцінки по цьому звіту та ввозиться на митну територію України ТОВ «ФІЛАЙ» на умовах поставки GIF, Одеса становить 13500 дол. США, що становить 0,675 дол/кг. (а.с.23-33).
В результаті митної операції, що виникла на підставі договору від 07.10.2019 № 07/10/19 ТОВ «ФІЛАЙ» 20.06.2019 в режимі імпорту товару оформлено та направлено до Вінницької митниці ДФС електронну декларацію від 20.11.2019 № UA401010/2019/062594, за описом товару: плоди гранату єгипетського, свіжі - 20000 кг/5000 картонних ящиків на 20 палетах. Ціна товару 4200 дол. США. Додаткові одиниці виміру 13500 дол. США.
Також на підтвердження митної вартості товару, позивачем до митної декларації надано необхідні документи, які зазначені в графі 44 ЕМД (а.с.34-35).
Так, відповідно до інформації зазначеної у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019\00191, позивачем для підтвердження митної вартості товару, крім митної декларації UA401010.2019.062594 від 20.11.2019 подано: пакувальний лист, рахунок фактуру, коносамент CFA0316345 від 23.10.2019, автотранспортна накладна від 08.11.2019, фітосанітарний сертифікат №0832524 від 22.10.2019, сертифікат про походження товару А 0725364 від 23.10.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) №07/10/19 від 07.10.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №07/10/19 від 07.10.2019, звіт експерта О-103 від 18.11.2019, прайс-лист б/н від 01.10.2019, заява підприємства. подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів №17939/02-80-61-01 від 18.11.2019 (а.с.36-37).
За результатами перевірки митної вартості товару за митною декларацією № UA401010/2019/062594 від 20.11.2019 відповідачем за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками відмовлено у прийнятті митної декларації з причин надання декларантом неповних відомостей про митну вартість товару (а.с.36-37).
Не погодившись із митною вартістю товару заявленого позивачем у митній декларації, відповідач 27.11.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2019/000084/1, яким збільшено суму митних платежів на 28000,00 грн., оскільки в результаті опрацювання наданих до митного оформлення документів було виявлено розбіжності та неточності, а саме:
- метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджено документально або не визначені кількісно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні;
- задекларований рівень митної вартості є мінімальним по системі, відповідно не відповідає інформації про митну вартість товару в тому числі аналогічних товарів виготовлених тим самим виробником;
- митна вартість базується не на контрактній цілі і вартості (відомостях) які зазначені у інвойсі та прайс - листі, а на висновку ТПП, щодо середньої ціни подібних товарів;
- митна декларація подана за резервним методом, що вказує на не визнання декларантом ціни контракту і вказує на те, що відомості вказані у товаросупровідних документах є не достовірними;
Також відповідач зазначив, що в результаті опрацювання цінової інформації наявної у митного органу встановлено невідповідність рівню цін на аналогічний/подібний товар з Єгипту. Крім цього надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. (а.с.38-39).
Відповідач з поміж іншого наголосив, що декларантом не було надано всі документи, що вимагалися митним органом відповідно до ч.3 ст. 53 МК України (а.с.38-39).
Не погодившись з рішенням відповідача від 27.11.2019 № UA401000/2019/000084/1 про коригування митної вартості товарів та з метою його скасування, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ст. 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Як встановлено із тексту рішення про коригування митної вартості товару UA401000/2019 000084/1 від 27.11.2019 мотивом його прийняття було виявлення у поданих документах таких розбіжностей та неточностей:
1) згідно ч.2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні;
2) задекларований рівень митної вартості є мінімальним по системі і відповідно не відповідає інформації про митну вартість в тому числі аналогічних товарів виготовлених тим самим виробником;
3) заявлена митна вартість базується не на контрактній ціні і вартості, а на висновку ТПП, щодо середньої ціни подібних товарів;
4) митна декларація подана за резервним методом, що вказує на невиконання декларантом ціни контракту і вказує на те, що відомості вказані у товаросупровідних документах є недостовірними.
В результаті опрацювання цінової інформації наявної у митного органу, останнім встановлено невідповідність рівню цін на аналогічний/подібний товар з Єгипту, що й стало підставою коригування митної вартості товару. Джерелом числового значення митної вартості стали МД № UA 1000400/9/298035 від 28.10.2019 (ІМ 40 ДЕ), UA 5000600/2019/30336 від 29.09.2019 (ІМ 40 ДЕ) та UA 5001200/2019/9607 від 10.10.2019 (ІМ 40 АА).
Аналізуючи причини, що призвели до невизнання відповідачем заявленої декларантом митної вартості, судом встановлена їх необґрунтованість та невідповідність вимогам Митного кодексу України.
Так, зокрема, наведення митним органом норми закону, а саме ч.2 ст. 58 МК України, не може вважається розбіжністю між даними, які містяться в поданих декларантом документах.
Також суд, критично оцінює такий аргумент митного органу, як визначення декларантом мінімальної вартості товару по системі, що не відповідає інформації щодо ціни товару, яка наявна у митного органу, в тому числі аналогічних товарів виготовлених тим самим виробником. Так, наведене твердження не обґрунтоване документально та із посиланням на інформацію (обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо), яка має значення при визначенні митної вартості товару.
Щодо визначення митної вартості товару на підставі висновку ТПП та застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару суд зазначає таке.
Відповідно до п.a) ч.2. ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту (п.b) ч.2. ст.7
ГАТТ 1947).
Згідно з ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Одним із способів визначення митної вартості товарів, який не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) є оцінка майна проведена відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
В даному випадку декларант, враховуючи те, що договірна вартість товару не відповідала вимогам «дійсної вартості», визначив митну вартість товару на підставі висновку ТПП (суб'єкта оціночної діяльності), що відповідає вимогам ч.1 ст.64 МК України.
Отже, враховуючи наведене, визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом на підставі висновку ТПП не може вважатися розбіжністю в поданих документах та підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості.
З наведеного вбачається відсутність обґрунтованих причин невизнання заявленої декларантом митної вартості, які стали підставою прийняття рішення про коригування митної вартості.
Щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, суд зазначає наступне.
Як вбачається із наданих суду документів, зокрема картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019\00191, позивачем для підтвердження митної вартості товару, крім митної декларації UA401010.2019.062594 від 20.11.2019 подано: пакувальний лист, рахунок фактуру, коносамент CFA0316345 від 23.10.2019, автотранспортна накладна від 08.11.2019, фітосанітарний сертифікат №0832524 від 22.10.2019, сертифікат про походження товару А 0725364 від 23.10.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) №07/10/19 від 07.10.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №07/10/19 від 07.10.2019, звіт експерта О-103 від 18.11.2019, прайс-лист б/н від 01.10.2019, заява підприємства. подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів №17939/02-80-61-01 від 18.11.2019.
У митній декларації UA401010.2019.062594 від 20.11.2019 декларант зазначив митну вартість товару на загальну суму 13500 дол. США, що визначена відповідно до звіту експерта О-103 від 18.11.2019 із застосуванням шостого (резервного) методу визначення такої вартості. Зазначена митна вартість є відмінною від вартості, що міститься в контракті та є більшою від останньої.
Отже, первинні документи подані декларантом до митного органу містять інформацію щодо вартості товару відмінну від тої, яка визначена у звіті експерта О-103 від 18.11.2019.
Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як вбачається із матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості № UA401000/2019 000084/1 від 27.11.2019 суб'єкт владних повноважень неодноразово зазначає про ненадання на його вимогу декларантом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, проте жодних доказів, які б свідчили про реалізацію відповідачем свої повноважень щодо витребовування документів передбачених ч.3 ст. 53 МК України останній не надав.
Щодо митних декларації № UA 1000400/9/298035 від 28.10.2019 (ІМ 40 ДЕ), UA 5000600/2019/30336 від 29.09.2019 (ІМ 40 ДЕ) та UA 5001200/2019/9607 від 10.10.2019 (ІМ 40 АА), які стали джерелом інформації про числове значення митної вартості, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Наведене узгоджується із правовими висновками сформульованими у постановах ВС від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17 та від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а.
Між тим, як встановлено із рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2019 № UA401000/2019/000084/1, у ньому зазначені лише номера та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення Товариством митної вартості товарів на суму 13500 дол. США, оскільки наведені дані відповідають вимогам закону та підтверджені поданими позивачем документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправним і скасувати рішення Вінницької митниці ДФС від 27.11.2019 № UA401000/2019/000084/1 про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.