Справа № 580/574/20 Суддя першої інстанції: В.П. Тимошенко
28 липня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,
при секретарі - Кузик О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати рішення Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, викладене в листі від 24.09.2019 року №1/1034-Пд, про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності протиправним;
- зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві заяву позивача разом з доданими документами, а також із відповідним висновком направити до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття остаточного рішення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
30 червня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 21980, ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до змісту якого, позивач вважає апеляційну скаргу - необґрунтованою, рішення суду першої інстанції - законним, таким, що прийнято із з'ясуванням усіх обставин справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що, направлення відповідачем листа від 24.09.2019 року №1/1034-Пд із вказівкою на те, що з дати первинного огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком №850 дворічний термін, перебуває поза межами компетенції даного суб'єкта владних повноважень, а відтак, йде у розріз з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України та Порядку №850, оскільки після отримання заяви (рапорту) та доданих до неї (нього) документів керівник органу внутрішніх справ, в якому проходив (проходить) службу працівник міліції у п'ятнадцятиденний строк з моменту надходження такої заяви повинен до МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції правомірним, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, наказом по особовому складу Національної академії внутрішніх справ України МВС України від 15.06.2011 року №66 о/с ОСОБА_1 звільнено у відставку за п. 65 «А» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
15.06.2011 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, що сторонами не заперечується.
Зі змісту Довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №462089 вбачається, що з 05.06.2019 року ОСОБА_1 встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
06.09.2019 року позивач звернувся до Національної академії внутрішніх справ України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановлення ІІ групи інвалідності.
Національна академія внутрішніх справ України листом від 12.09.2019 року №46/01/434 направила заяву позивача за належністю до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві для її розгляду в установленому порядку.
Листом від 24.09.2019 року №1/1034-Пд Головне управління МВС України в м. Києві розглянуто заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, та зазначено, що як з'ясовано з надісланих матеріалів, при первинному огляді МСЕК ОСОБА_1 з 15.06.2011 року встановлено ІІІ групу інвалідності. Під час повторного огляду МСЕК позивачу з 05.06.2019 року встановлено ІІ групу інвалідності. Оскільки з дати первинного огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2 років, що перевищує Порядком №850 дворічний термін, то підстав для направлення висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 для затвердження МВС не має. Матеріали заяви з додатками повернуто Національній академії внутрішніх справ України.
Національна академія внутрішніх справ України листом від 09.10.2019 року №46/02/П-4868 повідомила позивача про те, що його за результатами розгляду його заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІ групи надійшла відповідь від ГУ МВС України в м. Києві та повернуто оригінали всіх документів.
Вважаючи вищевказану відмову протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.
Згідно п. 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Водночас, приписи п. 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» визначають, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 (далі - Порядок №850).
Так, відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІI групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Зі змісту п. 1 Порядку №850 вбачається, що він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно пп. 2 п. 3 вказаного Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктом 2 Порядку №850 закріплено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Приписами п. 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
За правилами п. 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Колегія суддів вваж є вірним висновок суду першої інстанції, що законодавством встановлено порядок дій щодо вирішення питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги, згідно якого, після надходження заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності з додатковими документами керівником органу внутрішніх справ, в якому проходив (проходить) службу працівник міліції, у п'ятнадцятиденний строк з моменту надходження такої заяви направляється до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги. При цьому жодних застережень щодо наявності повноважень у відповідача здійснювати перевірку змісту поданих до заяви (рапорту) документів вимогам чинного законодавства матеріали справи не містять.
В апеляційній скарзі єдиною підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідачем вказано посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 15.04.2019 року у справі № 823/1798/18, від 19.09.2018 року у справі № 373/1188/16-а, від 20.09.2018 року у справі № 296/9456/16-а тощо, проте колегія суддів вважає такі посилання відповідача безпідставними, з огляду на те, що ані суб'єктний склад, ані зміст спірних правовідносин не є тотожним із даною справою.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
Я.М.Собків
Повний текст виготовлено 28 липня 2020 року.