Справа № 640/24812/19 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
21 липня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г. В.
суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.
за участю секретаря Скидан С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року про накладення штрафу
у справі №640/24812/19 (розглянута у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК Комерц"
до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2019 року
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК Комерц" (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007171402; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007181402.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року застосовано до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку визначеними частиною першої статті 145 та частиною першої статті 149 КАС України.
Стягнуто в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) штраф у сумі 4 204,00 грн. на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Не погодившись із ухвалою судову першої інстанції, Державною податковою службою України (надалі - апелянт) було подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність ухвали суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було залучено до участі в справі Державну податкову службу України та на адресу останньої не направлялася ухвала суду першої інстанції про витребування доказів. Крім того, апелянт зазначає, що Державна податкова служба України не є стороною по справі.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід скасувати, з наступних підстав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК Комерц" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007171402, від 27.05.2019 року №00007181402.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження на призначено підготовче засідання на 13 лютого 2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року витребувано у Державної податкової служби України (правонаступника Державної фіскальної служби України) належним чином засвідчені копії рішення Державної фіскальної служби України за результатами розгляду скарги ТОВ "УПК Коммерц" від 10.06.2019 року №122 та доказів надіслання такого рішення скаржнику. Зобов'язано відповідача належним чином засвідчені копії витребуваних документів подати до канцелярії суду до 28.02.2020 року. Наступне судове засідання призначено на 04.03.2020 року. Попереджено відповідача, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. Постановлено у разі невиконання цієї ухвали суду у строк, встановлений судом, вирішити питання щодо застосування до відповідача заходів процесуального примусу.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу (ст. 144 КАС України).
Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом. (ст. 145 КАС України)
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; 2) неодноразового зловживання процесуальними правами; 3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів. (ч. ч. 1, 2 ст. 149 КАС України)
Тобто, приписами КАС України, чітко визначено та передбачено види заходів процесуального примусу, обставини за яких вони застосовуються та відповідні механізми їх застосування/виконання.
У межах розгляду даної справи, судом першої інстанції було застосовано до Державної податкової служби України (апелянта) заходи процесуального примусу, у вигляді штрафу, за ненадання витребуваних доказів (ухвалою від 04 березня 2020 року).
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про необхідність неухильно дотримуватись визначених процесуальним законодавством обов'язків, зокрема, виконувати судові рішення у визначений строк, та важливість застосування у випадку невиконання покладених обов'язків заходів процесуального примусу,
Однак, важливо враховувати те, що для притягнення особи до певного виду відповідальності (застосування заходів процесуального примусу), необхідно пересвідчитись про належне отримання надісланої судом ухвали про витребування доказів, особі, яка не є стороною по справі, а також умисного ігнорування-невиконання вимог ухвали суду.
Дослідивши відокремлені матеріали справи колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року (надалі - ухвала суду про витребування доказів) на адресу Державної податкової служби України про витребування доказів.
Судом апеляційної інстанції 15 липня 2020 року на адресу Окружного адміністративного суду надіслано Судовий запит про надання належним чином засвідчену копію доказів направлення Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року (відбиток штампа про направлення поштової кореспонденції) та докази вручення Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року Державній податковій службі України.
На адресу суду апеляційної інстанції надійшло повідомлення від 17 липня 2020 року №640/24812/19, в якому судом першої інстанції надано копію ухвали від 13 лютого 2020 року з відбитком штемпеля на зворотній частині про направлення Державній податковій службі України ухвали суду першої інстанції про витребування доказів (17 лютого 2020 року).
Однак, у вищезазначеному повідомленні зазначено про відсутність даних поштової кореспонденції про вручення Державній податковій службі України ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року.
Так, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок, що Державна податкова служба України, яка не стороною по справі, отримала ухвалу суду про витребування доказів та умисно її не виконала.
Оскільки для належного виконання вимог судового рішення, особі необхідно бути ознайомленим з його змістом та вимогами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції передчасно винесено ухвалу про накладення штрафу від 04 березня 2020 року на Державну податкову службу України за невиконання ухвали суду першої інстанції від 13 лютого 2020 року, що є порушенням вимог процесуального права.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасування.
Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає (частини 4 статті 149 КАС України).
Керуючись ст. ст. 144, 145, 149, 243, 250, 294, 315, 322 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про накладення штрафу на Державну податкову службу України від 04 березня 2020 року - скасувати.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови буде складено протягом п'яти днів з моменту його проголошення.
Головуючий суддя: Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
В. В. Файдюк
Повний текст постанови складено 27 липня 2020 року.