29 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8090/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Державної податкової служби України
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року (головуючий суддя - Кадникова Г.В.) про відмову у виправленні описки в судовому рішенні в адміністративній справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСІ»
до Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗСІ» (далі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна податкова служба України, далі - Відповідач) про:
- визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:
- від 09.01.2018 року №552116/40928300, яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 29.11.2017 року;
- від 09.01.2018 року №552465/40928300, яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 30.11.2017 року;
- від 09.01.2018 року №552464/40928300, яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 30.11.2017 року;
- 09.01.2018 року №552115/409228300, яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №35 від 16.11.2017 року;
- зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: №32 від 29.11.2017 року датою її фактичного подання 29.11.2017 року; №33 від 30.11.2017 року датою її фактичного подання 30.11.2017 року; №34 від 30.11.2017 року датою її фактичного подання 30.11.2017 року; №35 від 16.11.2017 року датою її фактичного подання 16.11.2017 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСІ» - задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення від 09.01.2018р. комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації: №552116/40928300 про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 29.11.2017р.; №552465/40928300, про відмову у реєстрації податкової накладної №33 від 30.11.2017р.; № 552464/40928300, про відмову у реєстрації податкової накладної №34 від 30.11.2017р.; №552115/40928300 про відмову у реєстрації податкової накладної №35 від 16.11.2017р.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: №32 від 29.11.2017р. датою її фактичного подання 29.11.2017р.; №33 від 30.11.2017р. датою її фактичного подання 30.11.2017р.; №34 від 30.11.2017р. датою її фактичного подання 30.11.2017р.; №35 від 16.11.2017р. датою її фактичного подання 16.11.2017р, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗСІ» (50074, м.Кривий Ріг, вул.Гетьманська, 82/9, код ЄДРПОУ 40928300).
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСІ» (50074, м.Кривий Ріг, вул.Гетьманська, 82/9, код ЄДРПОУ 40928300) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 7'048 грн. 00коп. (сім тисяч сорок вісім гривень 00 копійок).
23.03.2020 року від Державної фіскальної служби України до суду першої інстанції надійшла заява, в якій остання просить виправити описку в рішенні суду від 29.01.2019 року, а саме зазначити дату реєстрації податкових накладних 14.12.2017 року, замість наступних дат: 29.11.2017 року у податковій накладній №32, 30.11.2017 року у податковій накладній №33, 16.11.2017 року у податковій накладній №35, 30.11.2017 року у податковій накладній №34.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2019р. по справі №160/8090/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСІ» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та змінити судове рішення.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що: за даними ЄРПН та матеріалами справи усі спірні податкові накладні надійшли на реєстрацію 14 грудня 2017 року, а тому можуть бути зареєстровані лише цією датою, що, на думку Відповідача, свідчить про наявність підстав для виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року здійснено заміну відповідача - Державну фіскальну службу на її правонаступника - Державну податкову службу України в адміністративній справі №160/8090/18.
Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.
Клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Колегія суддів звертає увагу на те, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описка може бути допущена у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, в якій передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Інструмент виправлення описок застосовується із метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного характеру в судовому рішенні, тобто таких, що за своєю природою є не юридичними та не процесуальними, а також не впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення.
З матеріалів справи встановлено, що в позовній заяві ТОВ «ЗСІ», зокрема, просило суд: зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: №32 від 29.11.2017 року датою її фактичного подання 29.11.2017 року; №33 від 30.11.2017 року датою її фактичного подання 30.11.2017 року; №34 від 30.11.2017 року датою її фактичного подання 30.11.2017 року; №35 від 16.11.2017 року датою її фактичного подання 16.11.2017 року.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, у тому числі: зобов'язав Державну фіскальну службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: №32 від 29.11.2017р. датою її фактичного подання 29.11.2017р.; №33 від 30.11.2017р. датою її фактичного подання 30.11.2017р.; №34 від 30.11.2017р. датою її фактичного подання 30.11.2017р.; №35 від 16.11.2017р. датою її фактичного подання 16.11.2017р, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗСІ» (50074, м.Кривий Ріг, вул.Гетьманська, 82/9, код ЄДРПОУ 40928300).
Із зазначеного слідує те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення по суті спору виходив саме із заявлених позовних вимог ТОВ «ЗСІ», зокрема при встановленні дат для зобов'язання Відповідача зареєструвати спірні податкових накладних.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Відповідач ані під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, ані в поданій останнім апеляційній скарзі на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року не зазначав про помилковість вказаних Позивачем дат для реєстрації спірних податкових накладних.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зміна в резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року дат реєстрації спірних податкових накладних призведе до зміни змісту судового рішення.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати змісту судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №800/520/16 (провадження № 11-684сап18).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на викладене колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наведені Відповідачем обставини не є підставою для внесення виправлення в рішення суду, оскільки наведені ним обставини не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою в розумінні приписів ст. 253 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при постановленні ухвали від 02 квітня 2020 року не допустив порушень норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для скасування ухвали від 02 квітня 2020 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року по справі №160/8090/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 29 липня 2020 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова