29 липня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1045/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №280/1045/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району № 445503 від 20 грудня 2019 року по відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги по народженню дитини та зобов'язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 в розмірі, що встановлений ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто 41 280 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у грудні 2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, в задоволенні якої йому відмовлено через пропуск дванадцяти місячного строку на звернення за призначенням такої допомоги. Вказану відмову відповідача позивач вважає протиправною, оскільки строк звернення був пропущений з поважних причин: позивач не мав можливості своєчасно звернутись із заявою про отримання державної допомоги через народження дитини у м. Донецьк, проведення на території Донецької області антитерористичної операції та ведення бойових дій.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач звернувся із заявою про призначення допомоги при народженні дитини з порушенням 12 календарних місяців, продовження цього строку не передбачено чинним законодавством з будь-яких причин. Отже рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району № 445503 від 20 грудня 2019 року по відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги по народженню дитини є законним та обґрунтованим.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Сторони повідомлені про день розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилась донька - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 14.11.2018 року (а.с. 18).
Відповідно до довідок від 04.12.2019 року № 2302-5000241516, № 2302-5000241520 ОСОБА_1 та його доньку ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) взято на облік як осіб, переміщених з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з м. Донецьк Донецької області (а.с. 15-16).
04.12.2019 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району із заявою про призначення допомоги при народження дитини.
19.01.2020 року позивач звернувся через адвоката до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району із заявою про надання інформації щодо призначення допомоги на дитину.
Листом від 30.01.2020 року №К-175 на адвокатський запит № 01/01 від 1*9.01.2020 року Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району повідомило, що рішенням управління від 20.12.2019 року відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини відповідно до п.12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету міністрів України « 1751 від 27.12.2001 (зі змінами), яким визначено, що допомога призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з об'єктивних причин не мав змоги звернутися до відповідача з даною заявою протягом дванадцяти місяців з часу народження дитини, та зважаючи на те, що відповідно до довідок внутрішньо переміщених осіб позивач із дочкою перемістилися до м. Запоріжжя з непідконтрольної території лише 04.12.2019 року, суд дійшов висновку про протиправність відмови у призначені допомоги при народженні дитини.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на такі обставини.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 листопада 1992 року № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ) та Порядком призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, Законом України «Про охорону дитинства», Сімейним Кодексом України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою КМУ від 27 лютого 1991 року.
Згідно із статтею 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства», з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України"Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та іншими законами України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 2811-ХII, відповідно до цього Закону призначається, серед іншого, державна допомога при народженні дитини.
Частиною 1 ст. 10 Закону № 2811-ХІІ передбачено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Відповідно до п. 6 ст. 11 Закону № 2811-ХІІ допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Згідно з п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27 грудня 2001 року № 1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
За змістом вищезазначених норм вбачається, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня народження дитини.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивачем пропущений строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини. Проте такий строк пропущений з об'єктивних причин, оскільки позивач не мав змоги звернутися до відповідача з відповідною заявою, та всупереч своїй волі змушений був змінювати місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції на території м. Донецьк.
14.11.2018 року позивач мав можливість отримати свідоцтво про народження дитини, як народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.18), та лише 04.12.2019 року позивач отримав довідки № 2302-5000241516 та № 2302-5000241520 про взяття на облік як осіб, переміщених з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з м. Донецьк Донецької області, і в цей же день звернувся із заявою про призначення спірної допомоги. (а.с. 15-196).
Так дійсно норма ч. 6 ст. 11 Закону№2811-ХІІ встановлює умову призначення допомога при народженні дитини, а саме, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Проте чинне законодавство не містить норм, які б передбачали врахування обставин та життєвих ситуацій, які склались з громадянами України внаслідок проведення антитерористичної операції на території м. Донецьк (операції об'єднаних сил).
Доводи відповідача, що позивач перебував на неокупованій території України, про що свідчить оформлення свідоцтва про народження дитини, колегія суддів відхиляє, оскільки відсутні докази і про можливість у позивача в цей період зверненутися і до органу відповідача.
Згідно пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справах №591/610/16 (провадження №К/9901/12622/18), № 242/5735/16-а (провадження № К/9901/33839/18), № 161/69/17 (провадження №К/9901/44306/18), які відповідно до ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, з тих підстав, що рішення про відмову у призначені допомоги при народженні (у вигляді повідомлення), прийнято відповідачем без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №280/1045/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак