29 липня 2020 року м. Дніпросправа № 340/507/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі №340/507/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Трак Таерс" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання незаконним та скасування рішення,-
У лютому 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №110280/2020/000004/1 від 21.01.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається, що митним органом безпідставно зроблено висновок про неможливість обчислення митної вартості імпортованого позивачем товару за ціною договору. Позивач наголошує, що подав до митного оформлення вантажно-митну декларацію з усіма необхідними товаросупровідними документами, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору та не містили розбіжностей. Відтак, просив суд задовольнити адміністративний позов.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена, про що зазначено у ході проведення консультації шляхом направлення електронних повідомлень митниці, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати відповідно до п. 6 ст. 54 МКУ, п.2. ст.58 МКУ. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято у відповідності до норм Митного кодексу України і підстави для його скасування відсутні.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів, що судом першої інстанції не було враховано при прийнятті оскарженого рішення. Не зазначено, в чому полягає розбіжність поданих позивачем до митного оформлення до, і як такі могли вплинути на відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Не відповідає дійсності зазначення щодо умов поставки товарів, не обґрунтовано застосування резервного методу, тощо.
Сторони повідомлені про день розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ Трак Таерс» зареєстроване як юридична особа, є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
12.09.2019 року між ТОВ «Топ Трак Таерс» (покупець) та «ЦИНДАО РОАДШАЙН ІНДІСТРІАЛ КО., ЛТД» (Китай) (продавець) укладено договір (контракт) №OCAN 2019311146/09/12, предметом якого є продаж продавцем, та покупка покупцем шин в кількості, за цінами і на умовах, викладених в цьому договорі та інвойсі, які є невід'ємною частиною даного Контракту, на загальну суму 32800 USD доларів США (а.с.47-48).
Пунктом 2 даного контракту визначено, що продавець поставляє продукцію на умовах CFR м. Одеса, що вказується в цьому договорі та інвойсі відповідно до Інкотермс-2010. Продавець здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця. Товар повинен бути готовий до відвантаження не пізніше 30.11.2019 року. Продавець зобов'язаний надати покупцю: рахунок - 3 примірники; сертифікат походження. Сплата будь-яких і всіх мит і/або митних зборів, необхідних для здійснення процедур митного очищення в країні Покупця, покладається на Покупця.
При визнанні претензій за якістю/комплектності продукції протягом 20 робочих днів з дати їх надходження Продавець за свій рахунок своїми силами за погодженням з покупцем зобов'язується: відрахувати зазначену суму від наступного замовлення. Транспортні витрати, митне оформлення та інші витати, пов'язані із заміною неякісної (непридатної) продукції/усуненням дефектів або зробити додаткову поставку з подальшою установкою комплектуючих, здійснюється Продавцем за свій рахунок (пп.2.7 п. 2 вказаного Договору).
08.10.2019 року між ТОВ «Топ Трак Таерс» (покупець) та «МАКСВІНД ІНДАСТРАЛ ЛТД (Китай)» (продавець) укладено договір (контракт) №OCAN 20191008, предметом якого є продаж продавцем, та покупка покупцем шин в кількості, за цінами і на умовах, викладених в цьому договорі та інвойсі, які є невід'ємною частиною даного Контракту, на загальну суму 35365,00 USD доларів США (а.с.10-13).
Пунктом 2 даного контракту визначено, що продавець поставляє продукцію на умовах CFR м. Одеса, що вказується в цьому договорі та інвойсі відповідно до Інкотермс-2010. Продавець здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця. Товар повинен бути готовий до відвантаження не пізніше 30.11.2019 року. Продавець зобов'язаний надати покупцю: рахунок - 3 примірники; сертифікат походження. Сплата будь-яких і всіх мит і/або митних зборів, необхідних для здійснення процедур митного очищення в країні Покупця, покладається на Покупця.
При визнанні претензій за якістю/комплектності продукції протягом 20 робочих днів з дати їх надходження Продавець за свій рахунок своїми силами за погодженням з покупцем зобов'язується: відрахувати зазначену суму від наступного замовлення. Транспортні витрати, митне оформлення та інші витати, пов'язані із заміною неякісної (непридатної) продукції/усуненням дефектів або зробити додаткову поставку з подальшою установкою комплектуючих, здійснюється Продавцем за свій рахунок (пп.2.7 п. 2 вказаного Договору).
Придбаний позивачем як покупцем товар був відвантажений «МАКСВІНД ІНДАСТРАЛ ЛТД (Китай)» на адресу ТОВ «Топ Трак Таерс» відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної №68566 та отриманий перевізником ТОВ «Топ Трак Таерс» в м.Одеса 17.01.2020 року (а.с.51).
20.01.2020 року ТОВ «Топ Трак Таерс» заявлено до митного оформлення отримані у «МАКСВІНД ІНДАСТРАЛ ЛТД (Китай)» нові пневматичні гумові шини для вантажних авто протектор радіальний: 315/70R22.5-20PR586 в кількості 65 штук та подано до Дніпровської митниці Держмитслужби вантажно-митну декларацію №UD 110280/2020/000446, в якій митна вартість товару розрахована на підставі основного методу оцінки за ціною договору щодо товару, які імпортуються (а.с.43).
До даної вантажно-митної декларації позивачем долучено договір від 08.10.2019 року, комерційний інвойс до нього (а.с.8-15).
21.01.2020 року Дніпровською митницею Державної митної служби України було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA110280/2020/000004/1 та зобов'язано позивача надати відповідні товаросупровідні документи (а.с.8-9).
На таке рішення митного органу про коригування митної вартості товару представником позивача 21.01.2020 року надіслано начальнику Дніпровської митниці лист, в якому повідомлено, що додаткові документи крім тих, що надані до митної декларації № UA 110280/2020/000446 від 21.01.2020 року для підтвердження митної вартості надати немає можливості (а.с.41).
Зазначене рішення про коригування митної вартості товарів стало предметом оскарження у справі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що жодна із зазначених відповідачем обставин не впливає на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару та не може бути підставою для витребування від декларанта додаткових документів. Позивачем надані вичерпні докази, які свідчать про відсутність вказаних митним органом розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на такі обставини.
Частиною 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Приписи ч. 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, шо в своїй сукупності не спростовують сумнів v достовірності наданої інформації.
В свою чергу нормами статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 2-8 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Також, в постанові від 30 червня 2015 року 21-591а15 Верховний Суд України зазначив, що "митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації".
Як свідчать встановлені обставини справи, зміст графи 33 оспорюваного рішення «у комерційному інвойсі від 17.11.2019 року №OCAN 20191008, пакувальному листів 17.11.2019 року № OCAN 20191008, коносаменті від 17.11.2019 року №ZIUQIN5456130, сертифікат про походження товару від 27.12.2019 №19С3307Y1225/03420 - відправником та продавцем товару є компанія MAXWIND INDUSTRIAL CO/ LIMITED. В Митній декларації №UA 110280/2020/000446 дана компанія задекларована як відправник/експортер, а виробником товару виступає компанія OCSEN INDUSTRIAL COMPANY LIMITED (графа 31 та відповідне поле електронного інвойсу, разом з тим, в графі 44 вид зовнішньоекономічного контракту задекларовано під кодом документу 4104 як «зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу стороною якого є виробник товарів». Даний документ до митного оформлення поданий не був. В копії митної декларації країни відправлення від 12.11.2019 року №422720190000803640 відсутня інформація щодо номеру комерційного інвойсу, натомість наявна інформація щодо документу KWAS20191008, який до митного оформлення наданий не було, також відсутня інформація щодо артикулу шини 315/70R22.5-18ЗК 159 в графі де значиться опис товару. Дата підписання прайс-листу 17.11.2019, проте дата заключення зовнішньоекономічного договору 08.10.2019 року. За заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Відповідно до заявлених до митного оформлення відомостей, перевезення оцінюваної партії товару здійснено за коносаментом від 17.11.2019 року №ZIMUQIN 5456130 на морському судні CCNI ANDES. З використанням інтернет-ресурсу shippingline.org встановлено наявність перевантаження товару з морського судна CCNI ANDES на MSC Danit 4 у порту Shanghai China та у порту Yarimca. Izmit Turkey на судно Hammonia Baltica/12. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог статті 335 Митного кодексу України, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат пов'язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. Наданий до митного оформлення комерційний інвойс від 17.11.2019 року ЗOCAN 20191008 не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження, перевантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару (зазначено інформацію лише до вартості фрахту). Посилання відповідача на те, що в поданих для митного оформлення документах відсутні відомості, які підтверджують митну вартість товару, спростовуються наявним у матеріалах справи комерційним інвойсом №OCAN20191008, у якому зазначено, вартість товару 35365,00 доларів США відповідно до укладеного договору (а.с.14-15).
Разом з цим, встановлення факту відсутності розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах обумовлює висновок суду про відсутність у митного органу правових підстав для витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Трак Таерс» додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Та обставина, що в електронних ресурсах митних органів є інформація про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Електронні ресурси митних органів з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому таким даним не може надаватися перевага порівняно з наданими декларантом первинними документами на товар.
Таким чином, жодна із зазначених відповідачем обставин не впливає на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару та не може бути підставою для витребування від декларанта додаткових документів.
Крім того, позивачем надані докази, які свідчать про відсутність вказаних митним органом розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Так, щодо посилання відповідача на умови поставки товару на умова FOB, встановлені наступні обставини.
Відповідно до договору №OCAN20191008 від 08.10.2019 року продавець поставляє продукцію на умовах CFR м. Одеса, відповідно до Інкотермс-2010» (а.с.10).
Так, момент здійснення імпорту товару може визначатися не тільки моментом перетину товаром митного кордону України, але й моментом переходу права власності на нього від продавця до покупця. Як правило, сторони обумовлюють момент переходу права власності на товар в укладених договорах.
Частиною четвертою статті 265 Господарського кодексу України визначено, що сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Одним з таких правил є Інкотермс - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року).
У розділі CIF (COST, INSURANCE AND FREIGHT) Інкотермс-2000 вказано, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.
В статті А.4 підрозділу А «Обов'язки продавця» розділу CIF Інкотермс-2000 передбачено, що продавець зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту завантаження у встановлену дату та в межах узгоджених строків. Крім того, у статті B.4 підрозділу B «Обов'язки покупця» розділу CIF Інкотермс-2000 визначено, що покупець зобов'язаний прийняти поставку товару у відповідності до статті А.4 та отримати товар від перевізника в порту призначення.
Із зазначеного вбачається, що покупець приймає поставку, тобто набуває право власності на товар та всі пов'язані ризики, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.
Таким чином, оскільки встановлено подання позивачем достатніх відомостей для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 110280/2020/000004/1 від 21.01.2020 року.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить достатнього обґрунтування неможливості використання основного методу визначення митної вартості товарів, та, відповідно, підстав для відмови у визначенні митної вартості товару за основним методом. Крім цього, в документах позивача відсутні розбіжності, оскільки надані позивачем документи митному органу містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак