28 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/487/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року (суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 у січні 2020 року звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про недоцільність, згідно з листом № 9175/Т-09 від 24.12.2019, перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 по справі № 160/3929/19 відповідно до ч. 2 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з обмеженням у сумі 168 грн. та коефіцієнту заробітної плати пенсійних виплат; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок за наданим зразком, починаючи з 01.03.2019, та виплачувати пенсію на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року по справі № 160/3929/19 відповідно до ч. 2 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без обмежень у сумі 168 грн. та коефіцієнту заробітної плати пенсійних виплат.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ з 01.05.1993 та отримувала пенсію по інвалідності згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач 25 лютого 2019 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 14.03.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило ОСОБА_1 у такому перерахунку, оскільки перерахунок пенсії згідно з ч. 2 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням довідки про заробітну плату № 2858/1 від 15.09.2013, видану ВСП Шахтоуправління «Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», призведе до зменшення розміру пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року в адміністративній справі № 160/3929/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії № 948 від 25.02.2019.
На підставі рішення суду ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з підвищенням розміру пенсії на 1% за кожний рік понаднормового стажу) з врахуванням довідки про заробітну плату № 2858/1 від 15.09.2013.
ОСОБА_1 19.08.2019 знову звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 9175/Т-9 від 24.12.2019 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки перерахунок пенсії на підставі ч. 1 ст. 57 та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням довідки про заробітну плату № 2858/1 від 15.09.2013 призведе до зменшення розміру пенсії, що є недоцільним.
У вказаному листі відповідач навів детальний розрахунок пенсії ОСОБА_1 . Відповідач зазначає, що ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства (перша складова), а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (друга складова). Максимальний розмір пенсії по першій складові не може перевищувати 168 грн., при цьому коефіцієнт заробітної плати становить 5,6.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується саме з обмеженням розміру пенсії максимальною сумою 168 грн. та застосуванням коефіцієнту заробітної плати 5,6, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом «а» статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003 року № 544 мінімальний розмір пенсій, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, до 50 гривень включно.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» встановлено збільшити на 12 відсотків розмір трудових пенсій (з урахуванням цільової грошової допомоги), призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника з цих же причин), особам, які не одержали право на підвищення розміру пенсій після їх перерахунку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на вказані норми права, відповідачем обраховано максимальний розмір пенсії ОСОБА_1 , який становить 168 грн. (50 грн.Ч3Ч12%).
Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з приписами статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Вказаний закон не містить жодних положень щодо обмеження частини пенсії, обрахованої відповідно до його положень за період роботи особи на територіях радіоактивного забруднення максимальною величиною 168,00 грн., передбаченою постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003 року № 544.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 09 квітня 2020 року в адміністративній справі № 560/869/17.
Щодо застосування відповідачем під час розрахунку пенсії ОСОБА_1 коефіцієнту заробітної плати 5,6 суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що обмеження у вигляді коефіцієнту заробітної плати 5,6 застосовується до заробітних плат, з яких обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», тоді як ОСОБА_1 пенсія за вказаним законом не призначалася. Починаючи з 1993 року позивач отримувала пенсію на умовах та в порядку, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким не передбачено застосування жодних обмежень та застосувань коефіцієнтів заробітної плати.
Разом з тим вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року по справі № 160/3929/19 не підлягають задоволенню, оскільки вказаним рішенням суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області лише повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 25 лютого 2019 року № 948.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням висновків вказаного судового рішення.
Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, враховуючи, що позивач із заявою про перерахунок пенсії звернулася 19.08.2019, такий перерахунок необхідно здійснити з 01.09.2019.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що тягне за собою його скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року в адміністративній справі № 160/487/20 скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру пенсії величиною у сумі 168,00 грн. та із застосуванням коефіцієнту заробітної плати 5,6.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії величиною у сумі 168,00 грн. та без застосування коефіцієнту заробітної плати 5,6 з 01 вересня 2019 року.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з 28 липня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 28 липня 2020 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова