28 липня 2020 року м. Дніпросправа № 200/11364/17 (2-а/200/72/17)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
за участю представників: позивача - Афонін О.В., відповідача-Романенко І.М., Козій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2019 (суддя першої інстанції Женеску Е.В.) в адміністративній справі №200/11364/17 (2-а/200/72/17) за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС , Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанов,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України з позовом про визнання протиправними та скасувати постанову Державної фіскальної служби України від 23.06.2017 року та постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 18.05.2017 року по справі про порушення митних правил № 0097/110000014/17.
08 жовтня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська винесено рішення яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанов задоволено: визнано протиправними та скасувати постанову Державної фіскальної служби України від 23.06.2017 року та постанову Дніпропетровської митниці ДФС від 18.05.2017 року по справі про порушення митних правил № 0097/110000014/17.
З апеляційною скаргою на рішення суду звернувся відповідач - Дніпропетровська митниці ДФС, в обґрунтування якої зазначив, що 30.11.2016 року відповідно до контракту від 15.11.2016 року № 366/13-16 та специфікації від 15.11.2016 № 1 на митну територію України з Республіки Білорусь на адресу ТОВ «СП «Янікс» на підставі товаросупровідних документів CMR від 25.11.2016 року № 242 та інвойсу від 18.11.2017 року № 156 вантажним автомобілем переміщено товар транспортний засіб, призначений для перевезення людей понад 10 осіб, включаючи водія, новий: тролейбус міський пасажирський великої місткості з низьким рівнем підлоги (ДСТУ 4905: 2008), пристосований до пасажирів з обмеженими можливостями (обладнаний відкидним трапом), марки «Белкоммунмаш», тип двигуна електричний асинхронний, потужність 150 кВт, календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення 2016; колісна формула 4х2. Тип кузову: вагонного типу, трьохдверний, колір жовтий. Комплектація згідно специфікації по контракту. Виробник: ВАТ «Управляющая компания холдинга «Белкоммунмаш». Країна виробництва: BY. 01 грудня 2017 року на підставі попередньої митної декларації від 23.11.2016 року № 110000000/2016/928948 вказаний вище товар доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС. Того ж дня до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС Рассоленко С.А подав митну декларацію типу ІМ40ДЕ, зареєстровану за № 110100002/2016/003328, та задекларував в митному режимі імпорт вказаний вище товар із застосуванням 400-ї преференції по сплаті мита (товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія). Для визначення правомірності застосування зазначеної преференції наказами Дніпропетровської митниці ДФС від 06.02.2017 № 20 та від 03.03.2017 № 43 призначено проведення тематичної перевірки та службового розслідування. За результатами проведення вказаних заходів встановлено, що внесення у графу 36 зазначеної вище митної декларації коду « 400» призвело до неправомірного застосування преференції зі сплати ввізного мита, а саме призвело до несплати митних платежів в сумі 523 917,30 грн. Отримані в результаті проведення вказаних заходів висновки стали підставою для порушення кримінальних справ у відношенні співробітників Дніпропетровської митниці ДФС, які здійснили митне оформлення заявлених у митних деклараціях тролейбусів. Вказує, що для Республіки Білорусь діє інший ніж для України Перелік умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце. Вказане обумовлено тим, що відповідно до Протоколу від 30.05.2015 про внесення змін до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009 до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце, внесено зміни, а саме розділено необхідний перелік умов та операцій за видами транспорту (транспорт з двигуном внутрішнього згорання, з електроприводом та гібридними силовими установками та для транспорту, призначеного для перевезення вантажів (тип форвардер). Протокол від 30.05.2014 не підписано та не ратифіковано Україною, що не дає підстав для застосування преференційного режиму оподаткування ввізним митом транспортних засобів, не обладнаних двигунами внутрішнього згорання. Вказана інформація є загальнодоступною. На момент декларування були всі можливості для заповнення ЕМД № 110100002/2016/003328 відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Протоколу від 30.05.2015 про внесення змін до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009 до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій. Будь-які дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, утворюють об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Вказує також, що протокол про порушення митних правил № 0097/110000014/17 відповідає вимогам ст.494 МК України, та містить інформацію про місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил.
За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про заміну первісного відповідача Дніпропетровської митниці ДФС правонаступником - Дніпровською митницею Держмитслужби.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 р. утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 р. № 858 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Дніпровську митницю Держмитслужби; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема, Дніпропетровська митниця ДФС реорганізована шляхом приєднання до Дніпровської митниці Держмитслужби.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Зважаючи на викладене, наявні правові підстави для здійснення заміни відповідача Дніпропетровської митниці ДФС правонаступником - Дніпровською митницею Держмитслужби.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зазначаючи наступне.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що 07 квітня 2017 року головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 м/п «Аеропорт» Дніпропетровської митниці ДФС Заярською Л.П. відносно начальника відділу митного оформлення ТОВ «Агро-Союз Термінал» Рассоленка Сергія Анатолійовича було складено протокол про порушення митних правил № 0097/110000014/17.
Зі змісту протоколу вбачається, 11 грудня 2016 року відповідно до контракту від 15.11.2016 року № 366/13-16 та специфікації від 15.11.2016 № 1 на митну територію України в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС з Республіки Білорусь на адресу ТОВ «СП «Янікс» на підставі товаросупровідних документів: CMR від 09.12.2016 року № 244 та інвойсу від 02.12.2016 року № 160 вантажним автомобілем переміщено товар, заявлений як «транспортний засіб, призначений для перевезення людей понад 10 осіб, включаючи водія, новий: тролейбус міський пасажирський великої місткості з низьким рівнем підлоги (ДСТУ 4905: 2008), пристосований до пасажирів з обмеженими можливостями (обладнаний відкидним трапом), марки «Белкоммунмаш», модель 321, з комплектом ЗІП 1 шт., ідентифікаційний номер (VIN) Y3J321000G0001238 ; кількість місць для сидіння (без водія) 26, загальна пасажиромісткість (без водія) 101, тип двигуна електричний асинхронний, потужність 150 кВт, календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення 2016; колісна формула 4х2. Тип кузову: вагонного типу, трьохдверний. Колір жовтий. Комплектація згідно специфікації по контракту. Виробник: ВАТ «Управляющая компания холдинга «Белкоммунмаш». Країна виробництва: BY».
01 грудня 2016 року на підставі попередньої митної декларації від 23.11.2016 року № 110000000/2016/928948 вказаний вище товар доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.
01 грудня 2016 року до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС Рассоленко С.А. подав митну декларацію типу ІМ40ДЕ, яку в подальшому було зареєстровано за № 110100002/2016/003328, та задекларував вказаний вище товар із застосуванням 400 преференції по сплаті мита (товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія) з метою звільнення від сплати ввізного мита.
Станом на 06.02.2017 року відповідачем при проведенні тематичної перевірки відповідно до наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 06.02.2017 року встановлено, що товар «тролейбус; новий; міський пасажирський великої місткості з низьким рівнем підлоги (ДСТУ 4905: 2008)», не піддано достатній обробці (переробці) відповідно до Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009року, оскільки умови виконання виробничих і технологічних операцій, наведених у Додатку 1 до Правил, не виконані у повному обсязі.
Зазначене не передбачає звільнення від обкладення ввізним митом на умовах, передбачених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року.
На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 заявив у митній декларації № 110100002/2016/003328 від 01.12.2016року неправдиві відомості з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, шляхом внесення у графу 36 коду « 400», що призвело до безпідставного застосування преференційної пільги та несплати митних платежів у сумі 523917,30 грн.
18 травня 2017 року в.о. начальника Дніпропетровської митниці Сличко С.В., без присутності особи, що притягується та відповідальності, та її представника, винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0097/110000014/17, відповідно до якої начальника відділу митного оформлення ТОВ «Агро-Союз Термінал» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 1 571 751,90 грн.
Постанова про порушення митних правил була направлена позивачу листом Дніпропетровської митниці від 19.05.2017 року, що підтверджується матеріалами справи.
23 червня 2017 року головний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил управління митних розслідувань Департаменту організації протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України Бевза О.В. за наслідками перевірки скарги позивача прийняв постанову, якою постанову Дніпропетровської митниці ДФС від 18.05.2017 року залишив без змін, про що позивача було повідомлено листом відповідача-2 від 26.06.2017 року, який ОСОБА_1 отримано 05.07.2017 року.
Вважаючи свої права порушеними, а дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Спірні відносини, що виникли між сторонами у справі врегульовано положеннями Конституції України та нормами Митного кодексу України, .
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 75 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 257 Митного кодексу України визначає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
Згідно ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст. 459 Митного кодексу України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил при вчиненні порушень митних правил підприємствами є посадові особи цих підприємств.
Частиною 1 ст. 485 Митного кодексу України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Аналіз положень вищезазначеної норми чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що склад правопорушення викладений в ст. 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, і наявність спеціальної протиправної мети в диспозиції вказаної норми свідчить про те, що зазначене правопорушення може бути вчинене лише з умисною формою вини. Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за порушення митних правил, яке полягає у заявленні в митній декларації неправдивих відомостей з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру , є встановлення наявності у особи декларанта умислу на вчинення таких дій, а саме - умисного заявлення неправдивих відомостей.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивачем у справі в графі 36 митної декларації ІМ40ДЕ № 110100002/2016/003328 від 01.12.2016року код « 400» було зазначено на підставі наявної в нього інформації про задекларований товар, яка була надана йому імпортером - ТОВ «Спільне підприємство «Янікс» (довіритель), а саме - товаросупроводжувальних документів CMR від 25.11.2016 року №242 та інвойсу №156 від 18.11.2017року, при цьому працівником митниці під час здійснення митного оформлення цього товару було підтверджено факт відповідності зазначених декларантом відомостей про товар та відсутність зауважень з даного приводу і як наслідок задекларованому товару було надано режим вільної торгівлі, що у свою чергу свідчить про відсутність в діях декларанта, яким у даному випадку виступав позивач та в поданих ним документах порушень та відсутність жодних сумнівів у посадової особи митного органу щодо правильності оформлення документів, необхідних для митного оформлення задекларованого товару.
Також судом встановлено, що під час митного оформлення товару задекларованого за ІМ40ДЕ № 110100002/2016/003328 від 01.12.2016року в графі 13 цієї декларації було зазначено країну, у якій товар був цілком виготовлений або підданий достатній обробці (переробці) , Республіка Білорусь, на підставі Сертифікату про походження товару форми СТ-1 № BYUA6101644101 виданого 27.12.2016року Унітарним підприємством по наданню послуг «Мінського відділення Білоруської торгово-промислової палати» (далі - сертифікат СТ-1), у якому зазначено, що всі товари (тролейбуси) повністю вироблені або піддані достатній обробці в Республіці Білорусь і відповідають вимогам походження, встановленим у відношення таких товарів, та з урахуванням відомостей акту експертизи походження товарів №1/1671, який видано 02.05.2016р. Унітарним підприємством по наданню послуг «Мінського відділення Білоруської торгово-промислової палати», та у якому серед іншого зазначено, що при виготовленні продукції, яка класифікується в товарних позиціях по ТН ЗЕД 8702, вартість матеріалів іноземного походження не перевищує 50% ціни кінцевої продукції, та при виготовленні продукції, яка класифікується в товарній позиції ТН ЗЕД 8702, виконуються технологічні операції, які необхідні для надання товару статусу походження, при цьому вартість складових іноземного походження , які не відповідають умовам і операціям, не повинна перевищувати 15% ціни франко-завод кінцевого продукту, і з урахуванням аналізу наданих документів , огляду виробництва, матеріалів, готової продукції, встановлено, що товар ( у тому числі тролейбус пасажирський моделі З21) класифікується в товарній позиції по ТН ЗЕД 8702, відповідає критерію достатньої переробки з урахуванням конструктивних особливостей продукції згідно з вимогами Угоди про правила визначення країни походження товарів в Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року.
Аналіз ч.ч.1,2,3 ст. 36 Митного кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом та під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
При цьому відповідно до ч. 7 цієї ж статті Митного кодексу України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 272 Митного кодексу України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, а положеннями ч. 4 та ч. 5 ст. 280 цього ж кодексу передбачено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України та є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 цього ж кодексу допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори .
Так, 18.10.2011 року країнами-учасницями Співдружності Незалежних Держав було підписано Договір про зону вільної торгівлі, який ратифікований Законом України від 30.07.2012 №5193-VI «Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі» №5193-VI від 30.07.2012року.
Положеннями ст. 2 Договору сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Статтею 4 цього ж Договору передбачено, що для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009р.
Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009року ратифікована Законом України від 06.07.2011 №3592-VI «Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав» №3592-VI від 06.07.2011р. із застереженнями.
Розділом 1 Правил передбачено, що «країна походження товару» - країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил; «критерій достатньої обробки (переробки)» - один із критеріїв визначення країни походження товарів, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві країни чи більше, уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої його було піддано останній істотній обробці (переробці), достатній для надання товарові його характерних властивостей.
Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 Правил країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.
Пункт 2.4 розділу 2 Правил, передбачає, що у разі участі у виробництві товару третіх країн, крім держав - учасниць Угоди, країна походження товару визначається відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) товару. Критерій достатньої обробки (переробки) може виражатися виконанням таких умов:
а) зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки);
б) виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце;
в) правило адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.
Основною умовою критерію достатньої обробки (переробки) є зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків. Ця умова застосовується до всіх товарів, за винятком товарів, уключених до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце (далі - Перелік) (додаток 1, який є невід'ємною частиною цих Правил).
До товарних позицій 8702-8704 згідно з додатком 1 передбачено наступні умови, виробничі й технологічні операції, необхідні для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн - виготовлення, під час якого вартість використовуваних вузлів і деталей не повинна перевищувати 50 % ціни готової продукції, а також за умови виконання технологічних операцій:
- виготовлення та фарбування кузова (кабіни);
- установлення та закріплення двигуна, підключення до двигуна механізмів управління;
- установлення радіаторів і підключення систем охолодження;
- кріплення амортизаторів, підключення трансмісії;
- установлення передньої підвіски та півосей, установлення задньої підвіски;
- з'єднання рульового управління з маточинами передніх коліс;
- установлення коліс і регулювання затягування підшипників передньої маточини, установлення котушки запалювання;
- заправлення та прокачування гідросистеми рульового управління, гальмівної системи, гідрозчеплення;
- установлення та підключення фар, передніх і задніх сигнальних ліхтарів;
- установлення глушника та секцій вихлопного трубопроводу;
- установлення паливного бака та підключення паливоводу;
- установлення генератора та регулювання натягнення приводного паса;
- установлення та підключення акумулятора з перевіркою роботи бортових електричних ланцюгів;
- діагностування та регулювання двигуна;
- перевірки ефективності гальмівної системи;
- консервації місць, які швидко пошкоджуються;
- усунення дефектів після складання;
- нанесення ідентифікаційного номера на табличку й автомобіль;
- обкатки автомобіля.
У зазначених вище технологічних і виробничих операціях для товарів позиції 8704 замість виготовлення та фарбування кузова (кабіни) допускається виконання операцій з виготовлення рами з підвіскою та мостами.
Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Правил товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар:
а) вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди й резидентом іншої держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди та ввозиться на митну територію іншої держави - учасниці Угоди.
У випадках, зазначених у пунктах 8.5 і 8.6 цих Правил, такий договір може бути укладений після вивезення товару;
б) вивозиться (ввозиться) фізичною особою - резидентом держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди на митну територію іншої держави - учасниці Угоди;
в) не залишає територій держав - учасниць Угоди, за винятком випадків, коли товар знаходиться або переміщується територіями третіх країн під митним контролем, документально підтвердженим митними органами країн, через території яких здійснюється доставка товару. При цьому товар повинен бути в незмінному стані й над ним не повинні проводитися будь-які операції, за винятком операцій із забезпечення схоронності й перевантаження товару.
Для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару (пункт 6.1 розділу 6 Правил).
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, колегія суддів вважає зазначає, що декларантом були підстави вважати, що тролейбус пасажирський моделі 321, 2016 року випуску, ввезений Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільним підприємством «Янікс», та задекларований за ІМ40ДЕ №110100002/2016/003328 від 01.12.2016року, пройшов, відповідно до акту експертизи походження товарів №1/1671, який видано 02.05.2016року Унітарним підприємством по наданню послуг «Мінського відділення Білоруської торгово-промислової палати», основні операції технологічного процесу, які повністю відповідають критеріям, необхідним для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн, згідно з додатком 1 Правил, що з урахуванням наявності сертифікату форми СТ-1 встановленого зразку на цей товар у повному обсязі підтверджувало країну походження цього товару - Республіка Білорусь, а тому віднесення цього товару до товарної позиції ТН ЗЕД 8702 і як наслідок застосування у даному випадку тарифних преференцій.
До того ж наявність сертифікату форми СТ-1 встановленого зразку на цей товар давав підстави для віднесення даного товару до застосування преференції.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду цієї адміністративної справи відповідачами не було надано жодних належних письмових доказів, які б свідчили про викладення у сертифікаті форми СТ-1 на товар, який задекларований за ІМ40ДЕ № 110100002/2016/003328 від 01.12.2016року, недостовірних відомостей про цей товар, підроблення сертифікату, оформлення цього сертифікату на бланку не встановленого зразку, або отримання такого сертифікату не у встановлений чинним законодавством спосіб.
Отже вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, з урахуванням наведених норм митного законодавства, дають можливість зробити висновок про те, що у діях позивача не вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, оскільки у його діях відсутня вина у формі умислу або необережності, суспільно-небезпечні наслідки його дій не встановлені.
Також, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідачі у справі під час розгляду зазначали, що обставини митного оформлення ввезеного на митну територію товару - тролейбусу пасажирського моделі З21, внаслідок навмисного заявлення ОСОБА_1 неправдивих відомостей шляхом внесення коду « 400», призвели до несплати митних платежів, але враховуючи положення Митного кодексу України, якими передбачено, що митні платежі, які підлягають сплаті під час митного оформлення товару ввезеного на митну територію України , сплачуються імпортером (одержувачем товару), то відповідачами у справі, які є органами виконавчої влади до повноважень яких віднесено, серед іншого, здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків, зборів та митних платежів, і яким для здійснення таких повноважень надано право здійснення відповідних перевірок та прийняття рішень, у разі виявлення порушень, які спрямовані на усунення цих порушень, під час розгляду цієї справи не було надано суду жодного належного письмового доказу щодо прийняття ними, як митними органами, будь-яких рішень стосовно імпортера (одержувача товару) Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільного підприємства «Янікс» щодо донарахування сум митних платежів у зв'язку з виявленими порушеннями митного оформлення вищезазначеного товару, що свідчить про недоведеність відповідачами факту існування несплачених митних платежів.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду справи у їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини що виникли між сторонами у цій справі колегія суддів приходить висновку про те, що відповідачами, які у спірних відносинах виступають у якості суб'єктів владних повноважень, під час розгляду цієї справи судом, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено наявність у діях ОСОБА_1 під час здійснення митного оформлення товару за ІМ40ДЕ № 110100002/2016/003328 від 01.12.2016року всіх складових правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, зокрема, доказів на підтвердження протиправної мети, що свідчить про необґрунтованість прийнятих рішень - постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 07.04.2017року та постанови ДФС України від 18.05.2017року у справі про порушення митних правил.
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що позивач у справі після отримання протоколу про порушення митних правил №0097/110000014/17 від 07.04.2017року, у якому було зазначено дату час та місце його розгляду, повідомив Дніпропетровську митницю ДФС про неможливість бути присутнім під час розгляду справи в зв'язку з перебуванням у відрядженні та просив відкласти розгляд справи, але відповідач незважаючи на наявність такого клопотання, в порушення вимог ч. 4 ст. 526 Митного кодексу України, розглянув справу 18.05.2017року у його відсутність, чим фактично порушив право позивача бути присутнім під час розгляду справи відносно нього та надавати пояснення під час розгляду справи.
Крім того, під час розгляду справи судом встановлено порушення вимог ст. 525 Митного кодексу України, якою встановлено що справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів та зборів матеріалів необхідних для вирішення справи з огляду на те, що протокол про порушення митних правил №0097/110000014/17 відносно ОСОБА_1 складено 07.04.2017року, а розглянуто справу та прийнято рішення за результатами її розгляду 18.05.2017року.
За таких обставин, колегія суддів приходить висновку про необґрунтованість та недоведеність факту правомірності прийняття постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 18.05.2017року та постанови ДФС України від 23.06.2017року у справі про порушення митних правил № 0097/110000014/17, які є предметом оскарження у справі, що у свою чергу є підставою для визнання протиправними та скасування таких рішень суб'єктів владних повноважень, оскільки під час прийняття таких рішень відповідачі діяли не у спосіб визначений чинним законодавством.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив обґрунтовані висновки та прийняв рішення у справі з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права.
Дослідивши обставини викладені в обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів враховуючи вищенаведені обставини справи, які підтверджені належними письмовими доказами, приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги ґрунтуються на законі.
Керуючись статтями 250, 286 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2019 в адміністративній справі №200/11364/17 (2-а/200/72/17) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 28.07.2020 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва