28 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4676/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 ( суддя першої інстанції Маковська О.В.) в адміністративній справі №160/4676/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Герасимової Ольги Євгеніївни про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до головного державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Герасимової О.Є., в якому позивач просить скасувати постанову від 04.03.2020 року про накладення штрафу у розмірі 1700 грн. у відношенні позивача в рамках виконавчого провадження №61153960.
Ухвалою від 30 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до головного державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Герасимової О.Є. про скасування постанови.
З апеляційною скаргою на ухвалу суду звернувся позивач, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті провадження та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, постанова про накладення штрафу від 04.03.2020року, яка оскаржується, винесена в межах виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання виконавчого листа Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 13.05.2019року у справі №211/6340/18 про зобов'язання ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 автомобіль марки «Honda Jazz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , після відшкодування в повному обсязі ОСОБА_2 матеріальної шкоди ОСОБА_1 ..
Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що ч. 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Оскільки статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок оскарження рішення відповідача, то ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження (боржник), має право оскаржити рішення органу державної виконавчої служби при виконанні рішення у цивільній справі в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким що відповідає чинним нормам права та зазначає наступне.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч.2, 3 статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Аналогічна норма була закріплена й у Законі України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом п.1 ч.1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду.
Згідно з п.9 ч.1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ч.1 статті 181 КАС учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 287 КАС в чинній редакції.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження», за правилами частини першої статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 447, ч.1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Ураховуючи наведене та беручи до уваги ту обставину, що позивач оскаржує дії державного виконавця в межах виконавчого провадження з виконання виконавчих листів, виданих Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо поширення на спірні правовідносини юрисдикції адміністративних судів.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (частина друга статті 20 КАС України).
Відповідно до ч. 1, 5 статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Відповідно до часини 1 статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, з огляду на вимоги статті 287 КАС України та положення статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", даний спір підлягає розгляду судом, який видав виконавчий лист.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 686/28853/18, від 28 листопада 2019 року у справах №№ 523/4824/17 і 540/1647/19, від 6 лютого 2020 року у справі № 750/2501/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 811/1470/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 703/2908/17.
Матеріали справи свідчать, що предметом спору у даній справі є постанова про накладення штрафу у розмірі 1 700,00 грн. винесена в рамках виконавчого провадження № 61153960, яке відкрито з примусового виконання виконавчого листа № 211/6340/18, виданого Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу13.05.2019 року.
На думку колегії суддів, аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що позовні вимоги щодо дій державного виконавця в межах виконавчого провадження стосовно виконання виконавчого листа, виданого Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу, повинні розглядатися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, прийнявши законне та обґрунтоване судове рішення.
Викладені в апеляційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду першої інстанції не підтвердилися під час перегляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321,328,329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 в адміністративній справі №160/4676/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 28.07.2020 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва