28 липня 2020 року м. Дніпросправа № 215/3235/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі №215/3235/19 за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у вказаній вище справі позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом повернута судом апеляційної інстанції у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , останнім не оскаржувалась.
23.01.2020 року позивач повторно звернувся з апеляційною скаргою, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року повернута, зазначена ухвала також не оскаржувалась ОСОБА_1
15.06.2020 року ОСОБА_1 повторно подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, та надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку; актуальні станом на дату подання апеляційної скарги відомості щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, або докази на підтвердження наявності інших обставин, визначених п. 2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", або ж документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 подано заяву про відкриття провадження по справі після усунення недоліків.
В заяві ОСОБА_1 пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції обґрунтовується отриманням 23.01.2020 року ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 року про повернення апеляційної скарги, а також обґрунтовується отриманням 05.06.2020 року ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 року про повторне повернення апеляційної скарги що на його думку є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі №215/3235/19.
Проте, колегія суддів вважає заяву ОСОБА_1 про поновлення строку необґрунтованою та такою що задоволенню не підлягає, оскільки доводи, на які посилається позивач, в заяві, не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник порушуючи питання про поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою не зазначає обставин з посиланнями на докази, які б вказували на існування особливих обставин непереборної сили, які не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" №11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Однак, наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки позивачем причини пропуску строку апеляційного оскарження обґрунтовуються лише отриманням ухвали про повернення апеляційної скарги, що свідчить про необґрунтованість доводів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Крім того ОСОБА_1 не надано належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Також не надано належних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану, яким можуть бути, довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, а також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить достатніх доводів та обставин, що дають підстави для визнання його обґрунтованим та не засвідчується документами, які б підтверджували підстави для звільнення від сплати збору у встановленому законом порядку.
Довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №3721 від 25.06.2020 року про отримання ОСОБА_1 компенсації по догляду за інвалідом першої групи ОСОБА_2 не є достатнім доказом, у підтвердження майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо) на момент подання апеляційної скарги. Інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано.
Враховуючи наведене та відсутність доказів, що засвідчують майновий стан, який позбавляє можливості сплатити судовий збір, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до частини другої ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 частини четвертої ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Проте, у зв'язку з тим, що визнання підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження неповажними, наслідками якого є відмова у відкритті апеляційного провадження, унеможливлює застосування вимог п. 1 частини четвертої ст. 169 КАС України, згідно з якими, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ч. 3 ст. 328, ст. 329 КАС України, суд,-
Визнати підстави, наведені ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі №215/3235/19 за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва