23 липня 2020 року м. Дніпросправа № 205/331/20(2а/205/30/20)
головуючий суддя І інстанції - Приходченко О.С.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача): Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради ОСОБА_1 та Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2020 року в адміністративній справі № 205/331/20(2а/205/30/20) за позовом ОСОБА_2 до інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Гаман Станіслава Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Гаман Станіслава Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови від 10.01.2020 року ІД № 00081106 та закриття провадження у справі.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2020 року адміністративний позов ОСОБА_2 було задоволено.
Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ІД № 00081106 від 07 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що спірна постанова була прийнята відповідачем у відповідності з приписами чинного законодавства, що свідчить про відсутність правових підстав для її скасування.
Інспектор з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Гаман Станіслав Вікторович, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами, що свідчить про правомірність прийняття спірної постанови та відсутності правових підстав для її скасування.
Відзив від позивача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 07.02.2020 року відповідачем була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення серії ІД № 00081106.
Відповідно до вказаної постанови, 10.01.2020 року о 09:45 за адресою м. Дніпро, вул. Виконкомівська, 15 транспортним засобом BMW 523I, НОМЕР_1 здійснено зупинку ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим порушено вимоги п.п. «и» п. 15.9 Правил дорожнього руху.
На підставі вказаного, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510.00 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, позивач звернулась до суду з метою захисту порушених прав.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова була прийнята відповідачем з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки відповідачем не було надано до суду доказів, які б підвтерджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необхідність її скасування.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.
Приписами ст. 14 Закону України “Про дорожній рух” визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до п.п. «и» п. 15.9 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі - ПДР України) зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).
Згідно зі ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою статті 122 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб'єкта цього правопорушення.
Приписами ч. 3 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що інспектор з паркування уповноважений притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
При цьому, частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем до суду було надано фотознімки. Здійснення фотофіксації адміністративного правопорушення також відображено в спірній постанові (Logic instrument Fieldbook K80V2).
Відповідно до наведених фотознімків та візуального співставлення зупиненого автомобіля з місцем виїзду, належний позивачу транспортний засіб BMW 523I, НОМЕР_1 10.01.2020 року був зупинений ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території (а.с. 51).
Відтак, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена приписами ч. 3 ст. 122 КУпАП підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами, в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була прийнята відповідачем у відповідності до приписів чинного законодавства та скасуванню не підлягає, а тому апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційні скарги інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради ОСОБА_1 та Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2020 року в адміністративній справі №205/331/20(2а/205/30/20) - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко