про залишення позовної заяви без руху
29 липня 2020 року справа № 580/2838/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не відновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи на підприємстві «Лаврентіяремтехснаб» від 03.01.1997 № 170, від 03.01.1997 № 171, від 03.01.1997 № 172;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пільгової пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи на підприємстві «Лаврентіяремтехснаб» від 03.01.1997 № 170, від 03.01.1997 № 171, від 03.01.1997 № 172.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як встановлено суддею з позову, позивач оскаржує дії відповідача щодо не відновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи на підприємстві «Лаврентіяремтехснаб» від 03.01.1997 № 170, від 03.01.1997 № 171, від 03.01.1997 № 172, однак не зазначає з якого часу відповідачем не відновлено виплату пенсії позивачу.
У обґрунтування позову зазначено про невиконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.04.2016 у справі № 712/13904/15-а.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
У справі № № 712/13904/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси позивач просив: визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області щодо відмови позивачу у відновленні пенсійних виплат з урахуванням пільгового стажу роботи на підприємствах «Лаврентіяремтехснаб» з 27.05.1974 по 22.04.1992, МОРП «Чукотторг» з 23.04.1992 по 30.03.1993, АОЗТ «Чукотторг» з 30.03.1993 по 15.07.1995 с. Лаврентія Чукотського району Чукотського автономного округу Російської Федерації протиправними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси відновити позивачу пенсійні виплати з урахуванням пільгового стажу його роботи на підприємствах «Лаврентіяремтехснаб» з 27.05.1974 по 22.04.1992, МОРП «Чукотторг» з 23.04.1992 по 30.03.1993, АОЗТ «Чукотторг» з 30.03.1993 по 15.07.1995 с. Лаврентія Чукотського району Чукотського автономного округу Російської Федерації.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.04.2016 у справі № 712/13904/15-а позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси щодо відмови позивачу у відновленні пенсійних виплат з урахуванням пільгового стажу його роботи на підприємствах «Лаврентіяремтехснаб» з 27.05.1974 по 22.04.1992, МОРП «Чукотторг» з 23.04.1992 по 30.03.1993, АОЗТ «Чукотторг» з 30.03.1993 по 15.07.1995 с. Лаврентія Чукотського району Чукотського автономного округу Російської Федерації; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси відновити позивачу пенсійні виплати з урахуванням пільгового стажу його роботи на підприємствах «Лаврентіяремтехснаб» з 27.05.1974 по 22.04.1992, МОРП «Чукотторг» з 23.04.1992 по 30.03.1993, АОЗТ «Чукотторг» з 30.03.1993 по 15.07.1995 с. Лаврентія Чукотського району Чукотського автономного округу Російської Федерації. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.12.2019 замінено сторону виконавчого провадження боржника - управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси на Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області код ЄДРПОУ 21366538.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що довідки про заробітну плату за період роботи на підприємстві «Лаврентіяремтехснаб» від 03.01.1997 № 170, від 03.01.1997 № 171 та від 03.01.1997 № 172 видано про період роботи позивача на підприємстві «Лаврентіяремтехснаб» з 27.05.1974 по 22.04.1992. Тобто, позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду від 07.04.2016 у справі № 712/13904/15-а, що набрало законної сили за результатами апеляційного перегляду 07.07.2016.
Суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі № 803/688/18 зазначив, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України), що не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Суддя зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 17.01.2018 у справі № 819/1430/17, 12.11.2018 у справі № 806/3099/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а.
Кожен процесуальний механізм теоретично може бути предметом зловживань з боку недобросовісних осіб, проте надання права на неодноразовий перегляд судових рішень у справі за необґрунтованими зверненнями особи-сторони у адміністративній справі не узгоджується із завданням адміністративного судочинства з метою ефективної реалізації функції правосуддя.
Верховний Суд у справі № 295/13613/16-а зазначив, що судове рішення виконується безпосередньо, та для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Суд також врахував, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити ст. 129-1 Конституції України.
З урахуванням зазначеного, суд звертає увагу, що у позові не зазначено обґрунтування порушеного права позивача із визначенням відповідного способу захисту.
Суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду і доказів на підтвердження викладених у ній доводів та приведення позовної заяви у відповідність до вимог КАС України - обґрунтування порушеного права позивача із визначенням відповідного способу захисту.
Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 5, 8, 133, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що встановлений в даній ухвалі строк на усунення недоліків може бути продовжений відповідно до вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гарань