Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
29 липня 2020 р. № 520/6865/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та стягнення індексації грошового забезпечення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.08.2016 року по 15.08.2019 року включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 як базових місяців та стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.08.2016 року по 15.08.2019 року включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 як базових місяців в сумі 132853,95 грн. з урахуванням відрахувань.
Дослідивши надані до справи матеріали, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 , в період з 15.08.2016 року по 15.08.2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
У період проходження військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 15.08.2016 року по 15.08.2019 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову, підтвердженням цьому є копія відповіді військової частини .
25 квітня 2020 року позивачем було подано заяву до військової частини НОМЕР_2 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення .
У відповіді військової частини НОМЕР_2 було зазначено, що за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексація позивачу не виплачувалась, а з 01.03.2018 року індексація виплачена відповідно до вимог чинного законодавства.
Так, відповідно до рішення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2 позивачу було призупинено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 15.08.2016 року до 30.11.2018 року.
Судом встановлено, що відповідно до копії картки особового рахунку за 2018 рік грошове забезпечення позивача складає: за лютий 2018 року 7671,84 грн., за березень 2018 року 8056,35 грн. Грошовий дохід змінився на: 8056,35 грн. - 7671,84 грн. = 384,51 грн.
Тобто, грошовий дохід позивача у зв'язку зі збільшенням посадових окладів 01.03.2018 року збільшився на 384,51 грн.
Так як в лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін 241,70%, то відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за лютий рахується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 лютого 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 241,70% / 100), що становить 4258,75 грн.
Тобто, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4258,75 грн. мінус 384,51 грн. та становить 3874,24 грн.
Виходячи з вищенаведеного у супереч абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, відповідач починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував індексацію грошового забезпечення в розмірі 3874,24 гривень в місяць, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства.
У графі 11 Додатку 5 вказано сума, яка недоплачена Відповідачем та належить до виплати.
Крім того судом встановлено, що грошове забезпечення позивача за період служби з 15.08.2016 року по 15.08.2019 року жодного разу не було менше прожиткового мінімуму. Тому в розрахунку індексації грошового забезпечення не вказано грошового доходу, що індексується (грошове забезпечення), а вказано прожитковий мінімум, так як індексація грошових доходів проводиться в межах прожиткового мінімуму.
Проведений розрахунок індексації грошового забезпечення розроблений у відповідності до приписів Постанови №1078 та доповнений додатковими графами для більш розширеного розуміння порядку розрахунку індексації грошового забезпечення. Розрахунок проведено починаючи з січня 2008 року з метою висвітлення порядку розрахунку наростаючого індексу споживчих цін.
Таким чином, всупереч Закону України від 20.12.1991 № 2011 -XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України від 03.07.1991 №1282-ХП «Про індексацію грошових доходів населення», постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" Відповідачем за період з 01.03.2018 року по 16.05.2019 року не було виплачено позивачу індексації грошового забезпечення на суму 53019,87 грн.
За період проходження служби з 15.08.2016 року по 15.08.2019 року сума невиплаченої індексації грошового забезпечення становить 132853,95 грн., а саме:
-у серпні 2016 року 1486,16 грн. ((186,90%* 1450,00 грн.)/31*17); (за 17 днів)
-у вересні 2016 року 2710,05 грн. (186,90%*1450,00 грн.);
-у жовтні 2016 року 2710,05 грн. (186,90%* 1450,00 грн.);
-у листопаді 2016 року 2710,05 грн. (186,90%*1450,00 грн.);
-у грудні 2016 року 3179,20 грн. (198,70%* 1600,00 грн.);
-у січні 2017 року 3179,20 грн. (198,70%*1600,00 грн.); -у лютому 2017 року 3179,20 грн. (198,70%* 1600,00 грн.);
-у березні 2017 року 3363,20 грн. (210,20%* 1600,00 грн.);
-у квітні 2017 року 3363,20 грн. (210,20%*1600,00 грн.);
-у травні 2017 року 3539,77 грн. (210,20%* 1684,00 грн.);
-у червні 2017 року 3735,11 грн. (221,80%* 1684,00 грн.); -у липні 2017 року 3735,11 грн. (221,80%* 1684,00 грн.);
-у серпні 2017 року 3735,11 грн. (221,80%* 1684,00 грн.);
-у вересні 2017 року 3905,20 грн. (231,90%* 1684,00 грн.);
у жовтні 2017 року 3905,20 грн. (231,90%* 1684,00 грн.);
-у листопаді 2017 року 3905,20 грн. (231,90%*1684,00 грн.);
у грудні 2017 року 4258,75 грн. (241,70%* 1762,00 грн.);
-у січні 2018 року 4258,75 грн. (241,70%*1762,00 грн.);
-у лютому 2018 року 4258,75 грн. (241,70%* 1762,00 грн.);
-у березні 2018 року 3874,24 грн. (241,70%* 1762,00 - 384,51 грн.);
-у квітні 2018 року 3874,24 грн. (0%*1762,00 + 3874,24 грн.);
-у травні 2018 року 3874,24 грн. (0%* 1762,00 + 3874,24 грн.);
-у червні 2018 року 3874,24 грн. (0%*1762,00 + 3874,24 грн.);
-у липні 2018 року 3874,24 грн. (0%*1841,00 + 3874,24 грн.);
-у серпні 2018 року 3874,24 грн. (0%*1841,00 + 3874,24 грн.);
-у вересні 2018 року 3874,24 грн. (0%*1841,00 + 3874,24 грн.);
-у жовтні 2018 року 3874,24 грн. (0%* 1841,00 + 3874,24 грн.);
-у листопаді 2018 року 3874,24 грн. (0%*1841,00 + 3874,24 грн.);
-у грудні 2018 року 3874,24 грн. (3,7%* 1921,00 + 3874,24 грн. - 71,08 грн.);
-у січні 2019 року 3874,24 грн. (3,7%* 1921,00 + 3874,24 грн. - 71,08 грн.);
-у лютому 2019 року 3874,24 грн. (3,7%*1921,00 + 3874,24 грн. - 71,08 грн.);
-у березні 2019 року 3874,24 грн. (7,0%* 1921,00 + 3874,24 грн. - 134,47 грн.);
-у квітні 2019 року 3874,24 грн. (7,0%* 1921,00 + 3874,24 грн. - 134,47 грн.);
-у травні 2019 року 3874,24 грн. (7,0%*1921,00 + 3874,24 грн. - 134,47 грн);
-у червні 2019 року 3874,24 грн. (7,0%*1921,00 + 3874,24 грн. - 134,47 грн);
-у липні 2019 року 3874,24 грн. (10,3%*2007,00 + 3874,24 грн. - 206,72 грн);
-у серпні 2019 року 1874,63 грн. (((10,3%*2007,00 + 3874,24 грн.)/31*15) - 100,03 грн);
Проаналізувавши наведене, суд вказує, що статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу” військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2011-XII).
Так, частинами 1-4 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначені в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за № 537/15228 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Інструкція).
Абзацом другим ч. 3 ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством (п. 1.9 Інструкції).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 07.08.2019 р. у справі №825/694/17.
Крім того суд зазначає, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Щодо вимоги позивача стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.08.2016 року по 15.08.2019 року включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 як базових місяців в сумі 132853,95 грн. з урахуванням відрахувань, то необхідно вказати, що суд не може брати на себе функції державних органів, а саме Війської частини НОМЕР_2 .
Враховуючи вищенаведене вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача здійснити та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 15.08.2016 року по 15.08.2019 року включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 як базових місяців з урахуванням відрахувань.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та стягнення індексації грошового забезпечення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.08.2016 року по 15.08.2019 року включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 як базових місяців.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.08.2016 року по 15.08.2019 року включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 як базових місяців з урахуванням відрахувань.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.