Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
28 липня 2020 р. справа № 520/6381/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку ст.287 КАС України за правила письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа ТОВ "Алекскредит" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, боржник, громадянин) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 61865752 від 17.04.2020 року; 2) стягнення на користь позивача, ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 6.4-А оф.71-А, м.Київ, 02002) документально підтверджених судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Аргументуючи ці вимоги зазначила, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження №61865752 є протиправною, оскільки згідно частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Оскільки зареєстрованим місцем реєстрації позивача та фактичним місцем проживання позивача є м. Харків, відсутні законні підстави для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження.
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника.
Відповідач, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, в судове засідання не з'явилась, подала відзив на позов разом з витребуваними судом матеріалами виконавчого провадження. В обґрунтування заперечень вказала, що всі дії при відкритті виконавчого провадження були здійсненні нею згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження». Подала заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Представником третьої особи, ТОВ "Алекскредит", подано клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на приписи ч.9 ст.205 КАС України, суд дійшов висновку, що справа має бути розглянута в порядку письмового провадження.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 виданого Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 11.02.2004 року.
Згідно наданих матеріалів виконавчого провадження №61865752, у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. перебуває виконавче провадження у відношенні боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане виконавче провадження відкрито на підставі заяви від 16.04.2020р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. за №7237 виданого 04.04.2020 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 19406 грн.
17.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. у межах виконавчого провадження №61865752 прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Положеннями ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VІІІ) передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 6 ст.25 Закону №1403-VІІІ виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону №1404-VІІІ знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
За приписами ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VІІІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (ч.4 ст.24 Закону №1404-VІІІ).
Згідно з п.10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених ст. 24 Закону № 1404-VІІІ.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч.3 ст.26 Закону №1404-VІІІ).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ).
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон №1404-VІІІ і Закон №1403-VІІІ визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з ч. 3 ст. 25 Закону №1403-VІІІ право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
За приписами п.10 ч.4 ст.4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Положеннями ч.5 ст.24 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Положення наведених вище норм свідчать про те, що саме на виконавця покладено обов'язок встановити, чи пред'явлено виконавчий документ за належним місцем виконання, відповідно до ст. 24 вказаного Закону.
Судовим розглядом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.
Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , позивач з 06.02.1998 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5)
Відомостей про зміну місця реєстрації паспорт ОСОБА_1 не містить, відповідачем відомостей щодо зміни місця реєстрації, відповідачем до суду також надано не було.
Також, як вбачається зі змісту договору про надання кредиту від 07.09.2019 №2683041, укладеного між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 та на підставі якого приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис №7237, остання вказала адресу місця реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .
Доказів внесення сторонами змін до вищезазначеного договору щодо адреси фактичного проживання позичальника відповідачем не надано.
Таким чином, відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 , вказані у виконавчому написі нотаріуса Колейчика В.В. №7237 від 04.04.2020 ( АДРЕСА_1 ) відповідають відомостям щодо фактичного місця проживання боржника, які вказані у договорі про надання кредиту.
Суд зауважує, що відповідачем не наведено будь-якого джерела відомостей щодо адреси фактичного місця проживання боржника у м. Києві, з урахуванням того, що згідно наданих позивачем доказів, місцем реєстрації боржника є: АДРЕСА_1 .
Наведене свідчить про те, що приватний виконавець Дорошкевич В.Л., при відкритті виконавчого провадження, не пересвідчилася з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі та місце проживання позивача. Наявні матеріали справи не містять доказів щодо підтвердження інформації, зазначеної у постанові про відкриття виконавчого провадження, що боржник мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене твердження спростовується копією паспорту позивача та поясненнями позивача.
Надані стягувачем документи не вказують на можливе місце проживання позивача саме в місті Києві на момент подання заяви про примусове виконання виконавчого напису, що свідчить про те, що на момент відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець не володіла достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м.Києві, оскільки, стягувач до заяви не додав підтверджуючих документів, з які б свідчили про те, що боржник проживає/перебуває за вказаною адресою в м.Києві.
Враховуючи, що зазначені у виконавчому написі №7237 від 04.04.2020 адреса проживання боржника АДРЕСА_2 ) та фактичне місце реєстрації боржника ( АДРЕСА_1 ) відрізняються та територіально знаходяться у межах різних виконавчих округів, беручи до уваги, що відомості про місце проживання позивача у м.Києві не підтверджені тими документами, які надавалися стягувачем разом із заявою про відкриття виконавчого провадження, суд вважає, що в цьому випадку приватний виконавець був зобов'язаний скористатися правом, наданим ч.5 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" та здійснити перевірку відомостей щодо місця проживання боржника або місця знаходження його майна.
Вказана у виконавчому написі №7237 від 04.04.2020 та заяві стягувача інформація про проживання боржника на час його вчинення у місті Києві, на думку суду, не може слугувати достатньою та достовірною підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві, без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження, адже у протилежному випадку допускалася б можливість зазначення стягувачем будь-якої адреси боржника (не підтвердженої доказами) для штучної зміни виконавчого округу.
Отже, з огляду на встановлені судом обставини, зазначена третьою особою в заяві про відкриття виконавчого провадження адреса місця перебування боржника документально не підтверджена, тому таку інформацію неможливо вважати відомостями, що ідентифікують боржника.
Також, суд зазначає, що приватним виконавцем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів того, що кошти боржника або інше майно, на момент прийняття оскаржуваної постанови, знаходились у виконавчому окрузі, на території якого приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює свою діяльність та відомості, щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
Тобто, відсутнє обґрунтування правомірності прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП №61865752 та прийняття виконавчого документу не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, і не за місцезнаходженням його майна - грошових кошів (м.Харків).
На підставі цього, суд доходить висновку, що постанова приватного виконавця Дорошкевич В.Л. про відкриття виконавчого провадження №61865752 від 17.04.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року по справі № 804/476/17, зроблений висновок: "41. Проаналізувавши викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що державний виконавець в ігнорування наявної у виконавчому написі та кредитному договорі щодо місця реєстрації боржника: АДРЕСА_3 , надав перевагу інформації, заявленій в заяві стягувача про ймовірне місце проживання боржника по АДРЕСА_1 , та відкрив виконавче провадження."
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Критерії законності рішення (діяння, тобто волевиявлення як такого) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України.
Суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб'єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені приватним виконавцем в основу оскарженого рішення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підтверджений у ході розгляду справи факт порушення прав та інтересів заявника у галузі примусового виконання рішення суду за виконавчим провадженням є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 61865752 від 17.04.2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 коп. з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А, м. Київ, 02002).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Старосєльцева