28 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9262/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо незарахування періоду роботи прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі «Шахтопрохідницьке управління №3 Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка» з 17.11.2010 по 31.01.2011 та період роботи прохідником 5 розряду на відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.10.2017 по 28.02.2019 до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі «Шахтопрохідницьке управління №3 Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка» з 17.11.2010 по 31.01.2011 та період роботи прохідником 5 розряду на відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.10.2017 по 28.02.2019 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням вказаних періодів, з 18.09.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності 25 років стажу незалежно від віку. Проте, листом ГУ ПФУ у Волинській області від 19.11.2019 №24420/02-39 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком згідно частини третьої статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та повідомив, що страховий стаж позивача становить - 25 років 22 дні, в тому числі: робота в шахті на провідних професіях - 24 роки 10 місяців 16 днів, однак до пільгового стажу не враховано період роботи з 17.11.2010 по 31.01.2019 (2 місяці 14 днів) у зв'язку з не підтвердженням даного періоду роботи уточнюючою довідкою.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та їх характер, а не право особи на пільгову пенсію.
Водночас, у трудовій книжці, яка була надана відповідачу, наявні усі необхідні записи та інформація про періоди роботи та займані посади позивача з зазначенням реквізитів відповідних наказів, в тому числі і у Шахтопрохідницькому управлінні № 3 ВАТ «Трест «Луганськшхтопроходка» на посаді прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем під землею в період з 17.11.2010 по 31.01.2011 та прохідником 5 розряду на відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.10.2017 по 28.02.2019, а тому у відповідача відсутні підстави сумніватись у їх правильності.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.06.2020 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив повністю.
В обґрунтування своєї позиції вказав, що періоди роботи позивача у Шахтопрохідницькому управлінні №3 ВАТ «Трест «Луганськшхтопроходка» на посаді прохідника підземного 5 розряду в період з 17.11.2010 по 31.01.2011 та прохідником 5 розряду на відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.10.2017 по 28.02.2019 не зараховано до пільгового страхового стажу у зв'язку з тим, що позивач не надав уточнюючої довідки, яка б підтверджувала пільгових характер роботи, а також в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про сплату страхових внесків.
На підставі поданих позивачем документів у відповідача були відсутні підстави для призначення позивачу пільгової пенсії за віком, а тому рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним.
Крім того, зазначає, що позивачем пропущений строк звернення з позовом до суду, передбачений статтею 122 КАС України.
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Враховуючи те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час, а дана справа є справою незначної складності, вважає, що зазначені витрати не підлягають до відшкодування.
З наведених підстав просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.09.2019 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ГУ ПФУ у Волинській області листом 19.11.2019 №24420/02-39 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком згідно частини третьої статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та повідомив, що страховий стаж позивача становить - 25 років 22 дні, в тому числі: робота в шахті на провідних професіях - 24 роки 10 місяців 16 днів (а. с. 10).
Позивач не погоджується з такою позицією ГУ ПФУ у Волинській області у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача на підставі поданих сторонами письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003(далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Список №202).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.
Як вбачається із копії трудової книжки серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 з 17.11.2010 по 31.01.2011 (запис №22-№24) працював в ШПУ №3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею; з 14.06.2011 по 01.09.2015 - ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» на посаді прохідника підземним 5 розряду (запис №29-№31); з 27.10.2015 по 13.05.2019 - ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» прохідником 5 розряду на посаді гірника підземного; з 27.10.2015 по 13.05.2019 - ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» на посаді прохідника 5 розряду (запис №32-№33) (а. с. 5-9).
Записи про спірні періоди роботи засвідчено відповідною печаткою підприємств.
Дані обставини також підтверджуються копіями наступних документів:
- архівної довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №64 від 04.02.2020, із змісту якої слідує, що позивач дійсно працював у шахто-прохідницькому управлінні №3 і за період з 17.11.2010 по 31.01.2011 виконував роботу на посаді прохідника підземного; підстава видачі: накази по особовому складу ШПУ №3 № 197 від 16.11.2010, №5 від 01.02.2011 (а. с. 18);
- архівної довідки №65 від 04.02.2020 про те, що згідно наказів по особовому складу ШПУ №3 за період з 17.11.2010 до 31.01.2011 ОСОБА_1 на іншу роботу та на роботу з неповним робочим днем не переводився, відпустки за власний рахунок не надавалися (а. с. 19);
- наказу №197 в/к від 16.11.2010 «Про прийняття на роботу, звільнення з роботи», згідно якого ОСОБА_1 (таб. №127) прийнято прохідником підземним 05 розряду, тимчасово строком на два місяці з 17.11.2010 по 17.01.2011 на гірничопрохідницьку дільницю №3, з погодинною оплатою праці за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки 34,65 грн. (а. с. 20);
- наказу №3 в/к від 17.01.2011 «Про продовження роботи» (а. с. 21);
- наказу №5 в/к від 01.02.2011 «Про звільнення» (а. с. 22);
- наказу №34 від 17.02.2009 «Про затвердження результатів проведення атестації робочих місць» (а. с. 23-27;
- довідки ДП «Волиньвугілля» ВП «Шахта «Бужанська» від 20.03.2020 №333/7.2.4./01-19 про сплату ЄСВ (а. с. 28-29;
- довідки про доходи ОСОБА_1 (а. с. 30-32).
Окрім того, факт роботи позивача також підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до яких за період з 1999 року по 2019 рік за позивача сплачені страхові внески (а. с. 11-17).
Отже, записи у трудовій книжці та документи, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у Шахтопрохідницькому управлінні №3 ВАТ «Трест «Луганськшхтопроходка» на посаді прохідника підземного 5 розряду в період з 17.11.2010 по 31.01.2011 та прохідником 5 розряду на відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.10.2017 по 28.02.2019, що надає йому можливість включення цих періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відтак, з врахуванням стажу позивача 24 роки 10 місяців 16 днів, який був визнаний відповідачем, а також стажу роботи з 17.11.2010 по 31.01.2011 у Шахтопрохідницькому управлінні №3 ВАТ «Трест «Луганськшхтопроходка» на посаді прохідника підземного 5 розряду та прохідником 5 розряду на відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.10.2017 по 28.02.2019, пільговий стаж ОСОБА_1 , що дає право на отримання пільгової пенсії, становить більше 25 років.
Відповідно до частини першої статті 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21.01.2018 у справі №672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі №127/1849/17.
Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 27.02.2019 у справі № 423/3544/16-а та від 11.07.2019 у справі №242/1484/17.
Відтак, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачем не подано уточнюючих довідок про зайнятість на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за протягом повного робочого дня (що є необхідною умовою для призначення пільгової пенсії) оскільки, згідно з пунктом 20 Порядку №637 уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу подаються лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Разом з тим, у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи про його зайнятість у спірні періоди на роботах із шкідливими та важкими умовами праці (прохідником під землею) з повним робочим днем.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періодів роботи з 17.11.2010 по 31.01.2011 у Шахтопрохідницькому управлінні №3 ВАТ «Трест «Луганськшхтопроходка» на посаді прохідника підземного 5 розряду та прохідником 5 розряду на відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.10.2017 по 28.02.2019 є протиправними.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу позивача періоди роботи ОСОБА_1 з 17.11.2010 по 31.01.2011 у Шахтопрохідницькому управлінні №3 ВАТ «Трест «Луганськшхтопроходка» на посаді прохідника підземного 5 розряду та прохідником 5 розряду на відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.10.2017 по 28.02.2019 та, відповідно, призначити на виплачувати пенсію ОСОБА_1 з врахуванням зазначеного пільгового стажу відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням вказаних періодів, з моменту звернення до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії, тобто з 18.09.2019.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими покликання відповідача щодо пропуску позивачем встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач листом від 19.11.2019 №24420/02-39 відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, відтак 19.05.2020 є останнім днем для звернення до суду за захистом порушеного права. Однак, оскільки в період з 12.03.2020 по всій території України установлено карантинні заходи щодо запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, строки, визначені статтею 122 КАС України продовжуються на строк дії карантину.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про не зарахування спірних періодів до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 з підстав несплати страхових внесків Шахтопрохідницьким управлінням №3 ВАТ «Трест «Луганськшхтопроходка» та ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля», оскільки дані обставини не були зазначені у листі ГУ ПФУ у Волинській області від 19.11.2019 №24420/02-39,
Частиною першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, а відтак позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень.
Перевіряючи доводи сторін та докази, якими позивач підтверджує понесені витрати, суд встановив, що сплата судового збору у сумі 840,80 грн підтверджується квитанцією №N19CF5433M від 22.06.2020 (а. с. 5).
Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правової допомоги від 28.01.2020 (а. с. 35); квитанції до прибуткового касового ордера від 22.06.2020 №18 (а. с. 34), розрахунку витрат на надання професійної правничої допомоги адвокатом від 22.06.2020 (а. с. 33) адвокатом Дунець О.Ф. було надано послуги ОСОБА_1 , а саме: оформлено адміністративний позов про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії на суму 2000,00 грн.
Відповідач вважає, що розмір правової допомоги є необгрунтованим, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час, а дана справа є справою незначної складності.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правовою допомогою адвоката, суд враховує те, що провадження у справі здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові названого позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Окрім того, відповідно до статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до незначної складності.
З огляду на вказані обставини справи, суд дійшов висновку, що вартістю таких послуг (написання позовної заяви) у розмірі 2000,00 грн за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів реєстрі не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Відтак, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, суд (враховуючи також позицію відповідача) вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відтак, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області необхідно стягнути судові витрати у розмірі 840,80 грн, сплачені квитанцією №N19CF5433M від 22.06.2020 та витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі «Шахтопрохідницьке управління №3 Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка» з 17.11.2010 по 31.01.2011 та період роботи прохідником 5 розряду на відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.10.2017 по 28.02.2019 до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі «Шахтопрохідницьке управління №3 Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка» з 17.11.2010 по 31.01.2011 та період роботи прохідником 5 розряду на відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.10.2017 по 28.02.2019 до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням вказаного спеціального (пільгового) страхового стажу, з 18.09.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя О.А. Лозовський