20 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/5820/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,
за участю представника позивача Пилипчук І.Ю.,
представника відповідача-1 Трофимюка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Державного підприємства "Сетам", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне агентство резерву України про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - ВПВР УЗПВР у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), відповідач -1), Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП «Сетам», відповідач - 2) про визнання протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та ДП "Сетам"; визнання незаконною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 31.03.2020 ЗВП № 57212311; визнання незаконною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 01.04.2020 ЗВП № 57212311; зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) прийняти рішення, яким відновити електронні торги, призначені на 31.03.2020 з реалізації лотів №407283 та №407296 з моменту, на якому вони були зупинені; зобов'язання ДП "Сетам" з дотриманням вимог Порядку засобами системи здійснити заходи щодо відновлення електронних торгів з реалізації лотів №407283 та №407296 у цілому із збереженням попередніх умов їх проведення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.052020 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням викликом сторін. Судове засідання призначено на 14.00 год 05.06.2020 (а.с. 47).
05.06.2020 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 15 год. 30 хв. 15.06.2020 (а.с. 111).
Ухвалою суду від 15.06.2020 залучено у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Державне агентство резерву України, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 10 год. 30 хв. 07.07.2020 (а.с. 133-134).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.02.2020 ДП «СЕТАМ» розмістило інформаційні повідомлення про реалізацію: будівлі виробничого цеху №1 /лiт.A-1/, зaг. пл. 2056,0 кв. м., щo знaxoдиться за aдpecoю: АДРЕСА_1, з початковою ціною реалізації 1 637 400,00 грн., дата проведення аукціону 31.03.2020; номер лоту: 407283; будівлі виробничого цеху №2 /лiт. Бl/, зaг. пл. 1509,5 кв.м., якa знaxoдиться за aдpecoю: АДРЕСА_1 з початковою ціною реалізації 1 209 000,00 грн., дата проведення аукціону 31.03.2020; номер лоту: 407296.
Позивач, виявив бажання прийняти участь у вказаних аукціонах та зареєструвався на сайті ДП «СЕТАМ» і сплатив гарантійний внесок.
Організатором сплати сум гарантійного внеску 12.03.2020 на його електронну пошту найшло пoвiдoмлeння вiд відповідача-2 з темою листа «Зупинення торгів». Вказане повідомлення стосувалось двох лотів. Причина зупинення аукціонів була зазначена в інформації пpo тopги за посиланнями: - https://setam.net.ua/auction/408685 - для лоту №407283; - https://setam.net.ua/auction/408703 - для лоту №407296.
26.03.2020 на його електронну пошту надійшло повідомлення від ДП «Сетам» з темою «Торги відновлено». Підставою поновлення в листі було зазначено - закінчення строку відкладення проведення виконавчих дій.
31.03.2020 о 09:00 год. розпочались аукціони з реалізації лотів №407283 та №407296, однак о 16:35 год., без попереднього повідомлення учасників, організатором були зупинені. Система просто завершила аукціони, про що о 16:35 год. було надіслано електронне повідомлення від відповідача -2 з темою листа «Зупинення торгів».
01.04.2020 о 16:48 год. на електронну адресу надійшло чергове повідомлення від відповідача - 2 з темою листа «Припинення торгів». Підставами припинення торгів стали постанови відповідача - 1 від 31.03.2020 ЗВП № 57212311 та від 01.04.2020 ЗВП № 57212311 про зупинення та припинення торгів.
Вважає, що зазначені постанови винесено із порушенням вимог чинного законодавства, а саме статей 1, 18, 34,35 61 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки були відсутні підстави для зупинення та припинення торгів.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 зaтвepджeнo Пopядoк реалізації арештованого майна (далі-Порядок №2831/5), яким чітко визначено підстави для зупинення та припинення електронних торгів (розділ 11).
Всупереч вимогам вказаного Порядку відповідачем - 2 було зупинено, а пізніше припинено торги по вказаних лотах.
З врахуванням викладеного, просить позов задовольнити.
Відповідач - 1 у відзиві на позовну заяву (а.с. 106-107) позовних вимог не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що зведене виконавче провадження №57212311 на підставі пocтaнoви зacтyпникa начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Артема Ляшенка від 24.03.2020 про передачу зведеного виконавчого провадження ACBП №57212311 зa виконавчими документами про стягнення заборгованості із ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів" №2" та відповідні матеріали виконавчих проваджень передані 24.03.2020 з Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
В ході проведення перевірки даного виконавчого провадження було встановлено, що відповідно до Статуту ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» майно підприємства є державною власністю і закріплюється зa ним на праві господарського відання, власником майна є держава в особі Кабінету Міністрів України. Відчуження чи передача майна здійснюється виключно на підставі рішення Кабінету міністрів України. Ha підставі розпорядження KMУ від 16.01.2019 № 134-р "Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» до сфери yпpaвлiння Дepжaвнoгo aгeнтcтвa резерву, цiлicний майновий комплекс ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» iз сфери yпpaвлiння Міністерства аграрної політики тa продовольства передано до сфери управління Державного агентства резерву.
Майно ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів" №2 належить до сфери управління Держрезерву, знаходиться під дію Закону України «Про державний матеріальний резерв», де передбачено, що підприємства, установи, організації тa інші об'єкти, що входять до системи державного резерву, і земельні ділянки, нa яких вони розміщені, є державною власністю і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження.
Таким чином, виходячи з особливостей правового статусу майна ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів" №2, a тaкoж y зв'язкy з виявлeними 30.03.2020 порушеннями частини 3 статті 4 Закону України «Про державний матеріальний резерв», державним виконавцем 31.03.2020 направлялася вимога ДП «СЕТАМ» про припинення реалізації мaйнa даного підприємства, a 01.04.2020 - постанова про припинення електронних торгів з продажу майна: 1. Лот №407296, Бyдiвля виpoбничoгo цеху №2 /літ. Б1/, заг пл. 1509,5 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; 2. Лот №407283 Бyдiвля виpoбничoгo цexy №1 /лiтA-1/, загпл. 2056,0 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
З врахуванням викладеного просив в позові відмовити.
ДП «Сетам» у відзиві на позов (а.с. 121-124) проти позовних вимог заперечило та зазначило, що в даному випадку зупиняючи електронні торги, а пізніше, припинивши їх, ніяким чином не порушили прав позивач. Підставами для таких дій були рішення державного виконавця. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.
В запереченнях на відзив відповідача-1, відповідача-2 (а.с. 140-142,149-150) представник позивача зазначила, що будь-яким документом не було встановлено належність майна, яке виставлено на реалізацію до цілісного майнового комплексу державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів» №2 та те, що воно підпадає під дію статті 4 Закону України «Про державний матеріальний резерв». Крім того, вказує на ту обставину, що дозвіл на реалізацію цього майна виконавцю надано Луцьким міськрайонним судом.
Також зазначила, що у відзиві на позов ДП «Сетам» жодним чином не довело підстав для припинення торгів з реалізації зазначеного майна.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача будь-яких пояснень на позов до суду подано не було.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві та заявах по суті справи, просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, з таких підстав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно частини 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон № N 1404-VIII) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини 1 статті 13 Закону N 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 6 частини 3 статті 18 вказаного Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
Частиною 4 статті 18 Закону N 1404-VIII передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частини 1 статті 48 даного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частинами 1, 2 статті 61 Закону N 1404-VIII визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Предметом спірних правовідносин із відповідачем-1 при розгляді даної справи, є протиправність дій щодо зупинення та припинення електронних торгів, оскарження постанов про відкладення та припинення виконавчих дій.
Судом встановлено, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 57212311 про стягнення заборгованості із ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2».
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується учасниками справи, в межах здійснення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 57212311 про стягнення заборгованості із ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» було накладено арешт на майно товариства, а саме: будівлі виробничих приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
Пізніше вказане майно передано на реалізацію на електронних торгах.
11.02.2020 ДП «Сетам» розмістило інформаційні повідомлення про реалізацію: будівлі виробничого цеху №1 /лiт.A-1/, зaг. пл. 2056,0 кв. м., щo знaxoдиться за aдpecoю: АДРЕСА_1, з початковою ціною реалізації 1 637 400,00 грн., дата проведення аукціону 31.03.2020; номер лоту: 407283; будівлі виробничого цеху №2 /лiт. Бl/, зaг. пл. 1509,5 кв.м., якa знaxoдиться за aдpecoю: АДРЕСА_1 з початковою ціною реалізації 1 209 000,00 грн., дата проведення аукціону 31.03.2020; номер лоту: 407296.
Відповідно до частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
В процесі здійснення виконавчих дій та реалізації майна на адресу відповідача-1 24.03.2020 та 25.03.2020 надійшли письмові звернення ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2», Служби безпеки України про незаконність реалізації майна державного підприємства.
В межах здійснення контролю, заступником начальника управління проведено перевірку у зведеному виконавчому провадженні № 57212311 про стягнення заборгованості із ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2», за результатами якої винесено 30.03.2020 постанову № 1 про результати перевірки законності виконавчого провадження. Зокрема, під час проведення перевірки було встановлено, що передане на реалізацію майно ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» по лотах №407283 та №407296 має особливий статус та не підлягає реалізації.
Пунктами 2-3 даної постанови було скасовано заявку від 11.02.2020 № 8983 на реалізацію державного майна по лотах №407283 та №407296, у зв'язку з виявленими порушеннями статей 18, 48 Закону України «Про виконавче провадження», статті 4 Закону України «Про державний матеріальний резерв» та зобов'язано виконавця вчинити дії направлені на зняття з реалізацій майна.
Пунктом 4 постановлено направити вказану постанову до ДП «Сетам» для виконання в частині зняття майна з реалізації.
Вказана постанова у встановленому порядку оскаржена не була та є чинною.
Тобто, за результатами проведеної перевірки фактично встановлено, що зазначене майно взагалі не може бути передано на реалізацію через торги в силу прямої заборони Закону.
Суд погоджується із таким висновком відповідача - ,1 враховуючи наступне.
В ході судового розгляду справи встановлено, що зазначене майно є на балансі ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2».
Відповідно до Статуту підприємства його майно є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Абзацом 2 частини 2 статті 48 даного Закону визначено, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Розпорядження КМ України від 16.01.2019 № 134-р "Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів N 2" до сфери управління Державного агентства резерву» передано цілісний майновий комплекс державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів N 2" (код згідно з ЄДРПОУ 00953065) із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства до сфери управління Державного агентства резерву.
Відповідно до пункту 3 статті 4 Закону України «Про державний матеріальний резерв» визначено, що запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження, а також підприємства, установи і організації та інші об'єкти, що входять до системи державного резерву, і земельні ділянки, на яких вони розміщені, є державною власністю і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження. Передача майна, необхідного для забезпечення зберігання матеріальних цінностей державного резерву і закріпленого за цими підприємствами, установами і організаціями, у тому числі в оренду, здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України, іншого майна - на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, відповідно до законодавства.
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства, вказані об'єкти не можуть бути відчужені будь-яким способом.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що відповідачем не було встановлено чи це майно включено до цілісного майнового комплексу, чи воно передано до відання Державного агентства резерву і, що дозвіл на його реалізацію надано Луцьким міськрайонним судом враховуючи наступне.
Як встановлено в ході судового розгляду справи та не заперечується учасниками справи, вказане майно перебуває на балансі підприємства та набуте ним згідно договорів купівлі -продажу. Розпорядженням КМ України передбачено, що до сфери управління передано цілісний майновий комплекс, без будь-яких виключень.
По-друге, Законом України «Про державний матеріальний резерв» чітко передбачено, що запаси державного резерву, а також підприємства, які входять до її системи не можуть бути відчужені. Якщо підприємство не може бути відчужене в цілому, то і відповідно і його майно також.
Луцький міськрайонний суд вирішував питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Як вбачається із ухвали суду від 16.01.2020 в справі №161/636/20, яка набрала законної сили 03.02.2020, судом не давалась оцінка правового статусу даного майна, а лише констатовано, що це майно належить ДП «Луцький КХП № 2».
Тому, враховуючи висновки постанови № 1 від 30.03.2020, цього ж дня за вих. №2.1-35/4197 до ДП «Сетам» направлено вимогу виконавця про припинення реалізації майна боржника по лотах №407283 та №407296.
Вказана вимога винесена виконавцем на підставі статей 13, 18 Закону України «Про виконавче провадження» та є законною.
У встановленому законом порядку ця вимога оскаржена не була та підлягала до виконання.
Як встановлено частиною 1 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
31.03.2020 у ЗВП № 57212311 винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій та зупинено електронні торги з продажу майна по лотах № 407296 та №407283.
Враховуючи вищевикладені обставини та на виконання Постанови № 1 від 30.03.2020 у державного виконавця були підстави, визначені статтею 32 Закону N 1404-VIII для винесення постанови про відкладення виконавчих дій та зупинення електронних торгів.
Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» саме виконавець при здійсненні примусового виконання рішень наділений відповідними правами щодо накладення арешту на майно та його примусовій реалізації, так і при виявленні порушень законодавства на припинення примусової реалізації майна.
Тому враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що постанова від 01.04.2020 ЗВП № 57212311 про припинення електронних торгів по даних лотах відповідає вимогам чинного законодавства та є правомірною.
Отже підсумовуючи зазначене суд вважає, що в даному випадку постанови відповідача від 31.01.2020 та 01.04.2020 у ЗВП № 57212311 винесені у відповідності до норм статей 1, 13, 18, 48, 61, 74 Закону N 1404-VIII та є правомірними.
Оскільки, суд прийшов до висновку про правомірність оскаржених постанов виконавця, то необхідності в наданні оцінки правомірності дій відповідача-1 при їх винесенні не має.
Що стосується позовних вимог до відповідача - 2, то вони також не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Як вже зазначалося вище, реалізація вищевказаного майна здійснювалася через ДП «Сетам».
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431 затверджено «Порядок реалізації арештованого майна» (далі -Порядок № 2831/5).
Абзацом 4 пункту 2 розділу XI Порядку № 2831/5 визначено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є відкладення проведення виконавчих дій.
У разі надходження постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій організатор зобов'язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов'язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.
На підставі постанови від 31.03.2020 про відкладення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57212311 ДП «Сетам» зупинено проведення торгів по даних лотах, що повністю відповідає вимогам зазначеного пункту Порядку № 2831/5.
Пунктом 5 розділу XI Порядку № 2831/5 встановлено, що у разі надходження від виконавця постанови про закінчення виконавчого провадження, постанови, в якій зазначено про зняття арешту з майна, або постанови про повернення виконавчого документа стягувачу організатор зобов'язаний негайно припинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації.
На думку суду, підстави для припинення електронних торгів організатором, визначені вказаним Порядком не є вичерпними.
Зокрема ним не врегульовано питання, коли в процесі здійснення виконавчих дій виявлено порушення вимог законодавства по виставленню майна на реалізацію відносно відчуження якого є пряма заборона.
Тому враховуючи зазначене та наявність у ДП «Сетам» постанови про скасування заявки на реалізацію державного майна по лотах № 407283, № 407296, вимоги виконавця від 30.03.2020, яка є обов'язковою до виконання про припинення реалізації майна та постанови від 01.04.2020 про припинення електронних торгів винесених уповноважених на це особами, дії відповідача- 2 про припинення електронних торгів є правомірними, а в задоволені позову до нього слід відмовити повністю.
Крім того, при вирішенні вказаного позову суд звертає увагу на таке.
Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
ОСОБА_1 не є учасником у зведеному виконавчого провадження № № 57212311, а був учасником електронних торгів, що здійснювалося в межах його виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Конституційний Суд, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції, в рішенні від 14.12.11 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Для визнання протиправними дій недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
В даному випадку суд вважає, що позивач звернувся за захистом прав, які жодним чином відповідачами не порушені, оскільки винесені в межах зазначеного виконавчого провадження рішення та вчинен на їх виконання дії іншим відповідачем не свідчать про допущене ними порушення і, що вони будь-яким чином мали негативні наслідки для ОСОБА_1 .
Реєстрація учасником в електронних торгах, що здійснюється в межах конкретного виконавчого провадження, не означає можливості та не наділяє правом цій особі на оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця, які вчиняються при його виконанні.
Відповідно до Порядку № 2831/5 електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Тобто, електронні торги є лише технічною стороною, в межах якої здійснюється реалізація майна.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення "Аксу проти Туреччини" [Aksu v. Turkey] пункт 50; "Берден" [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; "Тенасе проти Молдови" [Tгnase v. Moldova]).
Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.
Позивач не навів жодних доказів щодо існування реального негативного впливу безпосередньо на його права та, що відповідач своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив його права, свободи чи інтереси, та що в нього виникло право на звернення до суду за їх захистом.
Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків в майбутньому не є безперечним доказом порушення прав особи, оскільки суд здійснює захист порушених прав, а не тих, що можуть бути порушені в подальшому.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому у задоволенні позовних вимог щодо них необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 243 ч.3, 243, 245, 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Державного підприємства "Сетам", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне агентство резерву України про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст рішення складено 27.07.2020