м. Вінниця
28 липня 2020 р. Справа № 120/3275/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62419060 від 25.06.2020.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуваною постановою прийнято до виконання виконавчий документ не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.
Ухвалою від 20.07.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку, визначеному ст. 287 КАС України. Судове засідання призначено на 28.07.2020. Даною ухвалою також встановлено відповідачу 2-денний строк на подання відзиву на позовну заяву.
Крім того, цією ж ухвалою від 20.07.2020, судом вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс".
В судове засідання 28.07.2020 позивач не прибула, натомість подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання 28.07.2020 не з'явилась, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялась завчасно та належним чином, зокрема, в порядку, визначеному ч. 1 ст. 268 КАС України.
При цьому, позиція відповідача з приводу заявлених позовних вимог суду не відома, адже у встановлений судом строк вона не подала відзив на позовну заяву, хоча копію ухвали від 20.07.2020 отримана нею 20.07.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи підтвердженням про отримання повідомлення на офіційну електронну адресу "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Крім того, судом враховано дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), однак, 17.07.2020 (тобто до відкриття провадження у даній справі) набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №731-IX).
Відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону №731-ІХ), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Разом із тим, в даному випадку, жодних заяв щодо продовження встановленого судом строку на подання відзиву на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходило, а тому підстави для продовження такого строку, на переконання суду, відсутні.
З огляду на вище викладене, а також враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 та частини 3 статті 268 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області вчинений виконавчий напис №8299 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 10000,00 грн.
Також встановлено, що 25.06.2020 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62419060 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області №8299 від 15.04.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 10000,00 грн.
Разом із тим, вважаючи постанову приватного виконавця від 25.06.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №62419060 протиправною, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 3 частини першої статті 3 названого Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Частиною першою статті 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
В той же час, відповідно до частини другої цієї статті, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Частиною другою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
За змістом статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що ними визначені вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною третьою статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
При цьому, в силу положень частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
В даному ж випадку, як вбачається з матеріалів справи, зокрема із змісту оскаржуваної постанови від 25.06.2020, адресою боржника зазначено АДРЕСА_1 .
Разом із тим, як слідує із наявної у матеріалах справи копії паспорта ОСОБА_1 , а також довідки №295 від 02.07.2020, з 09.07.2018 вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
До цього, позивач була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорта.
При цьому, слід враховувати те, що відкриваючи виконавче провадження ВП №62419060 із зазначенням адреси боржника АДРЕСА_1 , копію самої постанови про відкриття такого виконавчого провадження було направлено відповідачем саме за адресою - АДРЕСА_3 .
Згідно з положеннями частин 1, 2, 6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
За приписами Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України" місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрацією місця проживання або місця перебування фізичної особи є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестись офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
При цьому, підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації. Також, відомості про місце проживання та місце перебування особи можуть вноситись до наступних документів: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Частиною 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Наведене є підставою для висновку, що на момент відкриття виконавчого провадження приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна не володіла достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м. Києві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки зареєстроване місце проживання позивача знаходиться поза межами виконавчого округу відповідача, у нього не було повноважень щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №8299 від 15.04.2020.
За таких обставин, суд вважає, що постанова про відкриття виконавчого від 25.06.2020, прийнята відповідачем з порушенням вимог Закону №1404-VІІІ, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власного рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Натомість позивач, на виконання вимог частини 1 статті 77 КАС України, довела обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов слід задовольнити в повному обсязі.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №62419060 від 25.06.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. ст. 255, 272 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (вул. Раїси Окіпної, 4-А, офіс 71-А, м. Київ);
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (Новопечерський провулок, 19/3, корпус 2, офіс 9, м. Київ, код ЄДРПОУ 41717584).
Повний текст рішення складено 28.07.2020.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна