27.07.2020 Справа № 914/946/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Синчука М.М., за участю секретаря судового засідання Кияк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Глушко Галини Богданівни, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бач Андрія Степановича, с. Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська обл.,
про: стягнення заборгованості 248 365, 01 грн.
за участю представників:
від позивача: Рабінович М.П.- представник;
від відповідача: не з'явився.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Фізичної особи-підприємця Глушко Галини Богданівни до Фізичної особи-підприємця Бач Андрія Степановича про стягнення заборгованості 248 365, 01 грн.
Ухвалою суду від 27.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.05.2020 року.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 22.06.2020 року підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 20.07.2020 року.
Ухвалою суду від 20.07.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 27.07.2020р.
У судовому засіданні 27.07.2020р. представником позивача оголошено заяву, в якій представник позивача, скориставшись правом, передбаченим ст. 191 ГПК України відмовився від позову і просить суд закрити провадження у справі та повернути 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
В судове засідання 27.07.2020р. представник відповідача не з'явився.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із статтею 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмові заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Дослідивши заяву позивача про відмову від позову, суд встановив, що вона підписана представником позивача, адвокатом Рабіновичем М.П.
Таким чином, оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана повноважним представником позивача, за таких підстав відмова позивача від позовних вимог підлягає прийняттю судом.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Враховуючи, те що позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю.
Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Крім того, аналогічна норма закріплена в частині 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що за подання позову у цій справі позивачем сплачено 3 725, 49 судового збору, що підтверджується платіжними дорученнями №17 від 13.04.2020р.
Відтак, враховуючи відмову позивача від позову та закриття провадження у справі, розглянувши клопотання позивача, яке міститься у заяві про відмову від позову, про вирішення питання щодо повернення 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, суд приходить до висновку, що клопотання позивача слід задоволити та повернути позивачу з Державного бюджету 1 862, 74 грн., що становлять 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись статтями 46, 130, 231, 234, 235 ГПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -
1. Прийняти відмову позивача Фізичної особи-підприємця Глушко Галини Богданівни від позову.
2. Закрити провадження у справі № 914/946/20.
3. Повернути Фізичній особі-підприємцю Глушко Галині Богданівні ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з Державного бюджету судовий збір у сумі 1 862, 74 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 17 від 13.04.2020р.
Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено 27.07.2020р.
Суддя М.М. Синчук