вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"28" липня 2020 р. Справа № 911/2060/20
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Еспо-Консалтинг" від 17.07.2020 про видачу судового наказу
встановив:
20.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтинг" (заявник) звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтинг" 21 200,00 грн. заборгованості за Договором № 1-01/1 від 01.07.2019.
Подана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Частиною 1 ст. 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається зокрема копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Проте, як в вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, заявником не додано договору № 1-01/1 від 01.07.2019, укладеного в письмовій (електронній) формі, на підставі якого останній просить стягнути заборгованість.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимоги ст. 150 цього кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 152, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтинг" у видачі судового наказу про стягнення з Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" 21 200,00 грн заборгованості.
Дана ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін