29.07.2020 Справа № 905/1130/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши без виклику та повідомлення сторін заяву (вих. № б/н від б/д) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про забезпечення позову
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34)
до відповідача-1: Приватного виконавця Літвиненка Олексія Вікторовича (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Уральська, буд. 12, офіс 120)
до відповідача-2: Державного підприємства «Сетам» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-б)
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс» (84206, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, буд. 110)
про визнання недійсними електронних торгів із реалізації нерухомого майна, скасування акту про проведення електронних торгів, скасування реєстраційного запису Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні матеріали б/н б/д (вх. № 11310/20 від 19.06.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до відповідача-1: Приватного виконавця Літвиненка Олексія Вікторовича, відповідача-2: Державного підприємства «Сетам», відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс» про визнання недійсним проведення електронних торгів від 26.05.2020 в рамках виконавчого провадження № 59236577; скасування реєстраційного запису від 28.05.2020 № 770 про право власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
19.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою № б/н б/д про забезпечення позову (вх. № 11363/20), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» передавати базу відпочинку «Селена» відповідачеві-3 - ТОВ «ДіПі Транс».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.06.2020 у справі № 905/1130/20 матеріали вказаної позовної заяви разом з матеріалами заяви про забезпечення позову передані за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
27.07.2020 у Господарський суд Запорізької області з Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява та заява про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго».
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020 судова справа 905/1130/20 передана на розгляд судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.07.2020 у справі № 905/1130/20 вказана позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2020 заява про забезпечення позову у справі № 905/1130/20 передана на розгляд судді Мірошниченко М.В.
Згідно заяви про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» передавати майно базу відпочинку «Селена», яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 66, та згідно відомостей ДРРП зареєстровано на праві власності за позивачем (РНМ 37472325), відповідачеві-3 - ТОВ «ДіПі Транс».
Заява мотивована таким. 14.05.2020 з офіційного сайту ДП «Сетам» заявнику стало відомо, що відносно майна ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», а саме бази відпочинку «Селена», яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 66, та згідно відомостей ДРРП зареєстровано на праві власності за ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (РНМ 37472325), на 14.05.2020 об'явлено електронні торги, лот № 417166 (уцінено лот № 359123), стартова ціна визначена у розмірі 3918976,00 грн. За результатами електронних торгів складений протокол № 479997, відповідно до якого переможцем електронних торгів визнано ТОВ «ДіПі Транс». Заявник вважає, що електронні торги з примусової реалізації бази відпочинку «Селена» проведені з грубим порушенням норм чинного законодавства, а отже є недійсними, у зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом. У разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору. Заявник вважає, що передача майна бази відпочинку «Селена» призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача в межах предмета та підстав пред'явленого до суду позову, а також істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, постановленого за результатами його розгляду у разі задоволення позову.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
У силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при розгляді справ (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України), закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК). Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 116 ГПК).
Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (іншими особами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У той же час, ст. 77 ГПК України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.
Згідно приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Між тим, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що спірне майно (база відпочинку «Селена») належить/належало на праві власності ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» та перебуває у його володінні, не надано доказів реєстрації права власності на майно за ТОВ «ДіПі Транс». Із заяви та поданих матеріалів не вбачається жодного обґрунтованого припущення щодо здійснення дій ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» щодо передачі бази відпочинку ТОВ «ДіПі Транс».
Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За юридичними позиціями Конституційного Суду України верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу; конституційне право людини на судовий захист є гарантією усіх прав і свобод людини і громадянина (абзац дев'ятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003, абзац чотирнадцятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004).
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Найважливішою ознакою суду є його незалежність та безсторонність, а однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1 частини другої статті 129 Конституції України).
У практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об'єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 6 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
На рівні національної правової системи відповідне положення кореспондується з приписами ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, відповідно до яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
З урахуванням викладеного, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право особи на мирне володіння своїм майном, у зв'язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони передавати майно.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що заявником не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином не вжиття заходу забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення. Суд враховує предмет та підстави заявленого позову.
За таких обставин, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви (вих. № б/н від б/д) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику та відповідачам за позовом.
Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 29.07.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно зі ст.ст. 255, 256 ГПК України.
Суддя М.В. Мірошниченко