вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" липня 2020 р. Справа№ 925/633/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.
за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 22.07.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 05.12.2019 (повний текст рішення складено 16.12.2019)
у справі №925/633/19 (суддя Васянович А.В.)
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
до Колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного реєстратора Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапа Віктора Івановича
про відновлення становища об'єктів нерухомого майна шляхом скасування рішень про державну реєстрацію,
Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом (з урахуванням зміни позовних вимог - арк. справи 63-75, том № 2) до Колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець" про відновлення становища об'єктів нерухомого майна реєстраційний номер: 282096971246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:001:0034), реєстраційний номер: 282085571246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:002:0016), реєстраційний номер: 282001371246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:002:0015), реєстраційний номер: 281975271246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:002:0014), реєстраційний номер: 281915871246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:002:0013), реєстраційний номер: 281882271246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:002:0017), реєстраційний номер: 281845471246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:002:0018), реєстраційний номер: 275786371246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:001:0040), реєстраційний номер: 275732071246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:001:0038), реєстраційний номер: 275696471246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:001:0037), реєстраційний номер: 275671271246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:001:0036), реєстраційний номер: 275638171246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:001:0035), реєстраційний номер: 275468071246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:001:0033), реєстраційний номер: 275452971246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:02:001:0032), реєстраційний номер: 275432371246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:03:002:0004), реєстраційний номер: 275393071246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:04:001:0008), реєстраційний номер: 275294671246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:04:001:0007), реєстраційний номер: 275243471246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:04:001:0006), реєстраційний номер: 275113171246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:03:001:0024), реєстраційний номер: 275080871246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:03:001:0023), реєстраційний номер: 275045771246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:03:001:0022), реєстраційний номер: 274939871246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:03:001:0021), реєстраційний номер: 274905871246 (земельна ділянка кадастровий номер 7124689000:03:001:0020) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке існувало до порушення, шляхом скасування:
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44839619 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 281882271246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44841811 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 281845471246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44839200 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 281975271246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44839619 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 281882271246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44837570 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275243471246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44840130 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 282001371246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4485340 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275468071246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44845548 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275786371246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44838459 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275113171246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44838874 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275732071246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44841171 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 282085571246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44840700 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 281915871246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44844730 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 282096971246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44842154 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275294671246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44844296 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 274939871246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44845742 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275045771246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44833946 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275638171246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44842853 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275671271246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44836581 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275452971246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44843520 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275080871246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44842582 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 274905871246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44844081 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275432371246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44843780 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275696471246;
- рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44837022 від 26.12.2018 на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 275393071246.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внесення запису державним реєстратором від 26.12.2018 про внесення змін до найменування правокористувача, у зв'язку з перетворенням Державного підприємства "СГП "Ягубець" в Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець" до Державного реєстру речових прав, суперечить порядку та підставам здійснення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 в позові відмовлено повністю.
Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що прийняття держаним реєстратором рішень та вчинення реєстраційних дій щодо Колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець" як постійного користувача 23 земельних ділянок жодним чином не порушує в даному випадку права позивача, оскільки такі дії стосуються виключно особи, яка на законних правах користується майном та реєстратора таких прав.
Також місцевим господарським судом зазначено, що державний реєстратор не вносив змін до відомостей реєстру, що стосуються права власності держави на землю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №925/633/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у повному обсязі.
В апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №925/633/19. Клопотання обґрунтоване тим, що копію повного тексту оскаржуваного рішення було отримано позивачем поштою 17.12.2019, що підтверджується відміткою на копії отриманого рішення та копією конверта з трек-номером 1801604435532.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач наголошує на тому, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права при оцінці та надання доказам у справі.
Разом з цим, позивач зазначає, що вчиненні державним реєстратором оскаржувані дії, суперечать положенням ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки здійснені без наявності на те правових підстав та документів, що надають право внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису, який в результаті підтверджує наявність у відповідача права постійного користування державними земельними ділянками.
За твердженням позивача, в процесі приватизації та перетворення Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" в Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець", останнє як новоутворена юридична особа, право постійного користування на земельні ділянки, на думку позивача, не набула.
Також позивач посилається на те, що рішення про передачу у постійне користування Колективному сільськогосподарському підприємству "Ягубець" Головне управління Держкадастру у Черкаській області, як розпорядник земель державної власності в порядку ст. 122 Земельного кодексу України не приймав.
З урахуванням викладеного, позивач наголошує на відсутності рішень державних органів, договорів, що посвідчують право постійного користування на 23 земельні ділянки Колективним сільськогосподарським підприємством "Ягубець", які до 12.02.2016 перебували у постійному користуванні Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець".
Також позивач акцентує увагу на тому, що ефективним способом захисту та відновлення порушених його прав є скасування прийнятих державним реєстратором рішень, за результатами яких було внесено зміни у Державному реєстрі речових прав на спірні державні земельні ділянки.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, відповідач зазначає про те, що право постійного користування за спірними земельними ділянками виникло у Колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець" у 1996 році, тобто до набрання чинності Земельним кодексом України, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею (серія ЧР 16 від 28.05.1996) виданого його попереднику Елітно-насінницькому радгоспу "Ягубець" перейменованому в Державне господарство "Ягубець" (наказ Української академії аграрних наук №273 від 11.11.1991). У подальшому, згідно наказу Української академії аграрних наук від 25.02.1998 №28 внесено зміни у назву господарства у результаті яких назва господарства стала - Дослідне господарство "Ягубець" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, яке на підставі наказу Української академії аграрних наук №447/94 від 10.12.2004 передано у підпорядкування Міністерства аграрної політики України, за наказом якого від 29.06.2005 № 294 підприємство перейменовано на Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець". Вищевказані обставини підтверджуються довідкою Державного реєстратора Христинівської районної державної адміністрації від 20.03.2016 та містяться у реєстраційній справі відповідача.
Таким чином, відповідач вважає, що право постійного користування спірними земельними ділянками продовжує зберігатися за ним, оскільки таке право виникло у відповідача до 01.01.2002 (до набрання чинності Земельного кодексу України).
Крім цього, відповідач посилається на справу №823/1619/16 за результатами розгляду якої було встановлено законність права користування 23 земельними ділянками Колективним сільськогосподарським підприємством "Ягубець", як законного правонаступника Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець".
Також відповідач акцентує увагу на тому, що 29.07.2016 Державною інспекцією сілького господарства в Черкаській області було проведено перевірку та складено за її рельтатами акт перевірки дотримання суб'єктами господадарювання вимог законодавства відносно Колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець", за підсумками перевірки порушень закнодаства не виявлено, підтверджено законне правонаступництво всіх прав та обов'язків Колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець", в тому числі і права постійного користування. Разом з цим, відповідач зазначає, що даний акт дійсний не скасований, перевірка була призначена в рамках кримінального провадження по факту самовільного зайняття земель, кримінальне провадження за підсумками перевірки закрито.
Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач стверджує, що оспорювані рішення від 26.12.2018 про внесення змін у найменуванні правокористувача, у зв'язку з його перетворенням, на думку відповідача, жодним чином не порушує права позивача, оскільки до проведення реєстраційних дій в грудні 2018 року правокористувачем вищезгаданих 23 земельних ділянок було Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець".
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №925/633/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
31.01.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло клопотання до якого додано оригінал квитанції від 29.01.2020 №0.0.1598900729.1 про сплату судового збору в сумі 2881,50 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №925/633/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
21.02.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до якого доданого квитанцію №ПН973804 від 14.02.2020 про сплату судового збору в сумі 63393 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 поновлено Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №925/633/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №925/633/19. Зупинено дію рішення господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №925/633/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.04.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 06.05.2020.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А. з 06.05.2020 по 07.05.2020 у відпустці, судове засідання не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 17.06.2020.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі №925/633/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/633/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №925/633/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 розгляд справи відкладено до 22.07.2020.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 у справі №925/633/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/633/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №925/633/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В. Розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.
В судове засідання, яке відбулося 22.07.2020 з'явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №0411631382878.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника третьої особи.
В судовому засіданні, колегією суддів було оглянуто оригінал Державного акту на право постійного користування землею серії ЧР № 16-6 від 28.05.1996.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Черкаським окружним адміністративним судом та Київським апеляційним адміністративним судом під час розгляду справи №823/1619/16 за позовом колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець" до Відділу Держгеокадастру у Христинівському районі у Черкаській області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Черкаській області, треті особи - Ягубецька сільська рада Христинівського району Черкаської області, Регіональне відділення Фонду державного майна України у Черкаській області, ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що Елітно-насінницькому радгоспу "Ягубець" було надано у постійне користування 2598,8 га землі для ведення сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЧР № 16-6 від 28.05.1996.
Наказом Української академії аграрних наук від 11.11.1991 №273 Елітно-насінницький радгосп "Ягубець" перейменовано в Дослідне господарство "Ягубець".
Наказом Української академії аграрних наук від 25.02.1998 № 28 Дослідне господарство "Ягубець" перейменовано у Дослідне господарство "Ягубець" Черкаського інституту агропромислового виробництва, яке на підставі Наказу Української академії аграрних наук "Про передачу дослідних господарств Української академії аграрних наук до сфери управління Мінагрополітики України" від 10 грудня 2004 року № 447/94 передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
Наказом Міністерства аграрної політики України "Про перейменування Дослідного господарства "Ягубець" Черкаського інституту агропромислового виробництва" від 29.06.2005 №294 Дослідне господарство "Ягубець" Черкаського інституту агропромислового виробництва перейменовано у Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець". Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" є правонаступником Дослідного господарства "Ягубець" Черкаського інституту агропромислового виробництва.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку підприємств, які підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та операції з безоплатної передачі частки державного майна (акцій) яких працівникам і прирівняним до них особам звільняються від оподаткування" від 23.02.2011 №127, зокрема Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" включено до переліку підприємств, які підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та операції з безоплатної передачі частки державного майна (акцій) яких працівникам і прирівняним до них особам звільняються від оподаткування.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про передачу функцій управління майном Державного підприємства "Сільськогосподарського підприємства "Ягубець" від 30.12.2013 №777 Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" передано до сфери Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області "Про перетворення Державного підприємства "СГП "Ягубець" у Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець" від 03.12.2015 №12-АПК Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" перетворено у Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець", а також визнано Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець" правонаступником всіх майнових прав і зобов'язань Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець".
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області "Про припинення юридичної особи" від 04 грудня 2015 року №13-АПК юридичну особу - Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець", припинено шляхом перетворення у Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець".
12.02.2016 здійснено запис про державну реєстрацію припинення Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" 10161120022000170.
Також місцевим адміністративним судом під час розгляду справи було встановлено, що Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягебець", як суб'єкт господарювання зареєстроване 12.02.2016, ідентифікаційний код - 00709460 за основним видом діяльності "вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур" та є правонаступником Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець", код ЄДРПОУ 00709760, що вбачається з витягу з ЄДРПОУ - 00709460.
З огляду на викладене, Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець" є правонаступником Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" всіх майнових прав, включаючи права на земельні ділянки. Після перетворення ідентифікаційний код юридичної особи залишився незмінним.
Тобто, ліквідації юридичної особи - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" в розумінні ст. 110 Цивільного кодексу України не відбулося.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 26.12.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапом Віктором Івановичем було прийнято рішення, в результаті яких було внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зміни до найменування правокористувача 23 земельними ділянками, у зв'язку з перетворенням Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" у Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець".
Причиною виникнення даного судового спору стало питання про наявність або відсутність підстав для скасувань рішень третьої особи про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно відповідача, як постійного користувача 23-ма держаними земельними ділянками.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 в позові відмовлено повністю.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Спірним у цій справі є наявність у відповідача права користування земельними ділянками, які перебували у постійному користуванні підприємства-попередника.
Згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
У статті 108 Цивільного кодексу України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Колегією суддів встановлено, що Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець" утворено як підприємство недержавної форми власності в результаті перейменування Елітно-насінницького радгоспу "Ягубець" в подальшому на - Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" і є, у свою чергу, правонаступником зазначених юридичних осіб.
Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою на час видачі зазначеного державного акта було урегульовано статтею 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ (у відповідній редакції), за змістом якої право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Статтею 23 цього Кодексу було визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Земельний кодекс України, прийнятий 25.10.2001, визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 Земельного кодексу України).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (Постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 (чинна до 23.07.2013). При цьому обов'язок переоформлення права користування земельною ділянкою, передбачений пунктом 6 "Перехідних положень" Земельного кодексу України, визнано неконституційним.
Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов'язковій заміні.
Разом із тим, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельним кодексом України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 цього Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України.
Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Ця позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18.
Водночас припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи, зважаючи на положення частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 911/4065/16, від 21.05.2018 у справі № 922/1017/17, від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17; від 10.10.2018 у справі № 907/916/17, від 22.05.2019 у справі № 914/1104/18).
Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002 (набрання чинності Земельного кодексу України прийнятого 25.10.2001), не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за положеннями чинного ЗК не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11).
Колегія суддів, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановила і дійшла обґрунтованого висновку про те, що Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець" як правонаступник Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" та Елітно-насінницького радгоспу "Ягубець" є землекористувачем землі площею 2598,8 гектарів, не втратило право постійного користування землею площею 2598,8 гектарів відповідно до державного акта серії ЧР № 16-6 від 28.05.1996, таке право відповідача не було припинено в установленому законом порядку та є чинними до приведення прав та обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду. При цьому зміна організаційно-правової форми правонаступника (відповідача) зі збереженням ідентифікаційного коду жодним чином не вплинуло на право користування відповідачем спірними земельними ділянками, що регулюється земельним законодавством.
За таких обставин, доводи позивача викладені у апеляційній скарзі, щодо неможливості перебування спірних 23-х земельних ділянок на праві постійного користування у Колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець", яке не має статусу підприємства державної або комунальної форми власності, а також щодо використання відповідачем цих земельних ділянок без правовстановлюючих документів є безпідставними та відхиляються колегією суддів.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанцї про те, що право постійного користування землею, яке виникло в суб'єкта господарювання до набрання чинності Земельним кодексом України - 01 січня 2002 року, продовжує зберігатися у подальшому, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника.
Відтак, посилання позивача на те, що з припиненням Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець", як юридичної особи припинилося і його право користування спірними земельними ділянками, яке, у свою чергу, не мало бути зареєстрованим за Колективним сільськогосподарським підприємство "Ягубець" колегія суддів вважає відхиляються.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки у користуванні реорганізованого шляхом перетворення Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець", перебували землі сільськогосподарського призначення загальною площею 2598,8 гектарів, то в подальшому право користування цими землями перейшло до правонаступника всіх його прав і обов'язків - Колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець".
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують покладені в основу судового рішення висновки про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Загалом доводи позивача по суті вирішеного спору зводяться до переоцінки обставин, повно та достовірно встановлених судом першої інстанції.
Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №925/633/19 - без змін.
Матеріали справи №925/633/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 29.07.2020.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
К.В. Тарасенко