вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" липня 2020 р. Справа№ 910/21578/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Янголь О.О.; від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київмедпрепарат"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 (повний текст складено 29.01.2020)
у справі № 910/21578/16 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Національного банку України
до Акціонерного товариства "Київмедпрепарат"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит"
про звернення стягнення на предмет іпотеки 142 484 800,00 грн.,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16 позовні вимоги Національного Банку України задоволено повністю. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:
"1. Позовні вимоги Національного Банку України задовольнити повністю.
2. В рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) за Кредитним договором № 48 від 21.10.2008, Кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009, Кредитним договором № 03/28 від 10.07.2009, Кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009, Кредитним договором № 03/35 від 02.09.2010, Кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014, Кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008, Кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008, Кредитним договором №03/6 від 05.03.2009 з усіма змінами та доповненнями до них перед Національним банком України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) станом на 22.10.2019 в загальній сумі 4 214 619 886 (чотири мільярди двісті чотирнадцять мільйонів шістсот дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 22 коп., яка складається із:
заборгованості за Кредитним договором №48 від 21.10.2008 у сумі 304 611 737 (триста чотири мільйона шістсот одинадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн 10 коп., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 268 734 831,49 грн;
- сума заборгованості по процентам - 35 765 068,49, грн;
пеня за прострочення сплати процентів - 111 837,12 грн;
заборгованості за Кредитним договором №03/4 від 16.02.2009 у сумі 365 534 084 (триста шістдесят п'ять мільйонів п'ятсот тридцять чотири тисячі вісімдесят чотири) грн 52 коп., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом -322 481 797,79 грн;
- сума заборгованості по процентам - 42 918 082,19 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 134 204,54 грн.
заборгованості за Кредитним договором №03/28 від 10.07.2009 у сумі 1 204 557 942 (один мільярд двісті чотири мільйона п'ятсот п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сорок два) грн 70 коп., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом -1 057 740 296,74 грн;
- сума заборгованості по процентам - 146 509 512,33 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 308 133,63 грн;
заборгованості за Кредитним договором №03/33 від 12.11.2009 у сумі 222 571 681 (двісті двадцять два мільйона п'ятсот сімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 94 кой., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 195 443 513,81 грн;
- сума заборгованості по процентам - 27 071 232,87 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 56 935,26 грн;
заборгованості за Кредитним договором №03/35 від 02.09.2010 у сумі 432 645 020 (чотириста тридцять два мільйона шістсот сорок п'ять тисяч двадцять) грн. 23 коп., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 379 912 045,62 грн;
- сума заборгованості по процентам - 52 622 301,25 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 110 673,36 грн;
заборгованості за Кредитним договором №03/36 від 11.03.2014 у сумі 512 759 216 (п'ятсот дванадцять мільйонів сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 82 коп., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 469 489 307,78 грн;
- сума заборгованості по процентам - 43 140 410,73 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 129 498,31 грн;
заборгованості за Кредитним договором №63/1 від 04.11.2008 у сумі 664 607 426 (шістсот шістдесят чотири мільйона шістсот сім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 40 кой., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 586 330 541,43 грн;
- сума заборгованості по процентам - 78 032 876,71 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 244 008,26 грн;
заборгованості за Кредитним договором №63/3 від 18.11.2008 у сумі 443 071 617 (чотириста сорок три мільйона сімдесят одна тисяча шістсот сімнадцять) грн 60 кой., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 390 887 027,62 грн;
- сума заборгованості по процентам - 52 021 917,81 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 162 672,17 грн;
заборгованості за Кредитним договором №03/6 від 05.03.2009 у сумі 64 261 158 (шістдесят чотири мільйона двісті шістдесят одна тисяча сто п'ятдесят вісім) грн 91 коп., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 56 600 000,00 грн;
- сума заборгованості по процентам - 7 661 158,91 грн.,
звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 24.04.2009, укладеного між Національним банком України (Код ЄДРПОУ 00032106, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) та Акціонерним товариством "Київмедпрепарат", код за ЄДРПОУ 00480862, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 139), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайко О. Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 310, зі змінами та доповненнями, на наступне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 139, яким є:
Корпус № 20 (двадцять) (літера О) загальною площею 10 182,3 (десять тисяч сто вісімдесят дві цілих три десятих) кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 139 (сто тридцять дев'ять) та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серія САВ №553967, виданого 02.04.2008 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 02.04.2008 року, №433-В та зареєстрованого Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 21.04.2009 року, записаний у реєстрову книгу №д.26п-110 за реєстровим № 220п.
Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" (Код за ЄДРПОУ 00480862, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 139) на користь Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) судовий збір у розмірі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Київмедпрепарат" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16 задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16 про задоволення позовних вимог Національного банку України про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 24.04.2009 укладений між Національним банком України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код: 00032106), Акціонерним товариством "Київмедпрепарат" (01032, м Київ, вул. Саксаганського, 139, ідентифікаційний код: 007480862) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайко О.Л.та зареєстрований в реєстрі за № 310 зі змінами та доповненнями, на наступне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м Київ, вул. Саксаганського, будинок 139, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Національного банку України до Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про звернення стягнення на предмет іпотеки. Стягнути з Національного банку України (01601, м Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код: 00032106) на користь Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139, ідентифікаційний код: 007480862) судовий збір у розмірі 310 050,00 грн.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази отримання та неповернення ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" всіх кредитних коштів по укладеним з позивачем кредитним договорам. Наявні в матеріалах справи меморіальні ордери, на думку відповідача, вищезазначених обставин не підтверджують оскільки в призначеннях платежу не містять посилань на номери та дати кредитних договорів.
На думку скаржника, висновок господарського суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитними договорами станом на 22.10.2019 становить 4 214 619 886,22 грн. є помилковим, оскільки кредитні договори укладались ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" та позивачем, однак не укладались між позивачем та відповідачем.
Скаржник вказує на те, що справи № 913/229/18 та № 913/228/17 стосуються кредитного договору № 03/32 від 29.09.2009, проте вказаний договір не був предметом позовних вимог у справі № 910/21578/16.
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/21578/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020 справу № 910/21578/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Рада суддів України рішенням від 17.03.2020 № 19 затвердила Рекомендації щодо встановлення особливого режиму роботи судів України.
Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:
- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку;
- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;
- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).
Відповідно до вказаного рішення, з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Рада суддів України рекомендує, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, зокрема, зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16 та призначено справу розгляду у судовому засіданні 16.04.2020.
30.03.2020 від позивача через відділ канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16 залишити без змін, вказує на те, що 7.11.2019 разом із додатковою заявою про уточнення позовних вимог до матеріалів справи у якості письмових доказів для підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" Національним банком долучені наступні документи: оригінали меморіальних ордерів, оригінали оборотно-сальдової відомості, оригінали виписок по особовому рахунку, оригінали довідок-розрахунок заборгованості за Кредитними договорами. З урахуванням принципу превалювання сутності над формою (щодо якого викладено висновки у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 820/3354/16, від 24.01.2019 у справі № 820/3381/16, від 05.03.2019 у справі № 820/18004/14, від 13.11.2018 у справі № 822/6312/15) позивач також вказує на те, що судом обґрунтовано прийнято банківські виписки як належні докази підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що боржник не заперечує наявність заборгованості за Кредитними договорами перед кредитором, а обставини отримання кредитних коштів за Кредитними договорами, які становлять предмет дослідження у даній справі, та наявності заборгованості у П АТ «Банк «Фінанси і кредит» у розмірі 4 214 619 886,222 грн. не підлягають доказуванню у даній справі, оскільки встановлені в судових рішеннях від 15.05.2019 у справі № 913/985/17, від 15.05.2019 у справі № 913/986/17, від 20.02.2019 у справі № 905/3021/17, від 18.09.2018 у справі № 913/228/18, від 03.09.2018 у справі № 913/229/18, від 19.03.2018 у справі № 913/987/17 , що набрали законної сили, на виконання яких видано та отримано судові накази Національним банком України.
Відповідно підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами від 04.05.2020 продовжено запроваджений карантин в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 22 травня 2020 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 повідомлено учасників справи № 910/21578/16, що розгляд Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 призначене на 21.05.2020.
Ухвалою від 21.05.2020 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16 до 25.06.2020.
24.06.2020 від Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" через відділ автоматизованого розподілу, моніторингу та контролю виконання документів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 25.06.2020 був присутній представник позивача, інші уповноважені представники сторін у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" постановлено:
"Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"."
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500 встановлено:
"1. У постанові Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 45, ст. 1451, № 46, ст. 1477) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 480:
1) у назві постанови слова ", та етапів послаблення протиепідемічних заходів" виключити;
2) у пункті 1 цифри і слово "22 червня" замінити цифрами і словом "31 липня"."
Враховуючи викладене, у зв'язку із частковою неявкою учасників справи та заявленим клопотанням про відкладення розгляду, для надання можливості учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, дотриманням принципів рівності та змагальності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про відкладення розгляду справи, в порядку ст. 216 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи № 910/21578/16 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 на 21.07.2020.
20.07.2020 від скаржника через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою недопущення порушення конституційних прав ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод" та враховуючи те, що вказане підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території України, просить відкласти розгляд справи № 910/21578/16 на іншу дату для можливості усунення вказаних недоліків в ухвалі суду 13.07.2020. Також скаржник посилається на продовження строків, у зв'язку із запровадженням карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 задоволено клопотання Національного банку України про розгляд справи у закритому судовому засіданні. Ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/21578/16 у закритому судовому засіданні.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши у судовому засіданні 21.07.2020 клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з наступних підстав.
Так, ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод" відомо про наявність недоліків апеляційної скарги, натомість доказів усунення таких недоліків відсутні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відтак, скаржник, який добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язаний слідкувати за перебігом розгляду своєї апеляційної скарги, крім того, зобов'язаний утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.
Слід зазначити, що розгляд справи № 910/21578/16 неодноразово відкладався колегією суддів апеляційного господарського суду, зокрема, з підстав задоволення клопотань скаржника про відкладення розгляду справи.
Також слід зазначити, що згідно з ст. 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст.ст. 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.
Так, саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась. Крім того за змістом пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №м 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється: з 22 травня: регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня: перевезення пасажирів метрополітенами, з 1 червня: перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому), а також міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 910/10006/19.
Рішення КМУ про продовження строку карантину до 31.07.2020, не передбачає обмеження гарантованої ст. 33 Конституції України свободи пересування.
Крім цього, колегія судді апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що на своєму засіданні 17.03.2020 Рада суддів України рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу й карантин, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно Звернення Комітету з питань правової політики до громадян України щодо функціонування органів правосуддя на період карантину від 20.03.2020 року Комітет Верховної Ради України з питань правової політики зазначив, що запропоновані Радою суддів України рекомендації не мають на меті обмеження громадян доступу до правосуддя, а покликані забезпечити епідеміологічну безпеку в судах.
Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи.
Представник позивача у судовому засіданні 21.07.2020 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, пунктом 3 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що Національний банк України виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції, зокрема, надає кредити банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком.
Так, керуючись вказаними вище положеннями між Національним банком України (далі - НБУ) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - третя особа) укладено ряд Кредитних договорів з додатковими угодами до них, а саме: Кредитний договір № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009 (далі - Кредитні договори).
Згідно із п. 1.1 Кредитного договору № 48 від 21.10.2008 кредитор надає позичальнику кредит на суму 275 000 000 (двісті сімдесят п'ять мільйонів гривень 00 коп. на строк з 21.10.2008 по 20.10.2009 з оплатою 15%.
Додатковим договором № 6 від 19.05.2014 до Кредитного договору № 48 від 21.10.2008, сторони внесли зміни до розділу 1 "Предмет договору та виклали п. 1.1 в наступній редакції: "кредитор надає позичальнику кредит на суму 275 000 000 (двісті сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 21.10.2008 по 20.01.2016.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти".
Згідно до п. 1.1 Кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 кредитор надає позичальнику кредит на суму 330 000 000 (триста тридцять мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 700 000 000,00 гривень на строк з 16 лютого 2009 року по 22 грудня 2009 року за ставкою - 18,00% річних.
Додатковим договором № 8 від 19.05.2014 до Кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 "Предмет договору" та виклали п. 1.1. в наступній редакції: "в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 330 000 000 (триста тридцять мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 16.02.2009 20.07.2015.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ,ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти".
Згідно до п. 1.1 Кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 кредитор надає позичальнику кредит на суму 193 000 000 (сто дев'яносто мільйони) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3 200 000 000,00 гривень на строк з 18 травня 2009 року по 23 грудня 2009 року за ставкою - 16,50% річних.
Додатковим договором № 7 від 19.05.2014 до Кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 "Предмет договору та виклали п. 1.1. в наступній редакції: "в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 №03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 65 816 151,98 (шістдесят п'ять мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч п'ятдесят одна) грн. 98 коп. на строк з 18.05.2009р. по 18.12.2015р.".
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти".
Згідно до п. 1.1. Кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 кредитор надає позичальнику кредит на суму 432 400 000 (чотириста тридцять два мільйони чотириста тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3 200 000 000,00 гривень на строк з липня 2009 року по 23 грудня 2009 року за ставкою - 16,50% річних.
Додатковим договором № 8 від 19.05.2014 до Кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 "Предмет договору" та виклали п. 1.1 в наступній редакції: "в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 1 082 400 000 (один мільярд вісімдесят два мільйони чотириста тисяч) гривень на с 00 коп. на строк з 10.07.2009 по 20.05.2015.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти".
Згідно до п. 1.1. Кредитного договору № 03/33 від 12.11.2009 року кредитор надає позичальнику кредит на суму 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 12 листопада 2009 року по 23 грудня 2009 року за ставкою - 10,75% річних.
Додатковим договором №6 від 19.05.2014 до Кредитного договору № 03/33 від 12.11.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 "Предмет договору та виклали п. 1.1. в наступній редакції: "в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 12.11.2009 до 20.10.2014.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національної банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти".
Згідно до п. 1.1 Кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 кредитор надає позичальнику кредит на суму 458 800 000 (чотириста п'ятдесят вісім мільйонів вісімсот тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4 700 000 000,00 гривень на строк з 02 вересня 2010 року по 20 липня 2015 року зі сплатою процентів розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту.
Додатковим договором № 8 від 27.02.2015 року до Кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 сторони внесли зміни до розділу 1 "Предмет договору" та виклали п. 1.1 в наступній редакції: "в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 №03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 388 769 151, (триста вісімдесят вісім мільйонів сімсот шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят одна) гривень 00 коп. на строк з 02.09.2010 по 10.06.2015".
Згідно із п. 1.1 Кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 кредитор надає позичальнику кредит на суму 600 000 000 (шістсот мільйонів гривень) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 500 000 000,00 гривень на строк з 04 листопада 2008 року по 30 жовтня 2009 року за ставкою - 15,00% річних.
Додатковим договором № 7 від 19.05.2014 до Кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 "Предмет договору" та виклали п. 1.1 в наступній редакції: "в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 04.11.2008 № 63/1 кредитор надає позичальнику кредит на суму 600 000 000 (шістсот мільйонів гривень) гривень 00 коп. на строк з 04.11.2008 по 18.12.2015.
Згідно із п. 1.1 Кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 кредитор надає позичальнику кредит на суму 400 000 000 (чотириста мільйонів) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 000 000,00 гривень на строк з 18 листопада 2008 року по 30 жовтня 2009 року за ставкою - 15,00% річних.
Додатковим договором № 7 від 19.05.2014 до Кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 сторони внесли зміни до розділу 1 "Предмет договору та виклали п. 1.1 в наступній редакції: "в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 18.11.2008 №63/1 кредитор надає позичальнику кредит суму 400 000 000 (чотириста мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 18.11.2008 по 18.12.2015.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти".
Згідно із п. 1.1 Кредитного договору № 03/36 від 11.03.2014 кредитор надає позичальнику кредит на суму 650 000 000 (шістсот п'ятдесят мільйонів) гривень 00 коп. на строк з 11 березня 2014 року по 20 січня 2016 року шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 30.01.2009 № 03 (зі змінами).
Розмір процентної ставки встановлюється на рівні потрійної облікової ставки Національного банку України та на день укладання цього договору становить 19,5% (дев'ятнадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 11.03.2014 становить 6,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України в потрійному розмірі".
Додатковим договором № 1 від 28.05.2014 до Кредитного договору № 03/36 від 11.03.2014 сторони погодились викласти абзац 2 п. 1.1. в наступній редакції: "розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється на рівні півтори облікової ставки Національного банку України та становить 14,25% (чотирнадцять цілих двадцять п'ять сотих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України за станом на 28.05.2014 становить 9,5%)".
Згідно із п. 1.1 кредитного договору № 03/6 від 05.03.2009 кредитор надає позичальнику кредит на суму 56 600 000 (п'ятдесят шість мільйонів шістсот тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 700 000 000,00 гривень на строк з 05 березня 2009 року то 23 грудня 2009 року за ставкою - 18,00% річних.
Додатковим договором № 11 від 27.02.2015 до кредитного договору № 03/6 від 05.03.2009 сторони внесли зміни до розділу 1 "Предмет договору" та виклали п. 1.1 в наступній редакції: "в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 56 600 000 (п'ятдесят шість мільйонів шістсот тисяч) гривень 00 коп. на строк з 05.03.2009 по 10.06.2015".
Крім того, 24.04.2009 в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договорами між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Київмедпрепарат" укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайкою О.Л., зареєстрований в реєстрі за № 310.
Відповідно до п. 5 іпотечного договору (в редакції договору про внесення змін від 29.09.2010), в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно.
До іпотечного договору сторонами неодноразово вносилися зміни.
Так, зокрема, 21.05.2014 укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, за яким п. 1.1 ст. 1 "Предмет іпотеки" викладено у наступній редакції: "Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитних договорів № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/6 від 05.03.2009.
Постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних", у зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит", згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
В подальшому, 17.12.2015 Постановою Національного банку України № 898 відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 230 від 18.12.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
07.11.2019 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, яку обґрунтовано частковим погашенням кредитної заборгованості, яка станом на 22.10.2019 становить 4 214 619 886, 22 грн.
На підтвердження зменшення розміру заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за Кредитними договорами НБУ долучило до матеріалів справи оригінал оборотно-сальдової відомості, виписки за кредитними договорами, виписки по рахункам та довідки - розрахунки за кредитними договорами.
Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач посилався, зокрема, на наступні обставини:
- до позовної заяви в якості доказів надання кредитних коштів НБУ надав копії меморіальних ордерів", однак, з вказаних копій неможливо встановити, чи стосуються вони саме кредитних правовідносин між позивачем та третьою особою;
- вимога позивача від 29.03.2016 про необхідність сплати заборгованості не відповідає положенням ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та не містить вимог за кредитним договором № 03/6 від 05.03.2009.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003 (чинною на час формування виписки), а також п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 (чинної на час прийняття оскаржуваного рішення) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що Національний банк України виконує певні функції, зокрема, виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції, а саме надає кредити банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком.
Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 Закону України "Про іпотеку", зокрема, визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета
іпотеки.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Положеннями статті 23 Закону України "Про іпотеку", зокрема, передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Приписами статті 33 Закону України "Про іпотеку", зокрема, встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Положеннями ст. 39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, визначено, що у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, яка діяла на час звернення НБУ з листом від 29.03.2016), у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Натомість, як вбачається з наявних в матеріалах справи фактичних даних, в жодному із долучених НБУ документів не вказано вимог щодо стягнення заборгованості за кредитними договором № 03/23 від 18.06.2009.
У своїй вимозі від 29.03.2016 за № 18-005/26377 Національний банк України вказує лише перелік кредитних договорів, які були укладені ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", в забезпечення виконання зобов'язань за якими укладено іпотечний договір від 24.04.2009 за реєстровим № 310, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайко О.Л. (із змінами та доповненнями).
По-друге, договором про внесення змін від 13.12.2012 до іпотечного договору від 24.04.2009, внесено зміни до п. 1 та п. 1.3 іпотечного договору від 24.04.2009, згідно з якими іпотечний договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають, у тому числі, із Кредитного договору від 05.03.2009 № 03/06.
Правовідносини між позивачем та відповідачем стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки виникли з урахуванням п. 15.8.2 договору іпотеки (в редакції договору про внесення змін до договору від 21.05.2014), яким передбачено, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим договором, а якщо вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором.
Так, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, у встановлений додатковими угодами строк позичальник отриманий кредит не повернув та не сплатив проценти за користування кредитними коштами, станом на 22.10.2019 заборгованість відповідача перед позивачем за укладеними кредитними договорами становила 4 214 619 886,22 грн., яка складається із:
- заборгованості за Кредитним договором № 48 від 21.10.2008 у сумі 304 611 737,10 грн., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 268 734 831,49 грн;
- сума заборгованості за процентами - 35 765 068,49, грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 111 837,12 грн;
- заборгованості за Кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009 у сумі 365 534 084,52 грн., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом -322 481 797,79 грн;
- сума заборгованості за процентами - 42 918 082,19 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 134 204,54 грн.
- заборгованості за Кредитним договором №03/18 від 18.05.2009 у сумі 0,0грн.;
- заборгованості за Кредитним договором №03/28 від 10.07.2009 у сумі 1204 557 942,70 грн., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 1 057 740 296,74 грн;
- сума заборгованості за процентами - 146 509 512,33 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 308 133,63 грн;
- заборгованості за Кредитним договором №03/33 від 12.11.2009 у сумі 222 571 681,94 грн., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 195 443 513,81 грн;
- сума заборгованості за процентами - 27 071 232,87 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 56 935,26 грн;
- заборгованості за Кредитним договором №03/35 від 02.09.2010 у сумі 432 645 020,23 грн., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 379 912 045,62 грн;
- сума заборгованості за процентами - 52 622 301,25 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 110 673,36 грн;
- заборгованості за Кредитним договором №03/36 від 11.03.2014 v сумі 52 759 216,82 грн., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 469 489 307, 78 грн;
- сума заборгованості за процентами - 43 140 410, 73 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 129 498, 31 грн;
- заборгованості за Кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008 у сумі 664 607 426,40 грн., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 586 330 541,43 грн;
- сума заборгованості за процентами - 78 032 876,71 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 244 008,26 грн;
- заборгованості за Кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008 у сумі 443 071 617,60 грн., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 390 887 027,62 грн;
- сума заборгованості за процентами - 52 021 917,81 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів - 162 672,17 грн;
- заборгованості за Кредитним договором № 03/6 від 05.03.2009 у сумі 64 261 158,91 грн., з яких:
- залишок заборгованості за кредитом - 56 600 000,00 грн;
- сума заборгованості за процентами - 7 661 158,91 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що належні та допустимі докази отримання відповідачем грошових коштів були подані позивачем до суду разом із заявою про уточнення позовних вимог від 07.11.2019, а саме: меморіальні ордери, оборотно-сальдова відомість, виписки по особовому рахунку, довідки-розрахунки заборгованості, а факт отримання грошових коштів підтверджено в судових рішеннях від 20.02.2019 у справі № 905/3021/17, від 18.09.2018 у справі № 913/228/18, від 03.09.2018 у справі 913/229/18, від 19.03.2018 у справі № 913/987/17.
Враховуючи викладене та відсутність доказів належного виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого у позивача в силу приписів статті 33 Закону України "Про іпотеку" та Іпотечного договору виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, враховуючи положення умов іпотечного договору та норм чинного матеріального права, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є такими, що підтверджені матеріалами справи та відповідають чинному законодавству.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Твердження відповідача про відсутність у матеріалах справи доказів отримання та неповернення ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" всіх кредитних коштів по укладеним з позивачем кредитним договорам є безпідставними, оскільки позивачем до матеріалів справи надано меморіальні ордери, оборотно-сальдову відомість, виписки по особовому рахунку, довідки-розрахунки заборгованості. Наявність заборгованості за кредитними договорами у визначених позивачем розмірах, третьою особою (позичальником) не заперечується.
Також, колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи положення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003 (чинною на час формування виписки) та п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 (чинної на час формування відповідних доказів) вважає за необхідне вказати на те, що банківські виписки з рахунку позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Відтак, висновки суду щодо належного виконання позивачем умов кредитних договорів та надання позичальнику кредиту ґрунтуються на підставі вірного дослідження наданих до матеріалів справи доказів.
В статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Одним із основних аспектів верховенства права, що гарантоване ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є принцип правової визначеності, який вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Факти надання позивачем на користь третьої особи (позичальника) кредитних коштів за кредитними договорами (від 21.10.2008 № 48, від 10.07.2009 № 03/28, від 02.09.2010 № 03/35, від 11.03.2014 № 03/36, від 04.11.2008 № 63/1, від 18.11.2008 № 63/3) встановлені рішеннями господарського суду Луганської області у справах № 913/985/17 та № 913/986/17, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, є обставиною, яка не потребує доказування, крім того, надані в межах справ № 913/985/17 та № 913/986/17 докази не підлягають переоцінці під час розгляду даної справи, а обставини встановлені у вказаних справах під час розгляду даної господарської справи є преюдиційнимим та такими, що не підлягають повторному доказуванню.
Не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про те, що станом на 22.10.2019 заборгованість відповідача перед позивачем за укладеними кредитними договорами становить 4 214 619 886,22 грн. і твердження відповідача про те, що кредитні договори не укладались між позивачем та відповідачем, оскільки за укладеним між позивачем, як іпотекодержателем, відповідачем, як іпотекодавцем та третьою особою, як позичальником іпотечним договором від 24.04.2009 в забезпечення виконання грошового зобов'язання третьої особи перед позивачем за кредитними договорами відповідач надав в іпотеку належне йому майно та те, що позичальником (третьою особою) зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконані.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
З огляду на вищевикладене, правові підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16 та для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київмедпрепарат", відсутні.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16.
Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство "Київмедпрепарат", згідно із ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі № 910/21578/16 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Київмедпрепарат".
4. Справу № 910/21578/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено 24.07.2020.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
В.В. Сулім