Справа760/11364/20
Провадження № 3/760/5404/20
27 липня 2020 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Агафонов С.А., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 cт. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН невідомий,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 084634 від 9 травня 2020 року водій ОСОБА_1 9 травня 2020 року о 11 год. 49 хв. в м. Києві не перехресті: б-р Чоколівський, вул. Ушинського, керував т.з. Mazda 3 з ознаками наркотичного сп'яніння, саме: зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, та зазначив, що дійсно рухався в зазначеному місці та був зупинений працівником поліції за порушення правил дорожнього руху. В них із поліцейським зав'язалася суперечка, оскільки він вимагав надання йому доказів його порушення.
Після того, поліцейський надав йому докази та зазначив, що в нього є ознаки наркотичного сп'яніння і йому необхідно пройти відповідний медичний огляд. ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд та сісти в автомобіль поліцейських для слідування до медичного закладу. Після чого поліцейський йому вказав, що він може також самостійно пройти цей огляд, що він і зробив (відповідну довідку надав).
Зазначив, що поліцейський не попередив його про те, що за відмову від проходження огляду передбачена відповідальність, а навпаки, запевнив його, що він може пройти огляд самостійно та надати цю довідку в суді, що підтвердить його невинуватість.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: 6. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Разом з тим, як випливає із пояснень ОСОБА_1 , поліцейський не висував чіткої вимоги пройти огляд на стан сп'яніння разом з ним, а зазначив, що ОСОБА_1 може це зробити самостійно.
В матеріалах справи міститься доказ, що підтверджує слова ОСОБА_1 - довідка з КМКЛ «Соціотерапія» від 13.05.2020 про те, що 09.05.2020 він пройшов медичний огляд на стан сп'яніння та стану сп'яніння не виявлено.
Таким чином, ОСОБА_1 не ухилявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, пройшов його, стану сп'яніння не виявлено, а дані зазначені в протоколі є припущенням.
Суд не може покласти в основу рішення дані відеозапису, оскільки там зафіксований лише факт відмови слідувати до медичного закладу із поліцейськими, однак не зафіксований факт того, що ОСОБА_1 також погоджувався пройти даний огляд.
Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Агафонов С.А.