Справа № 352/720/20
Провадження № 2/352/569/20
23 липня 2020 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.
з участю секретаря Кукули О.С.
розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивачка 06.04.2020 р. звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі Ѕ частини доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину. Заявлений позов обґрунтовувала тим, що у шлюбі з відповідачем народилося троє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач залишив сім'ю, проживає окремо і не надає матеріального утримання дітям, хоча має таку можливість, оскільки офіційно працевлаштований і має достатній дохід.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явились, у поданій суду заяві представник просив справу розглянути у відсутності сторони позивача, позов підтримав, просив його задоволити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Унаданих суду письмових поясненнях представник відповідача посилався на те, що відповідач працює в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та отримує у середньому 15000-17000 грн. заробітної плати, тому стягнення з нього Ѕ частини від доходу поставить його в скрутне матеріальне становище та призведе до фактичного збагачення позивачки. На даний час він проживає з батьками, бере безпосередню участь у матеріальному забезпеченні членів сім'ї, допомагає зі сплатою комунальних послуг, несе витрати на закупівлю продуктів харчування. Крім того, мама відповідача є інвалідом третьої групи, для підтримання її стану здоров'я потрібно постійно приймати ліки, на які відповідач надає кошти, оскільки матеріальне становище батьків не дає можливості забезпечити її повноцінне лікування. Проти часткового задоволення позову не заперечував, просив стягувати аліменти на дітей у розмірі 1/3 частини заробітку відповідача.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Встановлено, що у шлюбі сторін народилося троє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Сторони разом не проживають, малолітні діти проживають разом з матір'ю.
Відповідач не надає належного матеріального утримання дітям, у зв'язку з чим порушуються права малолітніх дітей сторін на належне утримання з боку батька, який проживає окремо від сім'ї, на належний рівень життя, необхідний для їх гармонійного, всебічного розвитку.
При вирішенні спору суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У відповідності з вимогами ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до вимог ч.2 ст.182 СК України (у редакції ЗУ від 03.07.2018 р.) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною 1 ст.183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
При вирішенні спору суд відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України враховує наступні обставини: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дітей сторін, зокрема те, що діти здорові, перебувають на утриманні матері; 2) стан здоров'я відповідача, що є задовільним, матеріальне становище відповідача, який офіційно працює, має постійний та стабільний дохід, розмір якого не підтверджено належними доказами; 3) інших дітей відповідач не має, має матір, якій встановлено третю групу інвалідності, яка хворіє хронічними хворобами; 3-1) відсутні дані щодо наявності у відповідача рухомого і нерухомого майна, грошових коштів.
З урахуванням викладеного суд погоджується із заявленим позивачкою розміром аліментів та визначає до стягнення щомісячний розмір аліментів у частці заробітку (доходу) відповідача, що становить одну другу на трьох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
З урахуванням вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача слід стягнути 840,80 грн. судового збору в дохід державного бюджету.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 3, 27 Конвеції ООН про права дитини від 20.11.1989 р. (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.),ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р., ст. 180, 181 ч.3, 182, 183 СК України, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 141, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/2 (однієї другої) частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, на дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнення аліментів розпочати з 06 квітня 2020 року і проводити до повноліття дітей.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України) в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 28.07.2020 р.
Суддя М.М.Хоминець